Справа № 458/695/21
2/458/2/2026
про повернення до стадії підготовчого провадження
та вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову
19.02.2026 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого-судді Кшик О.І.
секретар судового засідання Сисан С.І.
за участі:
представника ОСОБА_1 адвоката Лемеха Р.І.
представника ОСОБА_2 адвоката Сибаль О.Б.
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільної справи за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності шляхом виділу в натурі нежитлового приміщення як об'єкта права із спільної часткової власності та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі,
встановив:
У провадженні Турківського районного суду Львівської області перебуває вказана цивільна справа.
Ухвалою суду від 28.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Сибаль О.Б., який брав участь в режимі відеоконференції, подав письмову заяву, яку підтримав в судовому засіданні, про повернення до стадії підготовчого засідання та вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про зміну предмета спору.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвоката Лемеха Р., який брав участь в режимі відеоконференції, не заперечив проти повернення до стадії підготовчого засідання та прийняти до розгляду заяви про зміну предмета позову.
Заслухавши представників сторін у справі, вирішуючи питання про повернення до стадії підготовчого засідання після його закриття для вчинення процесуальних дій, суд виходить з такого.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно із ч. 1 ст. 197 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Відповідно до частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ч. 2 ст. 189 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 05.10.2022 р. по справі № 204/6085/20 зазначив, що цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, на яку посилається позивач у касаційній скарзі, зроблено висновок, що: «відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує па підставі ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бузи реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського пронесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви ( ч. 3 ст. 49 ЦПК України).
Вирішення питання щодо зміни предмета позову, має вагоме значення для вирішення судом спору та ухвалення законного, обгрунтованого, мотивованого судового рішення, метою якого є досягнення юридичної визначеності у спірних правовідносинах.
Ураховуючи вище викладене, беручи до уваги стадію судового розгляду, наявність у справі висновку експерта №109/24 від 06.11.2025 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, який отриманий на стадії судового розгляду, предмет спору, з метою забезпечення всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спору, для дотримання всіх процесуальних прав учасників процесу, суд вважає доцільним повернутися до стадії підготовчого провадження для вирішення питання щодо зміни предмета спору.
Вирішуючи заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 адвоката Сибаль О.Б. про зміну предмета позову, суд дійшов такого висновку.
Адвокат Сибаль О.Б. в обгрунтування заяви про зміну предмета позову зазначив, що з урахуванням наявного у справі висновку експерта №109/24 від 06.11.2025 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 вважає за доцільне уточнити свої позовні вимоги шляхом вибору варіанту розподілу спірного майна №2 та просить: 1. Поділити в натурі нежитлові приміщення, а саме: в будівлі «В-2» (виробничого корпусу № 2) приміщення № 27 площею 8.3 кв.м., приміщення № 28 площею 47,1 кв.м., приміщення № 29 площею 29,1 кв.м., приміщення № ЗО площею 361, 6 кв.м., 1/2 частини приміщення № 31 площею 34, 75 кв.м., загальною площею 480, 85 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частці згідно із варіантом розподілу № 2, наведеним у висновку експерта № 109/24 від 06.11.2025; 2. Виділити в натурі на праві приватної власності ОСОБА_1 наступні приміщення загальною площею 240,425 м2 (оранжевий колір додатку № 2 таблиці № 2 висновку експерта): - приміщення № 27, частину приміщень № 28, № 29 та № ЗО (30а) загальною площею 223,05 м2; - приміщення № НОМЕР_1 площею 17,375 м2. 3. Виділити в натурі на праві приватної власності ОСОБА_2 наступні приміщення загальною площею 240,425 м2 (зелений колір додатку № 2 таблиці № 2 висновку експерта): - частину приміщень № 28, № 29 та № ЗО (3Об) загальною площею 223,05 м2; - приміщення № Зів площею 17,375 м2. 4. Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно виконати наступні будівельні роботи по переплануванню приміщень та інженерних мереж: - демонтувати перегородки між приміщеннями № 27, № 28, № 29, № ЗО та № 31; -демонтувати перегородку між приміщенням №30 (№ 30а та № 306) та приміщенням № 31 (№ 316 та № 31 в); - влаштувати перегородку у приміщенні № 31 по умовній межі, що розділяє приміщення № 31а та приміщення № Зів ; - влаштувати перегородку по межі поділу; - закласти частину вхідного дверного прорізу; - влаштувати окремі дверні прорізи шляхом розширення існуючого; - провести електромонтажні роботи по розмежуванню електропостачання у новоутворених приміщеннях; 5. Судові витрати (судовий збір за подання зустрічного позову та витрати на проведення експертизи) стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви ( ч. 3 ст. 49 ЦПК України).
Відповідно до ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.197 ЦПК у підготовчому засіданні суд заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні зави.
Законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц).
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.
У постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 922/404/19 зазначено, що позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Суд повернувся до стадії підготовчого засідання для вирішення заяви про зміну предмета позову.
Представник ОСОБА_2 адвокат Сибаль О.Б. реалізував надане йому законом право на зміну предмета позову, виконав вимоги ч. 5 ст. 49 ЦПК України, представник ОСОБА_1 адвокат Лемеха Р.І. не заперечив проти цієї заяви, відтак суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду та подальший розгляд цивільної справи проводити з урахуваннямзаяви про зміну предмета позову.
У відповідності до вимог ст. 191 ЦПК України, необхідно встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням зміненого предмета позову, а відповідно до ст. 179 ЦПК України - позивачу встановити строк для подання відповіді на відзив, для чого відкласти проведення підготовчого засідання.
Відтак, заява представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 адвоката Сибаль О.Б. підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 49, 179, 197, 198, 260, 261 ЦПК України, суд,
постановив:
Задоволити заяву представника ОСОБА_2 адвоката Сибаль О.Б.
Повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 458/695/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності шляхом виділу в натурі нежитлового приміщення як об'єкта права із спільної часткової власності та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі.
Прийняти до розгляду заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 адвоката Сибаля Олега Богдановича про зміну предмета позову.
Розгляд цивільної справи № 458/695/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності шляхом виділу в натурі нежитлового приміщення як об'єкта права із спільної часткової власності та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі з урахуванням заяви про зміну предмета позову.
Відкласти проведення підготовчого засідання на 11.03.2026 об 11:00 год., в яке викликати учасників справи.
Встановити відповідачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання суду відзивів на позовну заяву, які мають відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України та до яких додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Роз'яснити відповідачу, що в строк для подання відзиву вона має право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив, а відповідачу заперечень.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://tk.lv.court.gov.ua/sud1325/.
Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана 19.02.2026.
Суддя О.І. Кшик