Справа № 466/5956/25
№ провадження 2/453/118/26
26 січня 2026 року
Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Курницької В.Я.;
за участі секретаря судового засідання Трембач М.М.,
без учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Сколе в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 75741727 від 23 травня 2021 року,-
До Сколівського районного суду Львівської області 19 вересня 2025 року в порядку статті 31 ЦПК України надійшла цивільна справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики № 75741727 від 23 травня 2021 року, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) суму заборгованості за Договором позики № 75741727 в розмірі 9 567, 00 гривень та понесені судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 75741727 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого відповідачу надано у позику грошові кошти у розмірі 3 000, 00 гривень, строком на 20 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1, 99% в день.
Між позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду № 75741727 до Договору позики № 7574172, за умовами якої позичальник збільшує суду позики на 2 000, 00 грн. Таким чином, загальний розмір позики становить 5 000, 00 грн.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» 26 жовтня 2021 року укладено договір факторингу № 2610, згідно з яким останнє, серед інших, отримало право вимоги за договором позики № 75741727 від 23 травня 2021 року.
Крім того, 03 квітня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 030423-ФК, згідно з яким останнє отримало право вимоги до боржників, в тому числі, за договором позики № 75741727 від 23 травня 2021 року. Відповідно до реєстру прав вимог до даного договору факторингу ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15 945, 00 гривень, з яких: 5 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 945, 00 гривень - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується відповідним витягом від 03 квітня 2023 року. Відповідач умови договору не виконав, кошти у встановлений договором строк не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість у вказаному вище розмірі, яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 26 вересня 2025 року, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з визначенням дати судового засідання - 26 листопада 2025 року.
Розгляд справи знято з розгляду, оскільки головуючий суддя брала участь у підготовці голів і заступників голів місцевих, загальних, господарських та окружних адміністративних судів, апеляційних судів, Вищого антикорупційного суду, Касаційних судів Верховного Суду.
Розгляд справи призначено на 21 січня 2026 року.
Позивач - ТОВ «Фінпром Маркет» - скерував до Сколівського районного суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_1 , будучи належним повідомленим про час та місце засідань суду - не скористався своїм процесуальним правом подання відзиву на позов, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, що в силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.
Частиною 1 статті 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).
Вказана вимога ЦПК України роз'яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Сторони у справі не подавали клопотань про розгляд зазначеної справи з повідомленням сторін, а суд не вбачав підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Частиною 4 ст.268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки текст рішення складено 26 січня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 21 січня 2026 року, датою ухвалення рішення є саме 26 січня 2026 року.
Перевіривши зібрані докази, постановляючи рішення, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки текст рішення складено 26 січня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 21 січня 2026 року, датою ухвалення рішення є саме 26 січня 2026 року.
Перевіривши зібрані докази, постановляючи заочне рішення, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 23 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 75741727, який підписано цифровим підписом позичальника в електронній формі, правила якого йому роз'яснено та розміщені на офіційному сайті.
Відповідно до умов договору відповідачу було надано позику в сумі 3 000 ,00 грн., строком на 20 днів, процентна ставка 1, 99% (фіксована) в день, орієнтована загальна річна процентна ставка 62312, 13%, а орієнтована загальна вартість позики - 4 194, 00 грн., що підтверджується копією договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 75741727 від 23 травня 2021 року.
Відповідно до Додаткової угоди № 75741727 до Додаткової угоди № 75741727 від 23 травня 2021 року на підставі звернення позичальника, позикодавцем збільшено суду наданої позики 3 000, 00 грн. на 2 000, 00 грн. Таким чином загальний розмір наданої позики становить 5 000, 00 грн., у зв'язку з чим змінюється орієнтовна загальна вартість позики, яка складає 6 990, 00 грн.
Факт надання відповідачу обумовленої договором суми грошових коштів належним чином документально підтверджена копією платіжної інструкції та довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» вих. КД-000028291/ТНПП від 08 травня 2025 року, які містяться в матеріалах справи.
Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» 26 жовтня 2021 року укладено договір факторингу № 2610, відповідно до умов якого останнє набуло права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників в межах суми заборгованості за кредитними договорами.
Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги, в тому числі, до ОСОБА_1 за договором позики № 75741727 від 23 травня 2021 року, що документально підтверджено витягом з реєстру прав вимоги від 26 жовтня 2021 року.
Між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» 03 квітня 2023 року укладено договір факторингу №030423-ФК про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, шляхом продажу, права вимоги новому кредитору за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 2610 від 26 жовтня 2021 року, що підтверджується копією договору, реєстром боржників, актом зарахування вимог.
За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 1047 ЦК України, Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», а також Закону України "Про електронні довірчі послуги", передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п.12 п.1ч.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Як вбачається з матеріалів справи, договір позики № 75741727 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 23 травня 2021 року та Додаткову угоду № 75741727 підписано сторонами договору, в тому числі відповідачем, шляхом накладення електронних підписів з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам закону.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено обов'язок боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права нового кредитора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти його вимог.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 та постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 681/44/15-ц.
Крім того, суд враховує, що за положеннями статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої, другої ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частинами 1 і 2 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються фінансовою компанією, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим фінансова компанія має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Натомість, формулювання п. 5.2 договору позики, на який посилається позивач, а саме щодо вивчення позичальником цього договору та Правил надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування послугами (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі, не містить будь-яких конкретних відомостей щодо строку, який би був відмінним від чітко встановленого в договорі позики, додатковій угоді № 75741727 до договору позики № 75741727 від 23 травня 2023 року, Додатку № 1 до договору позики «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», строку такої позики, який складає 20 днів. При цьому, датою повернення позики (останнім днем) в договорі позики зазначено саме 20-й день строку позики.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в Главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанова Великої Палаи Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18)).
Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом») (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16).
Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)».
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов'язання за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 75741727, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
В свою чергу, відповідачем не належним чином виконано свої обов'язки перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», внаслідок чого виникла вищезазначена заборгованість.
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 2 договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 75741727, з урахуванням додаткової угоди, сторонами погоджено суму позики - 5 000,00 грн., строк позики - 20 днів, процентну ставку - 1, 99% (фіксована) в день, орієнтовану загальну річну процентну ставку - 62312 12%. Орієнтована загальна вартість кредиту зафіксована у розмірі 6 990, 00 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача, окрім 5 000, 00 грн. заборгованості за основною сумою боргу, підлягають стягненню відсотки за користування кредитом протягом 20 днів за відсотковою ставкою, визначеною договором в розмірі 1,99 %, в день, що складає 1 990, 00 грн.: 5 000,00 грн. (борг) х 1,99% (за один день користування кредитом) х 20 днів.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов'язання. Отже, у разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Верховний Суд у постанові від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 роз'яснив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2019 у справі № 922/445/19.
З урахуванням викладеного вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відтак, у відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем було заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 567, 00 грн. заборгованості, в той же час суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 75741727 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) в розмірі 6 990, 00 грн., а тому суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 769, 89 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 556, 75 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 1049-1054 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 75741727 від 23 травня 2021 року - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, банківські реквізити: р/р НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) заборгованість за договором позики № 75741727 від 23 травня 2021 року в розмірі 6 990 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто) гривень 00 копійок, з яких:
- 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 1 990 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто) гривень 00 копійок - сума заборгованості за відсотками.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, банківські реквізити: р/р НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) 1 769(одна тисяча сімсот шістдесят дев'ять) гривень 89 копійок судового збору та 2 556 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) гривень 75 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» місцезнаходження: вул. Стельмаха, Михайла, 9 А, офіс 204, м. Ірпінь, Київська область, 08200, код ЄДРПОУ: 43311346.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Головуючий суддя В.Я.Курницька