Справа № 599/75/26
пр.№ 2-а/464/21/26
18 лютого 2026 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
21 січня 2026 року позивач через електронний кабінет звернувся до Зборівського районного суду Тернопільської області в порядку адміністративного судочинства із позовом, в якому просить: постанову серії ЕНА № 06404992 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 24 грудня 2025 року за ч.1 ст.122 КУАП скасувати; провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУАП закрити.
Зборівський районний суд Тернопільської області ухвалою від 23 січня 2026 року справу на підставі ст.29 КАС України (за місцем реєстрації позивача) направив за підсудністю до Сихівського районного суду м.Львова.
Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана (ст.30 КАС України).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судову справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.
Вимоги до форми та змісту адміністративного позову визначені ст.ст.160, 161 КАС України.
Як виснував Верховний Суд у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов'язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених КАС України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.
У порядку у ч.5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Усупереч імперативним положенням цивільного процесуального законодавства позовна заява, оформлена не у відповідності до вимог закону:
не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст.287, 288 КУАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст.2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Виходячи із заявлених позовних вимог та ставок судового збору, визначених Законом України «Про судовий збір», позивачу слід сплати 532,48 грн судового збору за реквізити: отримувач коштів - УКуСихівському р-ні м.Львова/Сихівський/2203010; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA 158999980313151206000013956 ; МФО - 899998; ЄДРПОУ - 38007636; код класифікації доходів бюджету - 22030101. Суду надати відповідний платіжний документ.
Окрім цього, ч.2 ст.286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) суб'єктів владних повноважень у справах, зокрема, про притягнення до адміністративної відповідальності по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст.123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Верховний Суд у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 620/4707/22 виснував, що причина пропуску строку, за загальним правилом, може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як зазначено самим заявником, його 24 грудня 2025 року на автомобілі зупинено та ним на місці добровільно сплачено штраф.
Долучений позивачем, який є професійним адвокатом, як керівником Адвокатського бюро «Гомзяк та партнери» наказ про відпустку від 23 грудня 2025 року безумовно не свідчить про наявність об'єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню постанови про накладення адміністративного стягнення, яке він сплатив, та покликання у позові на «холод -9 градусів по цельсію, що мене шокував», - не розцінюються як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Підсумовуючи наведене, позовну заяву у відповідності до ст.169 КАС України слід залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків, привівши таку у відповідність до норм закону.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248 КАС України, суддя
Залишити без руху позовну заяву, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею. Ухвала складена та підписана суддею 18 лютого 2026 року.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО