Рішення від 15.01.2026 по справі 607/17856/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2026 Справа №607/17856/25 Провадження №2/607/1914/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» пред'явив до суду позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилалась на те, що 26.01.2024 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» в електронній формі кредитний договір №40984-01/2024. На підставі договору факторингу №24052024 від 24.05.2024 укладеного між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ», останньому передано права вимоги до позичальників, зокрема до відповідача у даній цивільній справі, на суму 45500 грн, з яких: 12000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 33500 грн - сума заборгованості за відсотками.

Також, 07.01.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7452411. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону Відповідача, який зазначений в п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі -«Правила») (п.п. 9.8 Кредитного договору), які розміщені на сайті creditplus.ua.

27.09.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27092024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, зокрема до відповідача ОСОБА_1 . Відповідно до п.1.3. Договору факторингу, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. Однак, всупереч умовам Договору позики, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 7452411 в розмірі 14701,23 грн., з яких: 4531,83 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10169,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 26.01.2024 між TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики №79529766, який підписано електронним підписом останнього, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора надісланого на номер мобільного телефону відповідача. Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов'язався передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язався повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики. Підписанням цього Договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, а також погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.

14.06.2021 ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» уклали договір факторингу №14/06/21 за яким останнім набуто право грошової вимоги до відповідача в сумі 15750 грн, з яких: 4500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11250 грн - сума заборгованості за відсотками.

Також, 04.02.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №04338-02/2024. Згідно з п.п.1.1 п. 1 Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором. Цей Договір підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору.

24.06.2026 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24062024, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до вказаного Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 10500 гривень, з яких: 3000 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 7500 гривень сума заборгованості за відсотками.

На підставі наведеного представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитними договорами та понесені судові витрати.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.09.2025 відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з'явився, однак направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.

У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №40984-01/2024.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 12000, 00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.п. 1.2. п. 1 Кредитного договору № 40984-01/2024 від 26.01.2024 тип кредиту - кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 120 днів, тобто до 24.05.2024. Дата надання кредиту 26.01.2024.

Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в пункті 1.2 цього Договору. (п.1.4 Договору).

У пункті 1.6 Кредитного договору передбачено, що кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №5355-57ХХ-ХХХХ-5205 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Згідно з п.п. 3.3. п. 3 Кредитного договору нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2. Договору, починаючи з дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

Вказаний договір підписаний електронним підписом W2212, та містить номер рахунку: НОМЕР_1 хх-хххх-5205.

Згідно копії довідки №3466_250708112153 від 08.07.2025, ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», на підставі договору на переказ коштів ФК-П-2022/01-1 від 12.01.2022, 26 січня 2024 року здійснило переказ коштів в сумі 12000 гривень на картку № НОМЕР_2 .

24.05.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу №24052024 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно з п. 1.1. Договору факторингу Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно з п. 1.2 Договору факторингу, Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №24052024 від 24.05.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 45500 грн., з яких: 12000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 33500 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Також, 07.01.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 7452411.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону Відповідача, про що свідчить п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Згідно п. 1.3 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 8700 гривень.

Відповідно до п. 1.4 вказаного Договору, строк кредиту 360 дні (день).

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Згідно з п.п. 2.4. п. 2 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «АВЕЙТУС УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору.

Вказаний договір підписаний електронним підписом С8290.

Згідно копії довідки №815 від 18.10.2024, ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», на підставі договору на переказ коштів ФК-20/11/2019 від 28.11.2019, 07 січня 2024 року здійснило переказ коштів в сумі 8700 гривень на картку № НОМЕР_2 .

27.09.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27092024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п.1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому - передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників від 27.09.2024 до Договору факторингу № 27092024 від 27.09.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 14701,23 грн., з яких: 4531,83,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10169,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 26.01.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №79529766, який підписано сторонами за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

Згідно п. 1 вказаного Договору, позикодавець ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

За умовами п. 2 Договору, позичальник 26.01.2024 отримав кредит у розмірі 4500,00 грн, строком на 30 днів, під процентну ставку 2,5 %.

Вказаний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача 8BS161pAV4.

14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ)) Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №25 від 20.06.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 15750 грн, з яких: 4500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11250 грн - сума заборгованості за відсотками.

Також, 04.02.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №04338-02/2024.

Цей Договір підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000, 00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.п. 1.2. п. 1 Кредитного договору, тип кредиту - кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 100 днів, тобто до 13.05.2024. Дата надання кредиту 04.02.2024.

У пункті 1.6 Кредитного договору передбачено, що кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті за реквізитами платіжної картки №5355-57хх-хххх-5205протягом одного робочого дня з прийняття рішення про видачу кредиту.

Відповідно до п.п. 2.3. п. 2 Кредитного договору, для отримання кредиту Клієнт відвідує сайт Товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме - Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується Товариством на сайті Товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України (Інформація на сайті Товариства). Приймаючи умови Кредитного Договору, Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися (п.п. 7.6 п.7 Кредитного договору).

Вказаний договір підписаний електронним підписом відповідача W2992, та містить номер його рахунку: 5355-57хх-хххх-5205.

Згідно копії довідки №3426_250806142647 від 06.08.2025, ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», на підставі договору на переказ коштів ФК-П-2022/01-1 від 12.01.2022, 04 лютого 2024 року здійснило переказ коштів в сумі 3000 гривень на картку № НОМЕР_2 .

24.06.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу №24062024 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно з п. 1.1. Договору факторингу Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно з п. 1.2 Договору факторингу, Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №24062024 від 24.06.2024 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК « ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 10500 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7500 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки (див. постанову Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 916/1247/23).

Згідно з ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, як правило, існує у вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19; від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 та від 22.11.2021 у справі № 234/7719/20.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У ст. 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір про надання фінансового кредиту №40984-01/2024 від 26.01.2024, Договір про надання споживчого кредиту №7452411 від 07.01.2024, Договір позики №79529766 від 26.01.2024 та Договір про надання фінансового кредиту №04338-02/2024 від 04.02.2024, були підписані шляхом накладення електронного цифрового підпису позичальника шляхом введення одноразового ідентифікатора.

У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав..

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач підтвердив своє право вимоги за Договором про надання фінансового кредиту №40984-01/2024 від 26.01.2024, за Договором про надання споживчого кредиту №7452411 від 07.01.2024, за Договором позики №79529766 від 26.01.2024 та Договором про надання фінансового кредиту №04338-02/2024 від 04.02.2024.

Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.

Разом з тим, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Зі змісту ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

У відповідності до ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Статтею 1 ЗУ «Про споживче кредитування» визначено терміни, зокрема 1-1) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; 1-2) денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023 року, та яким внесено зміни до ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки вводяться в дію поетапно.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

У той же час, перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже для договорів, укладених до 24.12.2023 ставка має бути:

- з 24.12.2023 - не більше 2,5%,

- з 22.04.2024 - не більше 1,5%;

- з 20.08.2024 - не більше 1%, а для договорів укладених після 24.12.2023 ставка має бути у розмірі 1%.

Вирішуючи питання стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту №40984-01/2024 від 26.01.2024, суд виходить із такого.

26.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за №40984-01/2024, відповідно до умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 12000 грн, строком на 120 днів, відсоткова ставка 2,50 % в день. Сторони погодили загальну вартість кредиту на суму 48000 грн. Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W2212.

Факт видачі кредиту підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3466_250708112153 від 08.07.2025, з якої вбачається, що 26 січня 2024 року на картку № НОМЕР_2 було зараховано грошові кошти в розмірі 12000 грн.

Від ТОВ «Аванс кредит» до позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно кредитного договору за №40984-01/2024 від 26.01.2024, на підставі договору факторингу за №24052024 від 24 травня 2024 року, акту приймання-передачі від 24.05.2024 та реєстру боржників від 24.05.2024 до вказаного договору.

Докази про те, що такий договір визнаний недійсним чи його дійсність оспорюється в судовому провадженні суду не надані.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав умов за Договором про надання фінансового кредиту №40984-01/2024 від 26.01.2024, допустив виникнення заборгованості та у встановлений строк коштів не повернув.

Оскільки Договір про надання фінансового кредиту №40984-01/2024 укладений 26.01.2024, тобто після набрання чинності відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення закону про обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються до даних правовідносин у порядку передбаченому ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у розмірі не більшому, ніж 1%.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє наданий представником позивача розрахунок заборгованості та наводить свій розрахунок, з урахуванням обмеження максимального розміру денної процентної ставки до 1%.

Таким чином, заборгованість відповідача за нарахованими відсотками за період з 26.01.2024 по 24.05.2024 становить 14400 грн, що розраховується наступним чином (12000/100*1%) * 120 (строк кредитування).

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 14400 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не спростував належними доказами наявність заборгованості перед позивачем, не довів факту виконання зобов'язань за кредитним договором, зокрема, по сплаті тіла кредиту та відсотків.

Таким чином, позивач на праві нового кредитора вправі вимагати повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом від позичальника за Договором про надання фінансового кредиту №40984-01/2024 від 26.01.2024, яка становить 26400 грн, з яких: 12000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 14400 грн сума заборгованості за відсотками.

Вирішуючи питання стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №7452411 від 07.01.2024, суд виходить із такого.

07.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за №7452411, відповідно до умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 8700 грн, строком на 360 днів, відсоткова ставка 2,20 % в день. Сторони погодили загальну вартість кредиту на суму 77460,45 грн. Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С8290.

Факт видачі кредиту підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №815 від 18.10.2024, з якої вбачається, що 07 січня 2024 року на картку № НОМЕР_2 було зараховано грошові кошти в розмірі 8700 грн.

Від ТОВ «Аванс кредит» до позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно договору про надання споживчого кредиту №7452411 від 07.01.2024, на підставі договору факторингу за №27092024 від 27 вересня 2024 року, акту приймання-передачі від 27.09.2024 та реєстру боржників від 27.09.2024 до вказаного договору.

Докази про те, що такий договір визнаний недійсним чи його дійсність оспорюється в судовому провадженні суду не надані.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав умов за Договором про надання споживчого кредиту №7452411 від 07.01.2024, допустив виникнення заборгованості та у встановлений строк коштів не повернув.

Таким чином, позивач на праві нового кредитора вправі вимагати повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом від позичальника за Договором про надання споживчого кредиту №7452411 від 07.01.2024, яка становить 14701,23 грн, з яких: 4531,83 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 10169,40 грн сума заборгованості за відсотками.

Вирішуючи питання стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту №04338-02/2024 від 04.02.2024, суд виходить із такого.

04.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за №04338-02/2024, відповідно до умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 3000 грн, строком на 100 днів, відсоткова ставка 2,50 % в день. Сторони погодили загальну вартість кредиту на суму 10500 грн. Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W2992.

Факт видачі кредиту підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3426_250806142647 від 06.08.2025, з якої вбачається, що 04 лютого 2024 року на картку № НОМЕР_2 було зараховано грошові кошти в розмірі 3000 грн.

Від ТОВ «Стар Файненс Груп» до позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно Договору про надання фінансового кредиту №04338-02/2024 від 04.02.2024, на підставі договору факторингу за №24062024 від 24 червня 2024 року, акту приймання-передачі від 24.06.2024 та реєстру боржників від 24.06.2024 до вказаного договору.

Докази про те, що такий договір визнаний недійсним чи його дійсність оспорюється в судовому провадженні суду не надані.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав умов за Договором про надання фінансового кредиту №04338-02/2024 від 04.02.2024, допустив виникнення заборгованості та у встановлений строк коштів не повернув.

Оскільки Договір про надання фінансового кредиту №04338-02/2024 укладений 04.02.2024, тобто після набрання чинності відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення закону про обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються до даних правовідносин у порядку передбаченому ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у розмірі не більшому, ніж 1%.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє наданий представником позивача розрахунок заборгованості та наводить свій розрахунок, з урахуванням обмеження максимального розміру денної процентної ставки до 1%.

Таким чином, заборгованість відповідача за нарахованими відсотками за період з 04.02.2024 по 13.05.2024 становить 3000 грн, що розраховується наступним чином (3000/100*1%) * 100 (строк кредитування).

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 3000 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не спростував належними доказами наявність заборгованості перед позивачем, не довів факту виконання зобов'язань за кредитним договором, зокрема, по сплаті тіла кредиту та відсотків.

Таким чином, позивач на праві нового кредитора вправі вимагати повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом від позичальника за Договором про надання фінансового кредиту №04338-02/2024 від 04.02.2024, яка становить 6000 грн, з яких: 3000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 3000 грн сума заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення заборгованості за Договором позики №79529766 від 26.01.2024, Суд зазначає наступне.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»(подібні висновки містить постанова Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 20 травня 2022 року у справі №336/4796/18, від 30 червня 2023 року в справі №274/7221/19).

На підтвердження факту видачі кредиту за вказаним вище Договором позики №79529766 від 26.01.2024, позивачем надано копію кредитного договору, договір факторингу та додатки до нього, розрахунок заборгованості.

Оцінивши всі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували існування у позичальника заборгованості за укладеним кредитним договором, факту виплати йому грошових коштів, зокрема первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», виписки з особових рахунків клієнта тощо.

Щодо наданого розрахунку заборгованості, який надано на підтвердження суми боргу, то такого розрахунку недостатньо для висновку щодо отримання ОСОБА_1 кредитних коштів та порушення останнім обов'язку щодо їх повернення.

Відповідний розрахунок заборгованості є одностороннім документом позивача, сам по собі не є належним доказом з огляду на вимоги частини першої статті 77 ЦПК України, не містить посилань на картковий чи інший банківський рахунок, яким користувався відповідач.

Такий висновок також узгоджується з постановою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 759/10277/20.

У частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до вимог частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

У своїй заяві представник ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просив розглянути справу при їх відсутності, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.

Таким чином, позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», звертаючись до суду з даним позовом, повинен був отримати від первинного кредитора, у даному випадку первинні документи, які підтверджують перерахування на рахунок відповідача чи видачу йому коштів за договором позики, а також розміру заборгованості за ним.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства, а також досліджені у справі докази, суд, оцінивши їх з точки зору достатності для встановлення фактичних обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за Договором позики №79529766 від 26.01.2024 за недоведеністю заявлених вимог.

Щодо розподілу судових витрат, Суд зазначає наступне.

Зважаючи на те, що задоволено на 54,48% позовних вимог, в силу вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволених позовних вимог, що становить 1649,65 грн. (3028/100х54,48%).

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №40984-01/2024, укладеним 26.01.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , в розмірі 26400 грн, з яких: 12000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 14400 грн сума заборгованості за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №7452411 від 07.01.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , в розмірі 14701,23 грн, з яких: 4531,83 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 10169,40 грн сума заборгованості за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №04338-02/2024, укладеним 04.02.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 , в розмірі 6000 грн, з яких: 3000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 3000 грн сума заборгованості за відсотками.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1353,81 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Копію рішення суду направити сторонам у справі.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місця знаходження: вул.Симона Петлюри, 30, м.Київ, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич

Попередній документ
134188116
Наступний документ
134188118
Інформація про рішення:
№ рішення: 134188117
№ справи: 607/17856/25
Дата рішення: 15.01.2026
Дата публікації: 20.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (15.01.2026)
Дата надходження: 28.08.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
02.10.2025 09:10 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
19.11.2025 12:10 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
15.01.2026 14:15 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області