Справа № 606/1390/25
04 грудня 2025 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Марціцкої І.Б.
з участю секретаря судового засідання Будз М.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Теребовля у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Теребовлянської міської ради, третя особа приватний нотаріус Тернопільського районного територіального округу Тернопільської області Гордєєва Людмила Іванівна про визнання права власності на нерухоме майно, -
Адвоката Пацула Василь Олександрович звернувся в суд в інтересах позивача ОСОБА_1 із позовом до Теребовлянської міської ради, третя особа приватний нотаріус Тернопільського районного територіального округу Тернопільської області Гордєєва Людмила Іванівна про визнання права власності на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та про визнання частково недійсним Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок на ім'я ОСОБА_2 в частині належності колгоспному двору цілого жилого будинку з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог позивач вказує, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до зміни адміністративно - територіального устрою, входив до АДРЕСА_1 та належав до робітничого двору, що складається із 4 членів: голова робітничого двору - ОСОБА_2 , його дружина - ОСОБА_3 , його син - ОСОБА_1 , його матір (колишня голова робітничого двору) - ОСОБА_4 . ОСОБА_4 18.12.1989 у зв'язку з переїздом до м. Теребовлі Тернопільського району Тернопільської області, звернулася до виконкому Острівецької сільської ради із письмовою заявою про призначення головою двору її сина ОСОБА_2 , яка до господарства в АДРЕСА_1 більше не поверталася, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом на належний йому житловий будинок, який в установленому порядку прийняли за законом син ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_3 в установленому законом порядку, однак спадкові права не оформили. Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області Гордєєвою Л.І. №93/02-31 від 10.02.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , у зв'язку з не визначенням частки майна, що підлягає успадкуванню після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, яку в установленому порядку прийняв за законом син ОСОБА_1 . Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області Гордєєвою Л.І. №150/01-31 від 14.07.2025, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд під АДРЕСА_1 , у зв'язку з не визначенням частки майна, що підлягає успадкуванню після смерті ОСОБА_3 . Посилаючись на наведене представник позивача, просить задовольнити позов.
Ухвалою судді від 24.09.2025 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з"явився, однак просив розгляд срави проводити за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.
Представник відповідача Теребовлянської міської ради в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений в установленому законом порядку, попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.
Третя особа приватний нотаріус Тернопільського районного територіального округу Тернопільської області Гордєєва Л.І. у підготовче судове засідання не з"явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, заперечень не надала.
Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем
За вказаних обставин, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.
У заяві ОСОБА_4 вбачається, що 18 грудня 1989 року вона звернулася до Острівецької сільської ради народних депутатів, з проханням поставити головою двору її сина ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок від 30 жовтня 1980 року, яке було видане на підставі рішення Теребовлянської районної Ради народних депутатів №213 від 23 жовтня 1980 року «Про оформлення права власності на жилі будинки», вказано, що цілий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 належить до колгоспного двору та складається із 4 членів, головою якого є ОСОБА_2 .
Однак, як вбачається із копії погосподарської книги, особовий рахунок № НОМЕР_2 , за період з 1991 по 1995 роки у робітничому дворі проживали та були зареєстровані: Голова двору - ОСОБА_2 , дружина - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_1 .
Згідно із довідкою №09-04/07/341 від 30.08.2019 виданою Теребовлянською міською радою Теребовлянського району Тернопільської області станом на 15.04.1991 головою робітничого двору в АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 . На час видачі свідоцтва на право власності на житловий будинок в дворі за вказаною адресою проживали та були зареєстровані голова робітничого двору ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті разом з ним жили та були зареєстровані дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . В даний час в житловому будинку в в АДРЕСА_1 проживають та зареєстровані голова двору - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Відповідно до погосподарської книги з особовим рахунком № НОМЕР_2 станом на 01.01.1991 господарство відносилось до суспільної групи «робітничий двір» головою, якого був ОСОБА_2 , також членами господарства були його дружина - ОСОБА_3 , його син - ОСОБА_1 .
Згідно з даними технічного паспорту, житловий будинок в АДРЕСА_1 є садибного типу, 1970 року спорудження, належні до нього господарські будівлі та споруди 1939,1960-1985 років побудови.
Крім того, ОСОБА_2 не був членом колгоспу і не працював у колгоспі, станом на 1990 рік і до виходу на пенсію у 1999 році він працював робітником районного відділу зв'язку у м. Теребовлі та охоронцем у Теребовлянській ЗОШ №1.
Таким чином, зарахування жилого будинку з належними до нього будівлями та спорудами до категорії колгоспних дворів є помилковим.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство.
Так, у відповідності до законодавства, діючого до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Згідно з ст. 13 Закону Української РСР «Про сільську раду депутатів трудящих Української РСР» 1968 року зі змінами на вказані ради було покладено обов'язок здійснення обліку населення та ведення за встановленими формами погосподарських книг. Таким чином, записи у погосподарських книгах, визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності на житлові споруди.
Спеціальним нормативним актом, який визначав порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах є Вказівки по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13.04.1979 № 112/5 (далі - Вказівки № 112/5), а згодом Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені Центральним статистичним управлінням СРСР 12.05.1985 № 5-24/26 (далі - Вказівки № 5-24/26), та Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені постановою Державного комітету статистики СРСР від 25.05.1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69), які були замінені Інструкцією з ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22.02.1995 № 48.Згідно із зазначеними Вказівками суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім'ї).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду 04 листопада 2021 року в справі № 452/888/19 (провадження № 61-5247св20) зазначено, що: «відповідно до статті 563 ЦК Української РСР в разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривається. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишається, до майна двору застосовуються правила цього розділу. Особисте майно членів колгоспного двору після їх смерті переходить до спадкоємців на загальних підставах. Правила цієї статті застосовуються також при спадкоємстві майна в господарстві громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю в сільському господарстві. Згідно зі змістом Вказівок № 112/5 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади. Відповідно до абзацу 2 пункту 20 Вказівок № 112/5 виключенням із загального порядку були лише господарства, в яких проживали працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять голови господарства, відносилися до господарств колгоспників. Отже, застосування судами норм статей 120, 123 ЦК Української РСР без належного з'ясування питання про правильність віднесення будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір є помилковим».
Оскільки спірне будинковолодіння відносилосяся до суспільної групи робітничий двір, тому положення статей 120, 123 ЦК УРСР застосуванню не підлягають, оскільки майнові правовідносини господарства робітника були врегульовані загальними нормами цивільного, земельного та сімейного права. Він не мав статусу колгоспного двору, а тому немає підстав застосування до правовідносин у цій справі норм ЦК УРСР 1963 року, у тому числі за аналогією закону.
Враховуючи, що голова двору ОСОБА_2 не був членом колгоспу і не працював у колгоспі, а тому домогосподарство, що знаходиться у АДРЕСА_1 , не може відноситися до суспільної групи господарств - колгоспний двір.
Таким чином, житловий будинок садибного типу, який знаходиться по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 28.08.2019 видане повторно Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис №8.
Відповідно до довідки №16/3-08/131 від 30.06.2025 виданої Теребовлянською міською радою Тернопільського району Тернопільської області, на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 був зареєстрований і проживав у АДРЕСА_1 , разом з ним проживали та були зареєстровані його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , актовий запис №15 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 28.10.1960 року зареєстрували шлюб, після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінено прізвище на « ОСОБА_6 ».
Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , в графі батько вказаний ОСОБА_2 , в графі мати- ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яку прийняли його дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 , їх частки у спадщині були рівними та кожному з них належало по частки господарства.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , звернулися до приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області Гордєєвої Л.І. для видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 .
Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області Гордєєвою Л.І. №93/02-31 від 10.02.2020, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , у зв'язку з не визначенням частки майна, що підлягає успадкуванню після смерті ОСОБА_2 . Згідно ст. 1261 ЦК України інші спадкоємці за законом відсутні.
ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 видане Теребовлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 21.11.2022, актовий запис №403 від 21.11.2022.
Відповідно до довідки №16/3-08/132 від 30.06.2025 виданої Теребовлянською міською радою Тернопільського району Тернопільської області, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 була зареєстрована і проживала у АДРЕСА_1 , разом з нею проживав та був зареєстрований її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, на належне їй майно.
ОСОБА_1 , звернувся до приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області Гордєєвої Л.І. для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд під АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 .
Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області Гордєєвою Л.І. №150/01-31 від 14.07.2025 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва на право на частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд під АДРЕСА_1 , у зв'язку з не визначенням частки майна, що підлягає успадкуванню після смерті ОСОБА_3 . Інші спадкоємці за законом відсутні.
Згідно з вимогами ч. 1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті
Згідно з нормами ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно довимог ч.1ст.1261 ЦПК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
В силу вимог ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі викладеного, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, визнавши за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що у АДРЕСА_1 з яких частки, як спадкоємця за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 та частки, як спадкоємця за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистогонемайнового або майнового права та інтересу. Наведеною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб.
У частковому визнанні недійсним Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок на ім'я ОСОБА_2 в частині належності цілого жилого будинку з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 колгоспному двору, слід відмовити, оскільки ОСОБА_2 за життя не було оскаржено свідоцтво про право особистої вланості на жилий будинок. Окрім цього, спадкодавець ОСОБА_1 вправі оскаржити свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння саме з тих підстав, що таке свідоцтво порушує його права як спадкоємця, однак судом не встановлено, яким чином його права порушені.
Керуючись ст.ст. 2,3, 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 16, 392,1217, 1218, 1261, 1268- 1270 Цивільного кодексу України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , з яких частки, як спадкоємця за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 та частки, як спадкоємця за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.Б. Марціцка