Справа №443/2200/25
Провадження №1-кп/443/39/26
іменем України
19 лютого 2026 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним №12022141130000398 від 02.07.2022) стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ходорів Жидачівського району Львівської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, з професійно-технічною освітою, неодруженого, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 296, частиною 2 статті 194 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Ходорів Жидачівського району Львівської області, місце проживання: АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 296, частиною 2 статті 194 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_7 , -
встановив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_3 групою осіб із ОСОБА_4 01.07.2022 близько 23 год 30 хв (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в громадському місці - на вул. Володимира Великого у м. Ходорів Стрийського району Львівської області в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, підійшли до огорожі приватного житлового будинку №30 по вул. В. Великого у м. Ходорів, діючи з особою зухвалістю, поводячись нахабно, почали голосно кричати у нічний час доби, після чого, за допомогою сірників, почали підпалювати прикріплену до огорожі пластикову поштову скриньку, яка від вказаних дій поплавилася.
Надалі, ОСОБА_3 групою осіб із ОСОБА_4 продовжуючи свої хуліганські дії, попрямували до приватного житлового будинку за № 45, де на узбіччі проїжджої частини дороги, знаходився автомобіль марки «ГАЗ 32213 14 Газель», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , підійшли до вказаного автомобіля та ОСОБА_3 піднявши із землі пластикову пляшку підпалив її за допомогою сірників, після чого через відсутню шибку вікна кинув вказану палаючу пластикову пляшку в салон автомобіля марки «ГАЗ 32213 14 Газель», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме у задню ліву частину салону в районі лівого заднього крила, що призвело до займання автомобіля, після чого ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 не вживаючи жодних дій на локалізацію чи гасіння пожежі покинули місце вчинення кримінального правопорушення.
Внаслідок вказаних хуліганський дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було порушено спокій жителів будинків по АДРЕСА_3 , а також, з метою недопущення настання тяжких наслідків, були задіяні працівники 46 Державного пожежно-рятувального посту 16 ДПРЧ 6 Державного пожежно-рятувального загону, що здійснювали локалізацію та ліквідацію пожежі 02.07.2022 в період з 00 години 20 хвилин по 00 годину 55 хвилин.
Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений - частина 2 статті 296 КК України.
Крім цього, ОСОБА_3 групою осіб, без попередньої змови між собою, разом із ОСОБА_4 , 01.07.2022 близько 23 год 40 хв (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння неподалік будинку № 45, по вул. В. Великого в м. Ходорів Стрийського району Львівської області, де на узбіччі проїжджої частини дороги знаходився автомобіль марки «ГАЗ 32213 14 Газель», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , підійшли до вказаного автомобіля та ОСОБА_3 підняв із землі пластикову пляшку, яка там знаходилась, підпалив її за допомогою сірників, керуючись прямим умислом, з метою пошкодження майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, кинув палаючу пластикову пляшку через відсутню шибку вікна, в салон автомобіля марки «ГАЗ 32213 14 Газель», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме у задню ліву частину салону в районі лівого заднього крила, що відповідно до висновку пожежотехнічної експертизи є осередком пожежі, що призвело до займання горючих матеріалів у салоні автомобіля, з яких виготовлені окремі вузли та деталі транспортного засобу, в результаті чого розпочався процес горіння та поширення вогню салоном, що призвело до пошкодження транспортного засобу внаслідок термічної дії вогню. Надалі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не здійснивши жодних дій направлених на локалізацію чи гасіння пожежі, відповідно бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, покинули місце вчиненого злочину.
Такими своїми умисними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 59 283, 25 грн.
Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений - частина 2 статті 194 КК України.
ОСОБА_4 групою осіб із ОСОБА_3 01.07.2022 близько 23 год 30 хв (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в громадському місці - на вул. Володимира Великого у м. Ходорів Стрийського району Львівської області в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, підійшли до огорожі приватного житлового будинку №30 по вул. В. Великого у м. Ходорів, діючи з особою зухвалістю, поводячись нахабно, почали голосно кричати у нічний час доби, після чого, за допомогою сірників, почали підпалювати прикріплену до огорожі пластикову поштову скриньку, яка від вказаних дій поплавилася.
Надалі, ОСОБА_4 групою осіб із ОСОБА_3 продовжуючи свої хуліганські дії, попрямували до приватного житлового будинку за № 45, де на узбіччі проїжджої частини дороги, знаходився автомобіль марки «ГАЗ 32213 14 Газель», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , підійшли до вказаного автомобіля та ОСОБА_3 піднявши із землі пластикову пляшку підпалив її за допомогою сірників, після чого через відсутню шибку вікна кинув вказану палаючу пластикову пляшку в салон автомобіля марки «ГАЗ 32213 14 Газель», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме у задню ліву частину салону в районі лівого заднього крила, що призвело до займання автомобіля, після чого ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 не вживаючи жодних дій на локалізацію чи гасіння пожежі покинули місце вчинення кримінального правопорушення.
Внаслідок вказаних хуліганський дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було порушено спокій жителів будинків по АДРЕСА_3 , а також, з метою недопущення настання тяжких наслідків, були задіяні працівники 46 Державного пожежно-рятувального посту 16 ДПРЧ 6 Державного пожежно-рятувального загону, що здійснювали локалізацію та ліквідацію пожежі 02.07.2022 в період з 00 години 20 хвилин по 00 годину 55 хвилин.
Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений - частина 2 статті 296 КК України.
Крім цього, ОСОБА_4 групою осіб, без попередньої змови між собою, разом із ОСОБА_3 , 01.07.2022 близько 23 год 40 хв (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння неподалік будинку № 45, по вул. В. Великого в м. Ходорів Стрийського району Львівської області, де на узбіччі проїжджої частини дороги знаходився автомобіль марки «ГАЗ 32213 14 Газель», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , підійшли до вказаного автомобіля та ОСОБА_3 підняв із землі пластикову пляшку, яка там знаходилась, підпалив її за допомогою сірників, керуючись прямим умислом, з метою пошкодження майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, кинув палаючу пластикову пляшку через відсутню шибку вікна, в салон автомобіля марки «ГАЗ 32213 14 Газель», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме у задню ліву частину салону в районі лівого заднього крила, що відповідно до висновку пожежотехнічної експертизи є осередком пожежі, що призвело до займання горючих матеріалів у салоні автомобіля, з яких виготовлені окремі вузли та деталі транспортного засобу, в результаті чого розпочався процес горіння та поширення вогню салоном, що призвело до пошкодження транспортного засобу внаслідок термічної дії вогню. Надалі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не здійснивши жодних дій направлених на локалізацію чи гасіння пожежі, відповідно бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, покинули місце вчиненого злочину.
Такими своїми умисними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 59 283, 25 грн.
Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений - частина 2 статті 194 КК України.
Позиція сторін щодо обсягу та порядку дослідження доказів.
У судовому засіданні прокурор, зважаючи на повне визнання вини обвинуваченими, вважає за доцільне не здійснювати дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, які сторонами не оспорюються, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням його характеризуючих даних.
Обвинувачені вину по пред'явленому їм обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 296, частиною 2 статті 194 КК України, визнали повністю, ствердили суду, що вони не оспорюють обставини кримінальних правопорушень, правильно розуміючи їх зміст і наслідки такої позиції, яка є добровільною, та не заперечують проти встановленого прокурором порядку дослідження доказів.
Захисник повністю підтримав позицію обвинувачених та не заперечив проти встановленого прокурором порядку дослідження доказів.
Потерпілий ствердив суду, що не оспорює обставини кримінального правопорушення та не заперечує проти встановленого прокурором порядку дослідження доказів і нездійснення дослідження інших доказів щодо зазначених обставин.
Застереження щодо обсягу та порядку дослідження доказів.
Суд, зважаючи на думку учасників судового провадження, з'ясувавши, що ними не оспорюються обставини кримінального провадження та правильно розуміється зміст цих обставин, переконавшись у добровільності такої позиції та роз'яснивши їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені частиною 2 статті 394 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо зазначених обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 , дані ним у судовому засіданні.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав суду показання, за змістом яких 01.07.2022 він разом з ОСОБА_8 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння пішли до свого друга на вул. В.Великого у м. Ходорів. Перебуваючи на цій вулиці почали голосно кричати, кличучи його, але ніхто не вийшов. Тоді вони сірниками підпалили поштову скриньку та пішли по вулиці. Побачивши автомобіль «Газель», який був припаркований біля дороги і весь поріс рослинністю, без вікон, підійшли до нього і він, знайшовши пластикову пляшку та підпаливши її, кинув цю пляшку в салон автомобіля. Після цього вони пішли далі. Усвідомлював, що діє протиправно та припускав можливість загорання автомобіля. Пожежників не викликав. Повністю визнає свою винуватість у вчиненому та щиро розкаюється.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 , дані ним у судовому засіданні.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав суду показання, за змістом яких 01.07.2022 він разом з ОСОБА_9 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння пішли до свого друга на вул. В.Великого у м. Ходорів. Перебуваючи на цій вулиці почали голосно кричати, кличучи його, але ніхто не вийшов. Тоді вони сірниками підпалили поштову скриньку та пішли по вулиці. Побачивши автомобіль «Газель», який був припаркований біля дороги, без вікон, підійшли до нього, знайшли пластикову пляшку та підпаливши її, ОСОБА_9 кинув цю пляшку в салон автомобіля. Після цього вони пішли далі. Він бачив, що авто горить. Усвідомлював, що діє протиправно. Повністю визнає свою винуватість у вчиненому та щиро розкаюється.
Висновки.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає доведеним:
факт грубого порушення ОСОБА_3 громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 296 КК України;
факт умисному пошкодження ОСОБА_3 чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, групою осіб, без попередньої змови, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 194 КК України;
факт грубого порушення ОСОБА_4 громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 296 КК України;
факт умисному пошкодження ОСОБА_4 чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, групою осіб, без попередньої змови, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 194 КК України;
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень (пункт 1 частини 1 статті 66 КК України), часткове добровільне відшкодування завданого збитку (пункт 2 частини 1 статті 66 КК України).
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння (пункт 13 частини 1 статті 67 КК України).
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень (пункт 1 частини 1 статті 66 КК України), часткове добровільне відшкодування завданого збитку (пункт 2 частини 1 статті 66 КК України).
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння (пункт 13 частини 1 статті 67 КК України).
Мотиви призначення покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважає на вимоги статті 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисні кримінальні правопорушення, які відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином (частина 2 статті 296 КК України) та тяжким злочином (частина 2 статті 194 КК України).
Обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не знаходиться, раніше не судимий.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені статтею 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені статтею 65 КК України, зокрема, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий; обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також взявши до уваги фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінальних правопорушень і їх мотиви, форму вини, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції частини 2 статті 296, частини 2 статті 194 КК України, з урахуванням вимог частини 1 статті 70 КК України (сукупність кримінальних правопорушень), у виді позбавлення волі.
Водночас, враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, а також зважаючи на посткримінальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове добровільне відшкодування завданого збитку), яка є виключно позитивною та свідчить про усвідомлення ним негативності вчинених суспільно небезпечних діянь і готовність нести кримінальну відповідальність, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції його від суспільства і вважає за можливе, на підставі статті 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважає на вимоги статті 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисні кримінальні правопорушення, які відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином (частина 2 статті 296 КК України) та тяжким злочином (частина 2 статті 194 КК України).
Обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не знаходиться, раніше не судимий.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені статтею 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені статтею 65 КК України, зокрема, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий; обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також взявши до уваги фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінальних правопорушень і їх мотиви, форму вини, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції частини 2 статті 296, частини 2 статті 194 КК України, з урахуванням вимог частини 1 статті 70 КК України (сукупність кримінальних правопорушень), у виді позбавлення волі.
Водночас, враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, а також зважаючи на посткримінальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове добровільне відшкодування завданого збитку), яка є виключно позитивною та свідчить про усвідомлення ним негативності вчинених суспільно небезпечних діянь і готовність нести кримінальну відповідальність, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції його від суспільства і вважає за можливе, на підставі статті 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України.
Вирішення судом цивільного позову.
Цивільним позивачем - потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до цивільних відповідачів (обвинувачених у кримінальному провадженні) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (а.с.37), у якому ОСОБА_6 просить стягнути солідарно на свою користь з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майнову шкоду в сумі 120 000,00 грн, моральну шкоду у сумі 30 000,00 грн.
В обґрунтування позову покликається на те, що 02.07.2022 ОСОБА_3 і ОСОБА_4 своїми умисними діями, шляхом підпалу, знищили автомобіль марки ГАЗ «Газель» реєстр, номер НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію технічного засобу НОМЕР_2 . Вчиненим кримінальним правопорушенням йому завдано матеріальну шкоду. Прямі збитки від пожежі становлять 120 000 грн, що підтверджується Актом про пожежу від 02.07.2022. Крім того, відповідачі своїми умисними діями усіляко затягували слідство (яке велося більше 3-х років). Він змушений був самостійно шукати свідків події, звертатися із заявами та клопотаннями до слідчого та в прокуратуру, чим постійно відволікався від роботи і домашніх справ, переживав, мав стреси. Завдану йому моральну шкоду він оцінюю у 30 000 гривень. Визначену суму моральної шкоди вважає мінімальною компенсацією за перенесені ним душевні страждання.
У судовому засіданні цивільний позивач уточнив позовні вимоги, з урахуванням часткового відшкодування цивільними відповідачами завданої йому майнової шкоди у сумі 59 000,00 грн, просить стягнути з них на його користь майнову шкоду в сумі 61 000,00 грн, моральну шкоду у сумі 30 000,00 грн.
Представник цивільних відповідачів позов визнав частково, суду пояснив, що відповідно до висновку експерта належний цивільному позивачу автомобіль повністю знищений. У цьому випадку відшкодуванню підлягає саме ринкова вартість автомобіля на час підпалу, а не його відновлювальний ремонт, який є економічно недоцільним. Ринкова вартість цього автомобіля станом на 01.07.2022 та вартість матеріального збитку станом на 01.07.2022 експертом визначені у сумі 59 283,25 грн. Саме такий розмір майнової шкоди цивільні відповідачі і визнають. Щодо відшкодування моральної шкоди, то цивільні відповідачі визнають відшкодування у розмірі 10 000,00 грн.
Суд, заслухавши аргументи сторін, дослідивши матеріали справи в частині цивільного позову, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, доходить висновку, що цивільний позов у кримінальному провадженні підлягає до задоволення частково виходячи з такого.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).
Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до положень частини 1 статті 129 КПК України ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно з приписами частини 1 та 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За змістом частин 1-3 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України).
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (частина 1 та 2 статті 1167 ЦК України).
Згідно з приписами частини 4 статті 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.
У судовому засіданні беззаперечно встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 296, частиною 2 статті 194 КК України, одним з яких (частина 2 статті 194 КК України) умисно пошкодивши належне ОСОБА_6 майно - транспортний засіб ГАЗ 32213 14 «Газель», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Судом безпосередньо досліджено надані сторонами докази, зокрема:
акт про пожежу від 02.07.2022, складеного комісією у складі провідного інспектора ВЗНС Стрийського РУ ГУ ДСНС України у Львівській області, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , яким встановлено, що прямі збитки від пожежі (орієнтовні) автомобіля Газель, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становлять 120 000,00 грн, побічні збитки від пожежі (орієнтовні) 254 650,00 грн (а.к.п.42);
розписку дану ОСОБА_11 12.02.2026 про те, що в квітні 2008 року вона дійсно позичила ОСОБА_6 2 тисячі доларів на купівлю машини (а.к.п.43);
висновок експерта від 22.08.2022 №СЕ-19/114-22/11844-АВ, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля марки «ГАЗ 32213 14», реєстраційний - НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , станом на 01.07.2022, до моменту його пошкодження (в непошкодженому стані), становить: 59 283,25 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «ГАЗ 32213 14», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2001 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок термічної дії вогню, станом на 01.07.2022, становить: 59 283,25 грн. З технічної точки зору провести відновлювальний ремонт представленого до дослідження автомобіля марки «ГАЗ 32213 14», реєстраційний - НОМЕР_1 , 2001 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_3 , можливо. Однак, з економічної точки зору недоцільно виконувати відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, вартість якого перевищує вартість ідентичного неушкодженого автомобіля. Мінімальна вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «ГАЗ 32213 14», ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , станом на 01.07.2022, становить: 109 187,46 грн (а.с.64-70).
Надавши оцінку цим доказам, суд визнає акт про пожежу від 02.07.2022 та висновок експерта від 22.08.2022 №СЕ-19/114-22/11844-АВ належними та допустимими доказами, оскільки такі містять інформацію щодо предмета доказування та одержані з дотриманням порядку, встановленого законом. Водночас, розписку ОСОБА_11 від 12.02.2026 суд визнає неналежним доказом, оскільки наявна у ній інформація свідчить лише про отримання ОСОБА_6 позики та мету такої - купівля машини, однак не підтверджує здійснення ним купівлі зазначеного рухомого майна та якого саме, а відтак не містить інформації щодо предмета доказування.
Оцінивши акт про пожежу від 02.07.2022 та висновок експерта від 22.08.2022 № СЕ-19/114-22/11844-АВ у їх сукупності, суд надає перевагу висновку експерта як належному, допустимому та більш переконливому доказу розміру матеріальної шкоди.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що:
висновок виконано судовим експертом, який має спеціальні знання у галузі автотоварознавства та оцінки транспортних засобів;
дослідження проведено із застосуванням відповідних методик визначення ринкової вартості транспортного засобу та вартості відновлювального ремонту;
у висновку визначено ринкову вартість автомобіля до пошкодження (59 283,25 грн), вартість матеріального збитку (59 283,25 грн), а також мінімальну вартість відновлювального ремонту (109 187,46 грн), що дає можливість зробити економічно обґрунтований висновок про повну втрату транспортного засобу.
Натомість акт про пожежу:
складений комісією органу ДСНС, до складу якої включено потерпілого;
містить орієнтовні (попередні) розрахунки збитків;
не містить посилання на застосовану методику визначення вартості;
складений з метою фіксації факту пожежі та її наслідків, а не з метою визначення розміру матеріальної шкоди в кримінальному провадженні.
Крім того, сам акт прямо визначає суми збитків як «орієнтовні», що свідчить про їх попередній, а не експертний характер.
Таким чином, суд доходить переконання, що обґрунтованим розміром завданої потерпілому майнової шкоди є сума 59 283,25 грн. З урахуванням добровільного відшкодування цивільними відповідачами цивільному позивачу майнової шкоди у сумі 59 000,00 грн, докази чого наявні в матеріалах справи (а.к.п.44, 45) і підтверджено у судовому засіданні цивільним позивачем, останньому підлягає відшкодування майнова шкода у сумі 283,25 грн.
Окрім цього, суд погоджується з аргументами цивільного позивача (потерпілого) у тому, що він зазнав душевних страждань від пошкодження його майна - транспортного засобу ГАЗ 32213 14 «Газель», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а відтак суд доходить висновку, що потерпілому була завдана і моральна шкода.
Суд зважає на роз'яснення, викладені у пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно з якими під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Отже, поняттям «моральна шкода» охоплюються негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов'язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів. Фізичні страждання - це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров'я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
При цьому суд враховує, що моральну шкоду зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Суд бере до уваги, що кримінальним правопорушенням було умисно пошкоджено майно потерпілого - належний йому транспортний засіб - шляхом підпалу. Такий спосіб посягання є суспільно небезпечним, свідчить про зневагу до права власності та створює потенційну небезпеку для оточуючих. Вчинення підпалу об'єктивно спричинило у потерпілого почуття тривоги та страху, невпевненість у збереженні свого майна в майбутньому, а також негативні емоційні переживання, пов'язані з усвідомленням протиправного та умисного характеру дій винних осіб.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, їх умисний характер, ступінь вини кожного з обвинувачених, обсяг і глибину моральних страждань потерпілого, а також керується засадами розумності та справедливості.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що справедливим та достатнім для компенсації завданої моральної шкоди є її визначення у розмірі 15 000,00 грн, що відповідає характеру порушеного права, наслідкам кримінального правопорушення та не призведе до безпідставного збагачення потерпілого.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, цивільний позов слід задовольнити частково.
Мотиви ухвалення інших рішень.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України.
Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченим суд не вбачає.
Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим по пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 296, частиною 2 статті 194 КК України і призначити йому покарання:
за частиною 2 статті 296 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
за частиною 2 статті 194 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Відповідно до частини 1 статті 70 КК України ОСОБА_3 призначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_4 визнати винуватим по пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 296, частиною 2 статті 194 КК України і призначити йому покарання:
за частиною 2 статті 296 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
за частиною 2 статті 194 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Відповідно до частини 1 статті 70 КК України ОСОБА_4 призначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 відшкодування завданої майнової шкоди у сумі 283,25 грн, відшкодування завданої моральної шкоди у сумі 15 000,00 грн, а всього 15 283 (п'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят три) грн 25 коп.
У решті позовних вимог відмовити.
Речові докази, а саме:
автомобіль марки ГАЗ 32213 14 «Газель», реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути потерпілому ОСОБА_6 ;
пожежне сміття з салону автомобіля передньої правої частини автомобіля ГАЗ «Газель» в ділянці передніх пасажирських сидінь (яке поміщене у номерний пакет Національної поліції України №KIV3116242, горловина якого заклеєна самоклеючою стрічкою), пожежне сміття з підлоги задньої правої сторони салону автомобіля (яке поміщене у картонну коробку чорного кольору, кришка якої опечатана паперовими бирками, які скріплені вирізками клейкої прозорої стрічки), пожежне сміття з підлоги задньої лівої сторони салону автомобіля (яке поміщене у коробку темно червоного кольору, кришка якої опечатана паперовими бирками, які скріплені вирізками клейкої прозорої стрічки), пожежне сміття з підлоги з лівої сторони ближче до центру салону автомобіля (яке поміщене у номерний полімерний пакет Національної поліції України №KIV3116244, горловина якого заклеєна самоклеючою стрічкою) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 5 322 (п'ять тисяч триста двадцять дві) грн 14 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 5 322 (п'ять тисяч триста двадцять дві) грн 14 коп.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Жидачівський районний суд Львівської області.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку (його повний текст) негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1