Справа № 442/1289/26
Провадження № 2/442/910/2026
"19" лютого 2026 р. Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомик А.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації,-
встановив:
17.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 в якому просить:
- визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, висловлену ОСОБА_2 у своєму відеоролику із власним аудіовиконанням, оприлюдненому у соціальній мережі «Facebook» та онлайн платформі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на його особистих сторінках;
- зобов'язати ОСОБА_2 протягом п'яти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у даній справі спростувати поширену недостовірну інформацію, шляхом оприлюднення публікації, на власних сторінках у соціальній мережі «Facebook» та онлайн платформі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », із підтвердженням недостовірності поширеної ним інформації;
- зобов'язати ОСОБА_2 видалити поширений ним відеозапис із власним аудіовиконанням про діяльність Позивача як міського голови, із усіх онлайн платформ у мережі інтернет, де було поширено такий матеріал;
- стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 моральну шкоду завдану приниженням честі, гідності та ділової репутації Позивача в розмірі 20 000 грн.;
- судові витрати покласти на Відповідача.
Оглянувши матеріали позовної заяви, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.
Пунктами 4, 5, 8 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У прохальній частині позовної заяви, позивач просить суд стягнути на його користь моральні збитки завдані діями відповідача розповсюдженням недостовірної інформації в соціальних мережах, про нього у розмірі 20000 гривень.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Пунктом 12 даної Постанови визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен встановити та зазначити в позовній заяві.
Суд звертає увагу позивача на те, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2022 року у справі № 742/1440/21 (провадження № 61-3481св22) зазначено, що «у пункті 6.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) викладено висновок про те, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Згідно з усталеною практикою у сфері реєстрації і користування доменними іменами у мережі Інтернет, власником веб-сайту може бути інша особа, ніж реєстрант доменного імені, яким адресується такий веб-сайт. У таких випадках, власник веб-сайту визначається у договорі, укладеному з реєстрантом доменного імені. Інформація щодо власника веб-сайту може бути отримана у хостинг-провайдера веб-сайту.
Верховний Суд у постановах від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) та від 02 лютого 2022 року у справі № 199/4585/18 (провадження № 61-5734св21) зазначив, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Так, позивач в позовній заяві в якості відповідача по справі зазначив ОСОБА_2 , при цьому, виклав вимоги про спростуваня інформації, яка міститься на сторінках відповідача в соціальній мережі «Facebook» та онлайн платформі «YouTube». Однак, позивачем, не вказано власників веб-сайту та доменних імен на веб-сторінках, не зазначено: кому належать Інтернет ресурс та не визначено їх статус в справі, з урахуванням вимоги щодо поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет. Відсутність вказаних відомостей перешкоджає визначенню суб'єктного складу відповідачів у поданій позовній заяві, що унеможливлює визначення спірності цивільних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем.
Окрім того, позивачем не зазначено, чим підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 є власником зазначених сторінок у соціальних мережах.
З огляду на викладене, позивачу слід визначитися з належним колом відповідачів за даним позовом, враховуючи заявлені позовні вимоги, та релевантну практику Верховного Суду в спірних правовідносинах.
Відповідно до вимог статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 176, 175, 185 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, якщо ним відповідно до ухвали суду у встановлений строк буде виконано вимоги, визначені статтею 175 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.
Суддя А.П. Хомик