Єд. унік. № 243/1515/26
Провадження № 1-кс/243/90/2026
18 лютого 2026 року м. Слов'янськ
Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання слідчого СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, військовослужбовця військової служби за контрактом із числа осіб, яких умовно-достроково звільнено від відбування покарання, стрільця - помічника гранатометника 2 стрілецького спеціалізованого відділення, 2 стрілецького спеціалізованого взводу, 3 стрілецької спеціалізованої роти, стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
06 березня 2024 року вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 186 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі, умовно-достроково звільненого 09 січня 2026 року з невідбутим терміном покарання 5 (п'ять) років 2 (два) місяці 24 (двадцять чотири) дні,
у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026052510000311 від 16 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України
Слідчий СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № № 12026052510000311 від 16 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України
В обґрунтування клопотання зазначено, що згідно з витягу з наказу (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 № 63 від 21.01.2026 року солдата військової служби за контрактом із числа осіб, яких умовно-достроково звільнено від відбування покарання ОСОБА_5 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 21 січня 2026 року №21-рс на посаду стрільця - помічника гранатометника 2 стрілецького спеціалізованого відділення, 2 стрілецького спеціалізованого взводу, 3 стрілецької спеціалізованої роти, стрілецького спеціалізованого батальйону, відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України уклав контракт з 21 січня 2026 року до закінчення особливого періоду.
Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 13, 14, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-ХIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції України та інших законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків, бути дисциплінованими, зразками високої культури, скромності й витримки.
Крім того, являючись військовослужбовцем Збройних сил України, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 20, 21, 22, 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України достеменно знав, що військовослужбовці мають право застосовувати спеціальні засоби, засоби фізичного впливу та зброю особисто або у складі підрозділу: для захисту свого здоров'я і життя, а також здоров'я і життя інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами й засобами захистити їх у даній ситуації неможливо.
Проте, в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України при наступних обставинах.
Так, близько 10 год. 50 хв., 16.02.2026 року, перебуваючи у приміщенні магазину «Калина», який розташовується за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, вул. Світлодарська, буд. №1, побачив раніше відому йому продавчиню на ім'я ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка стояла за прилавком магазину біля каси. В цей час, враховуючи відсутність у магазині будь-яких інших осіб, у солдата ОСОБА_5 раптово виник злочинний протиправний умисел на відкрите викрадення чужого майна (грошових коштів), яке знаходилось у касі, біля якої стояла ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій раптово виниклий протиправний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням до потерпілої насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, діючи повторно, умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, солдат ОСОБА_5 , перебуваючи у вказаний час в зазначеному місці, із застосуванням фізичної сили штовхнув ОСОБА_8 , від чого остання впала та вдарилась головою об підлогу (діагноз: забійна скальпована рана волосяної частини голови), тим самим застосував до потерпілої насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я останньої.
Далі, продовжуючи реалізацію свого умислу, солдат ОСОБА_5 , підійшов до касової зони та відкрито забрав із каси магазину грошові кошти у сумі 600 гривень 00 копійок, тим самим відкрито викрав чуже майно.
Надалі, солдат ОСОБА_5 з місця скоєння злочину втік та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. В результаті протиправних дій солдатом ОСОБА_5 , потерпілій ОСОБА_8 було завдано матеріальну шкоду, на загальну суму 600 гривень 00 копійок.
16 лютого 2026 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, та цього ж дня, 16 лютого 2026 року останньому було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно в умовах воєнного стану.
Враховуючи викладене, слідчий СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з підстав наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення за наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, та вчинення іншого кримінальне правопорушення), та недоцільності застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених в ньому та пояснив, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, також зазначив, що нині існують ризики, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню зазначених ризиків.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід у вигляді застави в розмірі меншому, ніж просить прокурор.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що погано відноситься до скоєного ним правопорушення, також просив зменшити розмір застави.
Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
В провадженні СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження № 12026052510000311 від 16 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
16 лютого 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, суд враховує положення статті 178 КПК України.
Виключно (єдиною) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю узгоджується з положеннями Європейської конвенції з прав людини.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 16 лютого 2026 року, ілюстративною таблицею, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16 лютого 2026 року, довідкою КНП «Міська клінічна лікарня м. Слов'янська» № 90 від 16 лютого 2026 року, виданої на ім'я потерпілої ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16 лютого 2026 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 16 лютого 2026 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 лютого 2026 року, довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 лютого 2026 року, фототаблицею до протоколу впізнання особи за фотознімками від 16 лютого 2026 року за участю потерпілої ОСОБА_8 , протоколом огляду від 16 лютого 2026 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 16 лютого 2026 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 16 лютого 2026 року.
При цьому слідчий суддя бере до уваги положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», в якій наголошується, що суди при розгляді справ застосовують Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Феррарі - Браво проти Італії, не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі О'Хара проти Сполученого королівства від 16.10.2001 року зазначено, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу має відповідати стандарту розумна підозра.
Детальніше цей термін роз'яснений у справі Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого королівства від 30.08.1990 року: мають бути наявні факти або інформація, які б переконали б об'єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити злочин.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу (Murrey v. The United Kingdom). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom).
Отже, підозра ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення з огляду на принцип розумної підозри є доведеною та обґрунтованою.
Також, вважаю встановленим існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які зазначені в клопотанні слідчого.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Крім того, підозрюваний раніше вже судимий за аналогічний злочин та звільнений умовно-достроково.
Водночас, вважаю, що доведений ризик впливу на потерпілу та свідків, у тому числі шляхом примушування останніх до зміни наданих під час досудового розслідування показань.
Також доведений ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки підозрюваний раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину.
Тому, з урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, беручи до уваги доведеність наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та оцінюючи сукупність наведених вище обставин, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Крім того, вважаю, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя застосовує підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб із визначенням застави в розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладанням обов'язків.
З урахуванням наведеного, суд вважає за доцільне клопотання слідчого задовольнити.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження № 12026052510000311 від 16 лютого 2026 року - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026052510000311 від 16 лютого 2026 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб, з утриманням останнього на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 16 лютого 2026 року по 16 квітня 2026 року включно.
Встановити ОСОБА_5 заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680,00 грн. (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 коп.), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (UA848201720355269001500011792) в будь-який момент протягом дії цієї ухвали, тобто до 16 квітня 2026 року включно.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;
не відлучатися із населеного пункту, в якому розташована або тимчасово розташована військова частина, де проходить військову службу підозрюваний, без дозволу командира військової частини, слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну дислокації військової частини або місця несення служби;
утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію цієї ухвали направити прокурору, підозрюваному, захиснику для відома, а до гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_4 для виконання.
На ухвалу може бути подана скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним який тримається під вартою в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Повний текст ухвали складений 18.02.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1