Справа №643/11335/25 Головуючий 1 інстанції: Новіченко Н.В.
Провадження №33/818/287/26 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
18 лютого 2026 року Харківський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді Люшні А.І.,
- за участю захисника Апазіді К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Апазіді К.Ю. на постанову Салтівського районного суду м.Харкова від 13 жовтня 2025 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 28 червня 2025 року о 21-16 год. ОСОБА_1 у м.Харкові по проспекту Ювілейному, буд.45А керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» 7510, а також в медичному закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Апазіді К.Ю. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження руху транспортного засобу «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 та факту керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем. Вказав, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу. Вважає, що відеозаписи є недопустимим доказом, оскільки вони не містять електронного цифрового підпису та не відображають цілісної картини події і обстановки.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду захисник Апазіді К.Ю. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані:
-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №375599 від 28 червня 2025 року;
-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
-акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу;
-рапорту поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП А.Шпилюкова;
-відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.
Доводи апеляційною скаргою захисника Апазіді К.Ю. про відсутність доказів на підтвердження руху транспортного засобу «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 та факту керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем, спростовуються наданими відеозаписами, якими чітко зафіксованорух транспортного засобу та зупинка автомобіля за кермом якого перебував ОСОБА_1 (диск 375599, відеозапис 375599, диск 6119 2а, відеозапис export-wpzr0.mp4).
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про зворотне розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , суперечать даним відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на підставі п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» через порушення Правил дорожнього руху України (диск 6119 2а, відеозапис export-wpzr0.mp4 00-52 хв., 33-09 хв.).
Твердження захисника Апазіді К.Ю. про недопустимість наданих відеозаписів, в якості доказу, через те, що вони не містять електронного цифрового підпису та не відображають цілісної картини події і обстановки, є необґрунтованими.
Зазначені відеозаписи надані відповідними посадовими особами та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів, що є обов'язковим відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу захисника Апазіді К.Ю. залишити без задоволення, а постанову Салтівського районного суду м.Харкова від 13 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня