Справа № 727/2443/26
Провадження № 1-кс/727/752/26
18 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
законного представника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (по матеріалам досудового розслідування № 12026260000000045 від 10.02.2026 року) відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чаплинка Чаплинського району Херсонської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, -
До суду звернулася слідчий з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором відділу Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 .
В клопотанні посилається на те, що в період часу з жовтня по листопад 2025 року у вечірній час (більш точні дата і час досудовим розслідуванням не встановлені), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи в селі Великий Кучурів Чернівецького району Чернівецької області, на одній із вулиць зустріли неповнолітню ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з якою раніше були знайомі та достовірно знали про її неповнолітній вік. Після чого, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , почали безпричинно ображати ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , штовхати та наносити їй удари руками по голові і тілу, у такий спосіб залякавши неповнолітню ОСОБА_11 і подавивши її волю, унеможливили її втечу. Далі, неповнолітні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи спільно і узгоджено, підтримуючи дії один одного, утримуючи ОСОБА_11 за одяг і частини тіла відвели її на безлюдну територію біля стадіону в с. Великий Кучурів Чернівецького району Чернівецької області.
Далі, продовжуючи свої протиправні дії, неповнолітні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зневажаючи людську гідність та статеву недоторканність неповнолітньої ОСОБА_11 , із погрозами застосування фізичного насильства та застосуванням такого, що виразилось у вигляді нанесення ударів руками та ногами по тілу і голові, почали змушувати останню до вступу у оральні статеві зносини з ОСОБА_8 , при цьому змусили її стати на коліна перед ОСОБА_8 . Далі, ОСОБА_8 , діючи спільно та узгоджено з неповнолітніми ОСОБА_9 і ОСОБА_4 , протиправно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно небезпечний характер своїх дій, направлених на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку неповнолітньої ОСОБА_11 , стоячи навпроти неї, розстібнув свої штани та оголив свої геніталії. Далі, ОСОБА_8 підійшов впритул до неповнолітньої ОСОБА_11 . В цей час неповнолітні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_4 , наносячи удари ногами по обличчю та погрожуючи заподіянням більш важких тілесних ушкоджень, змусили неповнолітню ОСОБА_11 відкрити рот, після чого ОСОБА_8 ввів свій статевий орган в її ротову порожнину, вчинивши дії сексуального характеру, пов'язані з оральним проникненням в тіло ОСОБА_11 з використанням геніталій.
У подальшому, неповнолітні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії та сприяючи ОСОБА_8 у вчиненні дій сексуального характеру відносно неповнолітньої ОСОБА_11 , штовхнули її, від чого остання впала на землю, змусивши лягти на спину. Далі, неповнолітні ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, застосували фізичне насильство, що виразилось у примусовому утриманні останньої за руки і ноги та нанесенні ударів по тілу, а ОСОБА_8 без добровільної згоди неповнолітньої потерпілої ОСОБА_11 , ввів свій статевий орган у її вагінальний отвір, вчинивши дії сексуального характеру, пов'язані з вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої потерпілої з використанням геніталій, чим порушили її статеву недоторканість.
18.02.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Під час досудового розслідування, встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала з підстав викладених в ньому.
Підозрюваний, захисник, законний представник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного, думку захисника, законного представника, дослідивши матеріали додані до клопотання, приходжу до наступних висновків.
Встановлено, що 10.02.2026р. до ЄРДР внесено відомості № 12026260000000045 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
18.02.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, з матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_4 можуть мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та певними доказами, а саме: - протоколом усної заяви ОСОБА_11 ; допитом потерпілої неповнолітньої ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом впізнання особи за фотознімками проведеного з потерпілою ОСОБА_11 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Також вважаю, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому підозрюваному ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, при цьому враховую те, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, йому відомі обставини кримінального провадження, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Щодо ризиків, зазначених в клопотанні, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, то на думку слідчого судді вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та є припущенням.
Згідно з п.1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Беручи до уваги з'ясовані судом обставини, вважаю за необхідне на підставі п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176 - 178, 183, 193-194, 197, 199, 309, 370-371 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном до 17 квітня 2026 р., без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 18.02.2026р.
Слідчий суддя ОСОБА_1