Справа № 638/2572/26
Провадження № 2/638/5388/26
Іменем України
18 лютого 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Тимченко А.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу-
встановив:
У лютому 2026 року до Шевченківського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
В позовній заяві вказано місце проживання відповідача - ОСОБА_2 за адресою: смт.Панютіне, Лозівського району Харківської області.
Відповідно до відповіді за №2357872 від 18.02.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, місцем реєстрації ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .
Також позивачем зазначено, що вона зареєчтрована за адресою:пр.Людвига Свободи, б. 34.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Підстав для застосування правил альтернативної підсудності судом не встановлено, оскільки позивачем зазначено про те, що подружжя дітей не має.
На підставі наведеного, вважаю за необхідне передати справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до Лозівського міськрайонного суду Харківської області, так як зареєстроване місцепроживання відповідача у справі, знаходиться на території Лозівської міської територіальної громади Лозівського району Харківської області, а дана справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Харкова.
Керуючись статтями 4, 27, 31, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати за підсудністю на розгляд до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя А.М.Тимченко