Справа № 399/1204/25
Провадження № 2-а/399/13/2026
Іменем України
02 лютого 2026 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участі секретаря судових засідань Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Онуфріївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 - Мулявка Н.О. звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 207/25 від 14.07.2025 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити та визнати протиправною та скасувати постанову № 208/25 від 14.07.2025 року, якою притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Позов мотивував тим, що 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 надійшло повідомлення про блокування його банківських рахунків. Після з'ясування обставин справи позивачеві стало відомо, що виконувачем обов'язків начальника Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження на підставі постанов виданих ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З метою з'ясування підстав притягнення позивача до адміністративної відповідальності представник позивача Мулявка Н.О. 14.11.2025 року засобами поштового зв'язку направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 адвокатський запит № 14/11/25 з вимогою надати інформацію щодо підстав складення та винесення постанов про адміністративні правопорушення за ст. 210 КУпАП.
12 грудня 2025 року представнику позивача надійшла відповідь на вказаний адвокатський запит - лист № 3584 від 26.11.2025 року за підписом тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 . До зазначеного листа було долучено копії протоколів про адміністративні правопорушення № 207/25 та № 208/25 від 01.07.2025 року, а також копії постанов по справах про адміністративні правопорушення № 207/25 та № 208/25 від 14.07.2025 року, якими ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 та ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Водночас, жодних інших документів, на підставі яких було складено зазначені постанови (зокрема доказів вчинення правопорушення, повісток, листів, заяв, тощо) Позивач та його представник не отримували.
Представник позивача звернув увагу суду, що про факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності останній дізнався лише після накладення арешту на його банківські рахунки, та, в подальшому, після отримання копій постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Зокрема, постановою у справі про адміністративне правопорушення № 207/25 від 14.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що підставою для притягнення позивача до відповідальності стало твердження про те, що його було доставлено працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 як особу, яка не має військово-облікового документа, у зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення № 207/25 від 01.07.2025 року.
Водночас зазначені обставини не відповідають дійсності. ОСОБА_1 дійсно був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак підставою для цього стало те, що під час перевірки документів він надав для огляду витяг з електронного застосунку «Резерв +», у якому містилася інформація про нібито порушення правил військового обліку. При цьому позивач не відмовлявся від надання військово-облікових документів та не вчиняв жодних дій, які б свідчили про порушення законодавства у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації. Таким чином, твердження відповідача про ненадання позивачем військово-облікового документа під час перевірки є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Крім того зазначив, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення було складено за відсутності ОСОБА_1 , що підтверджується відсутністю його підпису у протоколі, а також відсутністю будь-яких відміток про залучення свідків, що є прямим порушенням вимог ст. 256 КУпАП.
Крім того, під час складання постанови по справі про адміністративне правопорушення № 207/25 від 14.07.2025 року представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 було допущено низку істотних порушень, зокрема зазначено неактуальну та недостовірну адресу проживання позивача та дату вчинення порушення.
Так, у постанові вказано адресу: АДРЕСА_1 , тоді як відповідно до відомостей паспорта громадянина України адресою реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .
Також у розділі «Суть адміністративного правопорушення» оскаржуваної постанови зазначено дату його вчинення - 07.07.2025 року, тоді як сам протокол про адміністративне правопорушення датований 01.07.2025 року. Така суперечність у датах є істотною та свідчить про невідповідність змісту постанови фактичним обставинам справи, а також про формальний підхід Відповідача до оформлення матеріалів. Зазначена розбіжність у датах унеможливлює достовірне встановлення часу вчинення адміністративного правопорушення, що є обов'язковим елементом складу правопорушення та підлягає доведенню відповідно до вимог ст. 256 КУпАП. За таких обставин неможливо перевірити ані факт події адміністративного правопорушення, ані дотримання строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП. Таким чином, допущені відповідачем суперечності щодо дати вчинення правопорушення є істотними порушеннями процесуальних вимог, що самі по собі є підставою для визнання оскаржуваної постанови незаконною та її скасування.
Також звернув увагу суду, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Представником відповідача не доведено, що позивач умисно ухилявся від виконання обов'язків військового обліку чи порушував законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Фактичною підставою для доставляння ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 стала наявність технічної відмітки у застосунку «Резерв+», яка не може сама по собі свідчити про відсутність військово-облікового документа чи вчинення адміністративного правопорушення. Позивач надав для перевірки наявний у нього документ у цифровій формі, що відповідає чинному законодавству.
Крім того, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність чи відсутність події правопорушення та винність особи. У даному випадку такі докази відсутні, а всі сумніви щодо доведеності вини особи відповідно до принципу верховенства права та практики ЄСПЛ мають тлумачитися на користь позивача.
Зокрема, у постанові № 208/25 від 14.07.2025 року зазначено, що позивач, нібито, викликався повісткою до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку, однак у тексті постанови не зазначено, до якого саме територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснювався виклик, а також відсутні відомості про підстави, мету та причини такого виклику.
Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували факт належного вручення позивачу повістки на яку відповідач посилається у постанові № 208/25, зокрема відсутні підпис позивача про її отримання, відмітки про вручення або відмову від отримання, а також інші докази, передбачені вимогами чинного законодавства.
У постанові лише зазначено, що ОСОБА_1 у визначений день до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку не з'явився, чим, на думку відповідача, порушив вимоги частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За таких обставин твердження відповідача про належний виклик позивача до ТЦК та СП є голослівними та не підтверджуються жодними доказами, а отже не можуть вважатися достатньою правовою підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Таким чином, оскаржувані постанови винесені з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного з'ясування всіх обставин справи, що відповідно до ст. 287, 288 КУпАП є підставою для їх скасування.
У відповідь на вказаний адвокатський запит представнику позивача було надано лише лист-відповідь та копії протоколів і постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. При цьому будь-які інші докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема докази належного повідомлення, вручення повісток, пояснення свідків чи інші матеріали, передбачені ст. 251 КУпАП, Відповідачем надані не були.
Крім того, з отриманої відповіді вбачається, що відповідач вказує на направлення постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на адресу: АДРЕСА_1 , яка не є адресою реєстрації позивача відповідно до відомостей його паспорта громадянина України. Зазначене свідчить про неналежне повідомлення позивача про винесені щодо нього постанови та є черговим підтвердженням істотних порушень процедури притягнення до адміністративної відповідальності.
Зазначив, що позивачем не отримувалося жодної повістки ані особисто, ані засобами поштового зв'язку. Таким чином, посилання у спірній постанові по справі про адміністративне правопорушення № 208/25 від 14.07.2025 року на неявку позивача за повісткою є безпідставним та помилковим, оскільки ОСОБА_1 таку повістку не отримував, а будь-які документальні докази її направлення чи вручення позивачу засобами поштового зв'язку або іншими належними способами відповідачем не надано. Більше того, відповідно до електронного військово-облікового документа станом на 14.07.2025 року, відсутні будь-які підстави для виклику позивача до ТЦК та СП чи повторного уточнення персональних даних позивача, оскільки згідно з відмітками у військово-обліковому документі всі персональні та облікові дані позивача були своєчасно оновлені та уточнені, дата останнього уточнення даних - 16.07.2025 року.
За таких обставин незрозуміло, причини виклику позивача повісткою, адже в оскаржуваній постанові відсутні будь-які конкретні відомості щодо цього. Така невизначеність змісту постанови свідчить про її необґрунтованість та порушення принципу правової визначеності, гарантованого Конституцією України та практикою Конституційного Суду України.
Крім того, позивач, як свідомий громадянин, 29 липня 2025 року добровільно був мобілізований до лав Збройних Сил України та станом на час звернення до суду проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_6 № 3204 від 07.08.2025 року, довідкою в/ч НОМЕР_2 № 7256 від 24.10.2025року.
На підставі вищевикладеного просить суд поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, а постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 № 207/25 та № 208/25 від 14.07.2025 року визнати протиправними, скасувати та закрити провадження у даних адміністративних справах.
Ухвалою суду від 24.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до розгляду по суті.
20.01.2026 року представником ІНФОРМАЦІЯ_4 до суду направлено відзив на позовну заяву в якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 в повному обсязі та залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропущенням встановленого строку на звернення до адміністративного суду. Свою позицію обґрунтував тим, що у позовній заяві позивач вказує, що про факт притягнення його до адміністративної відповідальності він дізнався лише після накладення арешту на його банківські рахунки, та в подальшому, після отримання копій постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Однак дане твердження не відповідає дійсності, оскільки, у відповідності до протоколів №, № 207/25, 208/25 від 01.07.2025 року, які були складені відносно позивача, йому було повідомлено, що розгляд справ про адміністративні правопорушення відбудеться о 10 год. 45 хв. та об 11 год. 00 хв.14.07.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 кабінет №1, а також зафіксовано, що від підпису у відповідних постановах ОСОБА_1 відмовився.
Вказані постанови свідчать про те, що позивач знав про те, на яких підставах він притягується до адміністративної відповідальності, а також про дату та час розгляду справ про адміністративні правопорушення, тому твердження ОСОБА_1 про те, що він дізнався про факт притягнення його до адміністративної відповідальності лише після накладення арешту на його банківські рахунки, та в подальшому, після отримання копій постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, які підтвердженні належними доказами.
Представник відповідача вважає, що твердження позивача зазначені в позові є необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки, по-перше, на підтвердження таких обставин позивач не надав жодних доказів, а по-друге, у витязі із застосунку «Резерв+», який доданий позивачем до матеріалів справи, містяться відомості про те, що такий витяг сформовано 14.07.2025, тобто після складення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, тому об'єктивно вважає, що твердження позивача стосовно того, що він не відмовлявся від надання військово-облікових документів та не вчиняв жодних дій, які б свідчили про порушення законодавства у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, не відповідають фактичним обставинам справи.
Звернув увагу суду також на те, що у витязі із застосунку «Резерв+», який доданий позивачем до матеріалів справи, навіть станом на 14.07.2025, тобто на дату формування витягу, містяться відомості про те, що ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку, що ще раз підтверджує безпідставність тверджень позивача, що він не є порушником.
Як уже зазначалось, у протоколі міститься запис про те, що ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу, тому твердження позивача про порушення вимог ст. 256 КУпАП є передчасним і таким, що не відповідає ні фактичним обставинам справи, ні підтверджується нормами чинного законодавства.
Звертає увагу суду на те, що у відповідності до відомостей з АІТС «Оберіг», ОСОБА_1 є порушником військового обліку з 15.06.2025 з причини неприбуття вчасно за повісткою до ТЦК та СП. Так, з 02.07.1998 року і до 01.07.2025 року позивач перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 (Добропілля) і саме ІНФОРМАЦІЯ_8 (Добропілля) надсилав позивачеві повістку про виклик, за якою позивач не прибув і таким чином порушив правила військового обліку, що у подальшому і потягнуло за собою його доставления поліцією до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де стосовно ОСОБА_1 і були складені відповідні протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності. Тому посилання позивача на те, що відповідачем не надано будь-яких документальних доказів про направлення чи вручення йому повістки є передчасними, оскільки, як уже було вказано, повістка позивачеві направлялася не ІНФОРМАЦІЯ_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_8 (Добропілля).
Також звернув увагу суду, що постанови №, № 207/25, 208/25 від 14.07.2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, направлялися позивачеві на задекларовану ним адресу. Відповідно до листа, копію якого він додає до матеріалів справи, 08.08.2025 лист було повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», є підставою вважати про ознайомлення адресата, так як відмітка «адресат відсутній за зазначеною адресою» ставиться після виконання листоношою дій, визначених в Правилах, зокрема інформування адресата та/або вкладення абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа.
Зважаючи на викладене, об'єктивно вважає, що строк на оскарження даних постанов сплив 18.08.2025 року і у даному випадку відсутні підстави для поновлення строку на оскарження, так як позивач знав про факт порушення правил військового обліку, про складення протоколів про адміністративні правопорушення №, №207/25, 208/25 від 01.07.2025 року, про місце, дату та час розгляду справ про адміністративні правопорушення та про винесення відповідних постанов про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладе просить суд у задоволенні вимог відмовити у повному обсязі та залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропущенням встановленого строку на звернення до адміністративного суду.
22 січня 2026 року від представника позивача до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі доповнюючи позовні вимоги тим, що уважно ознайомившись зі змістом відзиву на позовну заяву у справі № 399/1204/25, позивач не погоджується з доводами відповідача. Також позивач не погоджується з обставинами, викладеними у відзиві, та правовою оцінкою цих обставин, вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким, що не містить жодних належних, достатніх і допустимих доказів. Зважаючи на це, вважаю за необхідне надати відповідь на відзив відповідно до ст. 163 КАС України.
Як вбачається зі змісту відзиву, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, обмежився виключно переліком норм чинного законодавства, що регулюють порядок військового обліку громадян та проведення призову. Проте відповідачем не наведено жодного конкретного обґрунтування, яке б спростовувало доводи та вимоги, викладені у позовній заяві. Отже, зважаючи на те, що нормами чинного КУпАП чітко визначено вимогу щодо належного оформлення протоколу в частині підписання особою, яка притягається до відповідальності, або фіксації реальної відмови від підписання, в іншому ж разі не можна вважати належними та допустимими доказами фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а відповідно до доктрини "плодів отруєного дерева" (fruit of the poisonous tree) недопустимими є докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини, в даному конкретному випадку встановити в діях позивача правові ознаки події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та ч. 3 ст. 210 КУпАП, є неможливим.
Представником вдповідача у відзиві зазначається, що позов містить посилання на те, що у постанові начебто вказано невірну адресу. Однак відповідач стверджує, що це не відповідає дійсності, оскільки у протоколі в графі «Задеклароване зареєстроване місце проживання» зазначено: АДРЕСА_2 , що, на думку відповідача, відповідає відомостям із паспорту ОСОБА_1 .
Проте залишається незрозумілим, чому у протоколі та інших документах можуть відрізнятися відомості щодо адреси проживання, і такі посилання відповідача не спростовують доводів позивача про те, що у постанові зазначена невірна адреса. Крім того, позивач додав до позовної заяви довідку внутрішньо переміщеної особи (ВПО), в якій зазначено фактичну адресу проживання - АДРЕСА_3 , що підтверджує невідповідність даних у постанові.
Як було викладено в позовній заяві, у постанові вказано одну адресу, а в паспорті громадянина України зазначено іншу адресу реєстрації. Відповідач стверджує, що посилання позивача на нібито невірну адресу у постанові не відповідає дійсності, оскільки у протоколі в графі «зареєстроване місце проживання» зазначено АДРЕСА_4 , що нібито відповідає відомостям паспорту.
Таким чином, посилання представника відповідача на нібито невідповідність адрес є необґрунтованим і не спростовує доводи позивача щодо невірного зазначення адреси у постанові. Крім того, представником відповідача у відзиві звертається увага суду на уточнення даних позивача та зазначається, що позивач нібито уточнював свої дані 16.07.2024 року, тобто майже рік тому, чим, на думку відповідача, пояснюється притягнення його до адміністративної відповідальності. Проте відповідач не враховує, що обов'язок уточнити персональні дані позивачем було виконано в повній мірі, що підтверджується відміткою у витязі з «Резерв+», копія якого додається до позовної заяви. Таким чином, твердження відповідача про нібито невиконання позивачем обов'язку уточнення даних є непідтвердженими та необґрунтованими.
Також звернув увагу суду, що відповідачем не було підтверджено жодним належним доказом факт направлення повістки позивачу, а також відсутні будь-які докази стосовно непред'явлення позивачем військово-облікового документа під час перевірки. Тому висновки відповідача щодо нібито порушення позивачем правил військового обліку є необґрунтованими та не підтверджуються жодним допустимим доказом. Враховуючи викладене, можна зробити висновок, що відповідач не довів наявності доказів, які підтверджували б законність постанов № 207/25 та № 208/25 від 14.07.2025 року, а також правильність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Крім цього, звернув увагу суду, що позивач, як свідомий громадянин, 29 липня 2025 року добровільно був мобілізований до лав Збройних Сил України та станом на час звернення до суду проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується відповідними документами.
Наведені обставини свідчать про необґрунтованість доводів відповідача, відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження законності постанов № 207/25 та № 208/25 від 14.07.2025 року, а також про порушення встановлених законом процедур притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. У зв'язку з цим оскаржувані постанови підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а провадження у справах про адміністративні правопорушення - закриттю.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Інші доводи та аргументація на які посилається представник відповідач у своєму безпідставному відзиві є лише цитуванням загальних норм діючого законодавства, які жодним чином не спростовують його законні та обґрунтовані позовні вимоги.
28.01.2026 року від представника відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив в якому зазначив ті самі обставини на які посилається в відзиві та підсумовуючи обставини, вважає, що з боку відповідача жодних порушень при складанні протоколів про адміністративне правопорушення не допущено, а твердження позивача спрямовані на спотворення об'єктивних обставин справи з метою уникнення відповідальності за вчиненні правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Мулявка Н.О. в судове засідання не з'явилися. Про місце, дату і час розгляду справи повідомлені належним чином. До суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 Малолітко А.П. в судове засідання не з'явився про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином. До канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав зазначених в відзиві та запереченні.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено що, згідно витягу з реєстру територіальної громади № 2025/018666456 від 13.12.2025 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 17.08.2001 року /а.с. 25/.
Відповідно до військового квитка серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 вступив до лав ЗСУ 28.07.2025 року та проходить службу в в/ч НОМЕР_4 від 07.08.2025 року /а.с. 26-30/.
Згідно довідки від 21.07.2025 року 3524-7002267643 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 /а.с. 31/.
Згідно відповіді на адвокатський запит № 3204 від 07.08.2025 року ТВО начальник ІНФОРМАЦІЯ_9 підполковник ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 29.07.2025 року призваний до Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_10 та направлений до військової частини для проходження військової служби до в/ч НОМЕР_4 /а.с. 32/.
Згідно відповіді № 3584 від 26.11.2025 року на адвокатський запит ТВО начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 майор ОСОБА_3 повідомив про те, що постанови, якими було притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної ввідповідальності були направленні йому супровідним листом засобами поштового зв'язку на адресу його проживання (перебування) АДРЕСА_1 . Вищевказані листи повернулися, згідно довідки форми 20, адресат відсутній за вказаною адресою. Після набрання постановами законної сили вони були направленні на Горішньоплавнівський відділ державної реєстрації виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для виконання /а.с. 36-37/.
Постановою про арешт коштів боржника ВП № 79457149 від 28.10.2025 року накладено арешт на грошові кошти при примусовому виконанні постанови № 207/25 від 14.07.2025 року, що містяться на відкритих рахунка/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках, окрім рахунків, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та постановою ВП № 79457149 від 28.10.2025 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання постанови № 207/25 від 14.07.2025 року та стягненню з ОСОБА_1 подвійного штрафу на користь держави у сумі 34000 гривень /а.с. 45-48/.
Відповідно до довідки № 7256 від 24.10.2025 року, виданої командиром в/ч НОМЕР_2 встановлено, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч. НОМЕР_2 з 03.10.2025 року по теперішній час /а.с. 58/.
Згідно матеріалів справи № 207 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено протокол № 207/25 про адміністративне правопорушення від 01.07.2025 року за вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України, постановою № 207/25 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України від 14.07.2025 року накладено на ОСОБА_1 штраф в розмірі 1700 грн., за вчинене правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України. Супровідним листом № 2374 від 05.08.2025 року, ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 на адресу АДРЕСА_5 ОСОБА_1 надіслано постанови по справах № 207/25, № 208/25 від 14.07.2025 року, та відповідно до фіксального чеку дані постанови відправлено рекомендованим повідомленням № 2810000119325 07.08.2025 року. Рекомендований лист з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" повернувся до відправника 08.08.2025 року /а.с. 103-110, 112/.
Згідно протоколу № 207/25 від 01.07.2025 року ОСОБА_1 07.07.2025 року о 09 год.00 хв. був доставлений поліцією, як такий, що не має військово-облікового документу, що порушує ч. 6 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно постанови № 207/25 від 14.07.25 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 у ході проведення оповіщення за призовом під час загальної мобілізації в особливий період був доставлений поліцією до другого відділу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як такий, що не має військово-облікового документу про що був складений протокол № 207/25 від 01.07.2025 року .
Листом за вих. № 3096 від 13.10.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 до Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було надіслано постанову № 207/25 від 14.07.2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для здійснення примусового стягнення коштів згідно вищевказаної постанови /а.с. 111/.
Згідно матеріалів справи № 208 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 208/25 про адміністративне правопорушення від 01.07.2025 року за вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП України, постановою № 208/25 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП України від 14.07.2025 року та накладено штраф в розмірі 17000 грн. Супровідним листом № 2374 від 05.08.2025 року, ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 на адресу АДРЕСА_5 ОСОБА_1 було направлено постанови по справах № 207/25, № 208/25 від 14.07.2025 року, та відповідно до фіксального чеку дані постанови відправлено рекомендованим повідомленням № 2810000119325 від 07.08.2025 року, рекомендований лист з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" повернувся до відправника 08.08.2025 року /113-122/.
Згідно супровідного листа за вих. № 3097 від 13.10.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 направлено до Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постанову № 208/25 від 14.07.2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП щодо громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для здійснення примусового стягнення коштів згідно вищевказаної постанови /а.с.121/.
Згідно протоколу № 208/25 від 01.07.2025 року ОСОБА_1 01.07.2025 року о 09 год.45 хв. порушив військовий облік, так як з 15 червня 2025 року не прибув до ТЦК СП за повісткою, чим вчинив правопорушення, перебачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Згідно постанови № 208/25 від 14.07.25 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 у ході проведення оповіщення за призовом під час загальної мобілізації в особливий період був доставлений поліцією до другого відділу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як такий, що не має військово-облікового документу про що був складений протокол № 208/25 від 01.07.2025 року .
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений, зокрема, Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, обов'язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення адміністративного правопорушення та наявності у діянні особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу такого адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Так, відповідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
При цьому, відповідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених підчас розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення формуються у справу про адміністративне правопорушення. Матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (пункти 8-10 Інструкції).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Частиною 6 ст. 22 Закону № 3543-XII встановлено, що громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 2 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з абзацу 4 пункту 1 частини II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-ІХ: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти)та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначено що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно протоколу № 207/25 про адміністративне правопорушення від 01.07.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , «07.07.2025 року о 09 год. 00 хв., був доставлений поліцією, як такий, що немає військово-облікового документу, що порушив ч. 6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційно підготовку та мобілізацію», вчинив адмінправопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України, розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 11 год. 00 хв., 14.07.2024 року в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_4 , кабінет № 1 від 01.07.2025 року» /а.с. 54-55/.
Відповідно до постанови № 207/25 від 14.07.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_4 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 накладено штраф у сумі 17000 грн., за вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП про що був складений протокол № 207/25 від 01.07.2025 року /а.с. 49-50/
Як вбачається із роздруківки наданого позивачем військово-облікового документу з електронного кабінету «Резерв +», дані військовозобов'язаним ОСОБА_1 уточнено 16.07.2024 /а.с. 24/.
Відповідно до частини 1 статті 14-1Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Тобто, додаток «Резерв +» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.
За таких обставин, пред'явлення мобільного додатку «Резерв +» є виконанням військовозобов'язаним вимог абзацу ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, суд зазначає, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210 КУпАП не застосовуються за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ст.ст. 1, 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Держателем Реєстру є Міністерство оборони України.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки координується та спрямовується Міноборони.
Таким чином, працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 мали можливість отримати з системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональні дані військовозобов'язаного ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку, його дані було оновлено, що підтверджується застосунком «Резерв +». Проте, доказів отримання такої інформації відповідачем не надано.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що в вищевказаному протоколі допущено ряд порушень, відповідно до яких неможливо встановити, коли було вчинено правопорушення, оскільки протокол датований 01.07.2025 роком, а правопорушення було вчинено 07.07.2025 року. В оскаржуваній постанові № 207/25 від 14.07.2025 року дата вчинення правопорушення не вказана.
Згідно протоколу № 208/25 про адміністративні правопорушення від 01.07.2025 року 01.07.2025 року о 09 год. 45 хв. порушник військового обліку так як з 15.06.2025 року не прибув до ТЦК та СП за повісткою, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП /а.с. 56-57/
Відповідно до постанови № 208/25 від 14.07.2025 року ОСОБА_1 викликався повісткою до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем обліку, у визначений строк не з'явився, без зазначення поважних причин та не надав пітдверджуючих документів про причини неявки, чим порушив вимоги ч. 32 ст. 22 м ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, і вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до частини третьої статті 210 КУпАП передбачена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчиненими в особливий період.
Таким чином, вказана стаття є бланкетною, яка відсилає до інших нормативно правових чи підзаконних нормативно правових актів, якими встановлено порядок військового обліку.
Згідно із текстом оскаржуваної постанови, Позивач порушив вимоги частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до цієї норми права громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Відповідно до пунктів 27- 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою уточнення своїх персональних даних. Виклик громадян здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка. У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Згідно відомостей наданих позивачем та які містяться у військово-обліковому документі додатку «Резерв +», зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку як військовозобов'язаний, має звання рядовий, зазначено номер його телефону, дату та постанову ВЛК, а також номер в реєстрі «Оберіг». /а.с. 24/.
Проте представником відповідача до суду не надано доказів формування, скерування та отримання позивачем ОСОБА_1 повістки про виклик за адресою, зазначеною в застосунку Резерв+ як місце проживання.
Також представником відповідача не надано копію конверта з рекомендованим повідомленням на ім'я позивача, яке було подано до відділення поштового зв'язку і має відмітку про причини повернення/досилання «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 82 Правил, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Відповідно до п. 85 Правил, поштові відправлення з позначкою «Вручити особисто», адресовані фізичним особам, підлягають врученню особисто адресатам або особам, уповноваженим ними на це в установленому порядку. Вручення зазначених поштових відправлень, а також рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка», адресованих посадовим і службовим особам органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій або за місцем роботи фізичних осіб, здійснюється у порядку, визначеному в таких органах, підприємствах, установах. Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідачасуб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Тобто, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких ОСОБА_1 міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП та ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом.
Статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Судом встановлено, що позивач ознайомився з вищевказаними постановами лише 12.12.2025 року, що підтверджується копією поштового конверта та знімком екрана з сервісу відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта», відповідно до яких лист було вручено адресату 12.12.2025 року /а.с. 33-34/ та до моменту отримання зазначеного листа про існування постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності не знав.
Обставини, що наведені позивачем в заяві про поновлення строків для звернення до суду є поважними, а відтак цей строк підлягає поновленню.
Керуючись ст. ст. 77, 139, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, суд -
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у справі про адміністративне правопорушення № 207/25 від 14.07.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у справі про адміністративне правопорушення № 208/25 від 14.07.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Онуфріївський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складання судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Лях