Справа №: 398/8314/25
провадження №: 2/398/1498/26
Іменем України
"18" лютого 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє представник, адвокат Ковальова Тетяна Юріївна, до ОСОБА_2 , в інтересах та від імені якого діє представник, адвокат Єлісєєв Дмитро Олексійович, про розірвання шлюбу,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє представник, адвокат Ковальова Т.Ю., звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу. На обґрунтування позову зазначила, що 21.08.2020 року між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено шлюб. Мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Донька проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні. Спору щодо місця проживання дитини немає. Позивач та відповідач не змогли побудувати сімейні відносини на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Із роками стосунки між ними разладились, почались часті сварки. Протягом подружнього життя вони зрозуміли, що не збігаються ні характерами, ні типами темпераменту, ні поглядами на життя. У зв'язку з викладеним, подальше спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача. Тому ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу. Також просила стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , на її користь витрати, які були понесені на сплату судового збору в розмірі 968,96 грн та витрати, які були понесені на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 4000 грн.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 15 січня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє представник, адвокат Ковальова Тетяна Юріївна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, в судове засідання не з'явилася. Представник позивача адвокат Ковальова Т.Ю. подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, на підставі документів, які наявні в матеріалах справи. Позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі, наполягала на тому, щоб у мотивувальній частині судового рішення були зазначені дійсні причини розірвання шлюбу, а саме: систематичне негативне ставлення відповідача до позивача; зрада зі сторони відповідача; моральне приниження у сімейних стосунках; відсутність поваги та підтримки; фактичний розпад сім'ї та неможливість подальшого спільного життя. Наполягали на стягненні з відповідача на користь позивача судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується відповідними платіжними та договірними документами, долученими до матеріалів справи. Додаткові клопотання та заяви відсутні, не заперечують проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, в судове засідання не з'явився. Представник відповідача адвокат Єлісєєв Д.О. подав до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та представника відповідача. Позовні вимоги визнали частоково, а саме: в частині розірвання шлюбних відносин - визнали повністю, просили розірвати шлюб; а в частині стягнення з ОСОБА_2 на на корить ОСОБА_1 витрат, які були понесені на сплату судового збору в розмірі 968,96 грн та витрати, які були понесені на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 4000 грн - відмовити. Не заперечують проти винесення заочного рішення. Позиція відповідача щодо розірвання шлюбу обгрунтована тим, що подружні відносини між сторонами припинені, сторони не ведуть спільне господарство та проживають окремо. Основна причина розпаду сім'ї - це різниця характерів, відсутність взаєморозуміння і довіри, постійні конфлікти та недомовленості. Відповідач не заперечує проти проживання дитини з позивачем. Відповідач не погоджується з вимогою позивача про стягнення з нього судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивач визнає позовні вимоги та не заперечує проти розірвання шлюбу, що значно спрощує та прискорює судовий процес, відповідач також поніс значні витрати на професійну правничу допомогу для підготовки своєї правової позиції. Зазначили, що обсяг виконаної адвокатом Ковальовою Т.Ю. у цивільній справі, яка за своєю категорією в розумінні п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, неспіврозмірний із розміром оплати послуг, які просить стягнути позивач. Зазначена справа для адвоката є шаблонною, тому не потребує значної витрати часу адвоката. Водночас вона є тягарем для відповідача, враховуючи, що відповідач також поніс витрати на правову допомогу для підготовки своєї правової позиції.
Оскільки у судове засідання не з'явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК у зв'язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_4 , батьками якої є: батько - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується повною випискою свідоцтва про народження, складеною 01.06.2020 року в м. Бидгощ, позначення свідоцтва: НОМЕР_1 /00/ AU/2020/857120, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану в м. Бидгощ, воєводство Куявсько-Поморське.
21 серпня 2020 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано шлюб, про що Олександрійським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складено актовий запис № 189, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 21.08.2020 року. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_7 , дружини - ОСОБА_8 .
Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_3 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виданого Олександрійським МВ УМВС України в Кіровоградській області 05.12.2013 р., у розділі місце проживання зазначено: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_4 , виданого на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Олександрійським МВ УМВС України в Кіровоградській області 23.08.2011 р., у розділі місце проживання зазначено: АДРЕСА_2 .
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Частиною 3 статті 105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Мотивована оцінка і висновки суду.
Оцінюючи встановлені обставини, суд виходить з того, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, мотивуючи це тим, що сторони не змогли побудувати сімейні відносини на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Відповідач позовні вимоги щодо розірвання шлюбу визнав в повному обсязі, оскільки подружні відносини між сторонами припинені, сторони не ведуть спільне господарство та проживають окремо. Враховуючи позиції сторін, суд дійшов висновку про те, що подальше збереження шлюбу буде формальним і суперечитиме інтересам сторін. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України визначено що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, у разі задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи те, що представником відповідача до початку розгляду справи по суті було подано заяву, відповідно до якої позовні вимоги щодо розірвання шлюбу визнано в повному обсязі, то відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України ОСОБА_1 належить повернути із державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 належить стягнути 50 відсотків судового збору, який позивач сплатила при подачі позовної заяви про розірвання шлюбу.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, то суд дійшов таких висновків.
На підтвердження витрат на правову допомогу представник позивача надав копію Договору про надання правничої допомоги від 22.12.2025 р., копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію Ордера на надання правничої допомоги ОСОБА_1 , детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за договором про надання правничої допомоги від 22.12.2025 р., згідно з яким їх вартість складає 4000 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 12-25 від 22.12.2025 року, відповідно до якого від ОСОБА_1 прийнято на підставі договору про надання правничої допомоги від 22.12.2025 р. 4000 грн.
Відповідач заперечував щодо вимоги позивача про стягнення з нього судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на неспівмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), адже справа для адвоката є шаблонною, відповідач визнав позовні вимоги про розірвання шлюбу і також поніс витрати на правову допомогу у цій справі.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Верховний Суд у справі №873/212/21 дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18, від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited" проти України», заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Керуючись зазначеними вище критеріями співмірност та обґрунтованості та беручи до уваги що ця справа є малозначною, розглядається в порядку спрощеного провадження, за відсутності представників сторін, позовна заява є типовою для адвоката, а відлповідач визнав позов, суд визнає обґрунтованим стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 2500 гривень.
На підставі ч.ч.3, 4 ст. 56, ст.ст. 105, 110, 112 СК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 82, 258, 259, 263, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє представник, адвокат Ковальова Тетяна Юріївна, до ОСОБА_2 , в інтересах та від імені якого діє представник, адвокат Єлісєєв Дмитро Олексійович про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21 серпня 2020 року Олександрійським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що 21 серпня 2020 року складено актовий запис № 189.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесеної нею витрати на оплату судового збору у розмірі 484,48 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
Повернути ОСОБА_1 половину сплаченого нею судового збору у розмірі 484 грн. 48 коп., який сплачений відповідно до квитанції № 2548-9110-1588-9805 від 26.12.2025 року, на розрахунковий рахунок № UA498999980313111206000011561, отримувач платежу: ГУК у Кіров.обл./тг м.Олексан/22030101, код отримувача 37918230, Банк отримувача Казначейство України, код банку отримувача 899998, призначення платежу 101 3558514324; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 18 лютого 2026 року.
Суддя Орловський В.В.