Справа № 405/835/26
провадження № 1-кс/405/557/26
12.02.2026 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджене з начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22026120000000002 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, який зареєстрований та проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
встановив:
до Подільського районного суду м. Кропивницького від старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України; існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за викладених у клопотання підстав.
Захисник заперечила відносно задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки вважає, що достатнім запобіжний заходом є домашній арешт із цілодобовою забороною покидати житло, і саме цей, більш м'який запобіжний захід може запобігти заявленим стороною обвинувачення ризикам; також пояснила, що підозрюваний ОСОБА_4 не визнає вину у вчинення злочину, який ставиться йому в провину.
Підозрюваний підтримав позицію захисника та додав, що не одружений, не має утриманців, працює не офіційно, не має інвалідності, має статус УБД та контузію, на даний час в СЗЧ, винуватим себе не визнає, він особисто з'ясував особи людини, яка давала йому завдання, це громадянин України не з рф, він не фотографував військову частину, а здійснював фотографування кафе та іншого, вчиняв ці дії оскільки були потрібні гроші, просить застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту із цілодобовою забороною покидати житло.
Вивчивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дослідивши матеріали, якими стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання, заслухавши доводи прокурора, думку підозрюваного, захисника слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 02.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22026120000000002 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, о 17 год. 00 хв. 10.02.2026 хв., затримано ОСОБА_4 на підстав ст. 208 КПК України.
10.02.2026, у порядку та в строки передбачені 277 КПК України, слідчим повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, відповідно до якої: мешканець м. Кропивницький Кіровоградської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись громадянином України, будучи військовозобов'язаним та свідомо порушуючи свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, маючи достатній рівень, для розуміння факту здійснення шпигунської та підривної діяльності проти України представниками іноземної держави агресора - розвідувальних органів рф, діючи в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, у невстановленому місці, 13 жовтня 2025 року, з ідеологічних та корисливих мотивів, вирішив надати представникам іноземної держави агресора - розвідувальних органів Російської Федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
Так, встановлено, що ОСОБА_4 , з використанням власного Telegram-акаунту створеного в Інтернет-месенджері «Telegram» « ОСОБА_8 » (Username: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ID НОМЕР_6), який зареєстровано за номером НОМЕР_1 , встановив контакт із представником рф, який використовував Telegram-акаунт «ІНФОРМАЦІЯ_10», який зареєстрований за номером НОМЕР_2 , з метою збору інформації про військові об'єкти та об'єкти важливого народногосподарського значення для подальшої передачі до рф та надання іноземній державі, представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Згідно з відповіддю відділу КР УСБУ в Кіровоградській області (№61/КР/615/ві від 09.02.2026), за допомогою методів OSINT, встановлено власника акаунту «ІНФОРМАЦІЯ_10», який зареєстрований за номером НОМЕР_2 , а саме громадянина рф: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , який причетний до діяльності правоохоронних, спеціальних органів рф.
Зокрема 13.12.2025 о 12 год 00 хв. ОСОБА_4 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_8 » (Username: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ID НОМЕР_6), який зареєстровано за номером НОМЕР_1 , надіслав повідомлення для Telegram-акаунта «ІНФОРМАЦІЯ_10», який зареєстрований за номером НОМЕР_2 , в яких надіслав фотознімки території залізничного вокзалу за адресою: АДРЕСА_3 , території навколо будівлі, залізничних колій, паркан та будівлю в/ч НОМЕР_3 , яка розташована навпроти залізничного вокзалу.
Продовжуючи свої злочинні дії 26.12.2025 ОСОБА_4 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_8 » (Username: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ID НОМЕР_6), який зареєстровано за номером НОМЕР_1 , надіслав повідомлення для Telegram-акаунта «ІНФОРМАЦІЯ_10», який зареєстрований за номером НОМЕР_2 , в якому надіслав аудіоповідомлення та фотознімки щодо обстановки навколо території локації за координатами: 48.53871, 32.27658 (складських приміщень , які в тому числі використовувалися ТОВ "РЗ РТО" та по яких 26.04.2025 було нанесено ворожий обстріл БПЛА типу "Герань-2").
08.01.2026 ОСОБА_4 отримав завдання від Telegram-акаунта «ІНФОРМАЦІЯ_10», який зареєстрований за номером НОМЕР_2 здійснити розвідку шляхом фото-, відеофіксації об'єктів розміщених за координатами: 48.49620, 32.23168 (ПАТ "НВП Радій", який розташований за адресою: м.Кропивницький, вул. Академіка Тамма, 29). На виконання вказаного завдання, 08.01.2026 ОСОБА_4 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_8 » (Username: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ID НОМЕР_6), який зареєстровано за номером НОМЕР_1 , надіслав повідомлення для Telegram-акаунта « ОСОБА_10 », який зареєстрований за номером НОМЕР_2 , у якому містилися аудіоповідомлення та фотознімки щодо обстановки навколо території локації за координатами: 48.49620 , 32.23168.
20.01.2026 ОСОБА_4 отримав від Telegram-акаунта «ІНФОРМАЦІЯ_10», який зареєстрований за номером НОМЕР_2 завдання здійснити розвідку за адресою: м. Кропивницький, вул. Степняка-Кравчинського, буд. 1, а також здійснити фото/відеофіксацію будівлі, оточення та припаркованих автівок поблизу, акцентувавши увагу на виявлення автомобіля з днз «НОМЕР_7».
21.01.2026 ОСОБА_4 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_8 » (Username: ОСОБА_11 , ID НОМЕР_6), який зареєстровано за номером НОМЕР_1 , надіслав повідомлення для Telegram-акаунта « ОСОБА_10 », який зареєстрований за номером НОМЕР_2 , в якому містяться відеозвіт виконання завдання, на якому зафіксовано будівлі Кропивницького районного суду, районний відділ поліції, ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також саму будівлю за адресою АДРЕСА_4 та припарковані автівки поруч (за вказаною адресою розміщено комунальний заклад Кіровоградської обласної ради «Кіровоградський обласний центр підготовки громадян до національного спротиву» директором якого є громадянин України ОСОБА_12 ). Крім того, ОСОБА_4 повідомив, що транспортного засобу з днз «НОМЕР_7» не виявив.
21.01.2026 ОСОБА_4 надіслав Telegram-акаунту «ІНФОРМАЦІЯ_10», який зареєстрований за номером НОМЕР_2 номер банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_5 для отримання оплати своєї протиправної діяльності.
03.02.2026 ОСОБА_4 отримав від Telegram-акаунту «ІНФОРМАЦІЯ_10», який зареєстрований за номером НОМЕР_2 завдання здійснити розвідку за координатою 48.52006 32.27381 (м. Кропивницький, вул. Луначарського, 2В, де зареєстровано ТОВ «Комунальник-Сервіс» та ГО «Волонтерське об'єднання учасників майдану та бойових дій», засновником яких є ОСОБА_12 ). Крім того, «ІНФОРМАЦІЯ_10» акцентував увагу та виявленні автомобілів з номерними знаками НОМЕР_8, НОМЕР_7, НОМЕР_9, та встановлення особи, після чого надіслав фото чоловіка (фото ОСОБА_12 ), а також поставив завдання зафіксувати саму будівлю та наявні таблички на ній.
Того ж дня, ОСОБА_4 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_8 » (Username: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ID НОМЕР_6), який зареєстровано за номером НОМЕР_1 , надіслав Telegram-акаунту «ІНФОРМАЦІЯ_10», який зареєстрований за номером НОМЕР_2 , фотозвіт, де зафіксовано прилеглу територію та будівлі всередині, припарковані автівки, а також залізничне сполучення поруч. Крім того, ОСОБА_4 повідомив, що зазначеної особи та автівок поблизу/на території він не виявив.
10.02.2026, близько 16 год. 40 хв., ОСОБА_4 , на виконання вказівок представника рф прибув до місця поблизу кафе «Східний куточок» та житлового будинку за адресою: м. Кропивницький, вул. Шульгиних, 32, з метою фотофіксації маршруту пересування засновника ГО «Волонтерське об'єднання учасників майдану та бойових дій» ОСОБА_12 .
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Так, діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Рішенням ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18) встановлено відсутність потреби, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Надані стороною обвинувачення докази, а саме: відповідь оперативного підрозділу на доручення слідчого від 05.01.2026, від 29.01.2026, 09.02.2026, протокол про результати проведення НСрД у формі зняття інформації з електронних інформаційних систем від 16.01.2026, протокол огляду місця події від 10.02.2026, в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Вирішуючи питання про встановлення ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, слідчим суддею наголошується, що при встановлення наявності/відсутності таких ризиків, слідчий суддя має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним протиправних дій. При цьому, оцінка до вчинення підозрюваним таких дій виходить із: суворості можливого покарання, особи підозрюваного, характеризуючих даних, та інших обставин, які в кожному випадку є індивідуальними та давали слідчому судді прийти до обґрунтованого переконання, що такі дії підозрюваним можуть бути вчиненні, і без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, його неможливо уникнути, і така поведінка підозрюваного є потенційно можливою та прогнозованою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризики, які наведені слідчим в клопотанні та підтримані прокурором у судовому засіданні, які передбачені п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеними, за наступного:
- щодо ризику передбаченого п. 1 - кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 111 КК України, є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волік строком на 15 років або довічне позбавлення волі. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_4 винуватим повинне бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 75 КК України (пільгового інституту призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для підозрюваного переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений;
- щодо ризику передбаченого п. 2 - кримінальне правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_4 , вчинено ним в умовах воєнного стану. Окрім цього, методи за якого ОСОБА_4 вчинено кримінальне правопорушення, ретельно приховувались підозрюваним і були викрити правоохоронними органи без волі на те ОСОБА_4 . Також, з моменту затримання підозрюваного та застосування до нього запобіжного заходу пройшов дуже малий проміжок часу, а стороною обвинувачення на цій стадії досудового розслідування здійснюється збір та відшукання доказів вчинення кримінального правопорушення;
- щодо ризику передбаченого п. 5 - кримінальне правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_4 , вчинено ним в умовах воєнного стану, умисно, з корисливих мотивів, шляхом фотографування об'єктів критичної та військової інфраструктури на території м.Кропивницького.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим та прокурором не доведено.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років або довічне позбавлення волі, раніше не судимий, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 , не одружений, не має утриманців, постійного місця проживання, до затримання, зі слів підозрюваного, працював не офіційно, характеризуючих даних та відомостей про стан здоров'я відносно підозрюваного сторонами не надавались, відсутність відомостей про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, наявність доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, у вчиненні якого він підозрюється.
Отже, наведені вище обставини свідчать, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які б свідчили про наявність підстав та необхідність застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворий запобіжний захід не може гарантувати належну поведінку підозрюваного, строк якого слід обліковувати з моменту затримання підозрюваного .
Водночас, стороною захисту не спростовано тих доказів та фактів, на які посилаються слідчий та прокурор, а отже не доведено підстав для застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Доводи сторони захисту, що іншої версії події ОСОБА_4 , мають перевірятись саме органом досудового розслідування під час проведення досудового розслідування, оскільки саме на слідчого та прокурора покладено обов'язок встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, в тому числі і тих, що виправдовують особу.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 177 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Враховуючи положення наведеної вище статті процесуального закону, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Враховуючи положення частини четвертої статті 183 КПК України, а також встановлені у даному кримінальному провадженні обставини, характер інкримінованого кримінального правопорушення, спосіб його вчинення та наявність обґрунтованих ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що визначення ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Отже, наведені вище обставини свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає про обґрунтованість клопотання слідчого та наявність підстав для його застосування.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 369-372, 492 КПК України, -
постановив:
клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 17 год. 00 хв. 10.02.2026 хв. до 10.04.2026 включно, в межах строку досудового розслідування.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_13