Справа № 182/4994/25
Номер провадження 2/184/290/26
(Заочне)
16 лютого 2026 рокум. Покров
Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Гукової Р.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бринзи Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» звернувся до Покровського міського суду Дніпропетровської області із вказаним вище позовом посилаючись на наступні обставини. 01.02.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1523757 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. 07.09.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-07092021 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором 1523757 від 01.02.2021 укладеним з ОСОБА_2 . Крім того, 07.09.2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 2-07/09/2021, відступив право вимоги за кредитним договором № 1523757 від 01.02.2021 до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до Відповідача. Оскільки відповідач не належним чином виконувала взяті на себе кредитні зобов'язання, у неї утворилася заборгованість в сумі 11 524,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн., а також сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн. Наведене стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою Покровського міського суду Дніпропетровської області від 05.11.2025р. суддею прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено вищевказану справу до розгляду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просить розглянути справу за його відсутності та в разі неявки відповідача, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини своєї неявки суду не повідомила, відзив, у порядку визначеному ЦПК України, не надала. Разом з тим, надала до суду талон-повідомлення єдиного обліку №12683 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, відповідно до якої 24.12.2025р. о 14:14 надійшла заява до РУ про те, що 24.12.2025р. о 13:57 за адресою: Нікопольський район, м. Покров, вул.. Б.Джонсона, 8/53, до ЧЧ ВП №2, з письмовою заявою звернулася ОСОБА_1 , в котрій прохає провести перевірку за фактом того, що 07.10.2025р. та 06.11.2025р., заявницю викликали до Покровського суду як відповідача за заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит Капітал» на суму 26 00,00 грн. та 11 524,00 грн., заборгованість перед ФК «Айкон Дебт Коллекшн», але вказані кошти в кредит не отримувала та з зазначеними банками не співпрацювала.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.
Як встановлено судом, 01.02.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1523757 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.
Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 4000.00 гривень; дата надання кредиту: 01.02.2021 року; строк кредиту: 9 днів; валюта кредиту: UAH; цільове призначення - на споживчі потреби; стандартна процентна ставка - 1,9 % в день.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 12.06.2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 11524.00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4000.00 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 7524.00 грн.
Згідно умов кредитного договору, Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний Клієнтом.
На підтвердження видачі, Товариством, кредитних коштів, позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 01.02.2021 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 4000.00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що в свою чергу являється доказом видачі кредитних коштів.
Відповідно до умов кредитного договору сторони погодили що підписання Договору зі сторони Товариства (Позикодавця) шляхом накладення аналогу власноручного підпису Директора Товариства та відбитка печатки Товариства, що відтворений засобами копіювання зразок яких наведено в умовах даного Договору.
07.09.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-07092021 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором 1523757 від 01.02.2021 укладеним з ОСОБА_2 .
07.09.2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 2-07/09/2021, відступив право вимоги за кредитним договором № 1523757 від 01.02.2021 до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до Відповідача.
Жодних доказів на спростування наведених обставин відповідачем надано не було.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлений договором.
Ч. 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №44/9519/12 (№14-10цс18) зазначено, що Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлено договором.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст.530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст.599 ЦК України). Згідно зі ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належне виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є порушенням.
Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Згідно ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови договору від 01.02.2021 року, позовні вимоги ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» є обґрунтованими, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість в сумі 11 524,00 грн.
Щодо надання відповідачем талону-повідомлення єдиного обліку №12683 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, суд відноситься критично, оскільки вказаний талон-повідомлення не підтверджує та не спростовує наявність заборгованості у ОСОБА_1 заборгованості перед позивачем, а лише свідчить про те, що відповідач зверталася до ВП №2 із письмовою заявою про перевірку. При цьому слід зазначити, що подання вказаного талону відповідачем не може вважатися поданням відзиву на позов, оскільки останній не відповідає вимогам щодо форми та змісту відзиву на позов, викладеним у ст.178 ЦПК України.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 10 500,00 грн.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження наданих послуг позивач долучив до матеріалів справи: договір про надання правничої допомоги; акт прийняття-передачі правничої допомоги за договором правничої допомоги; довіреність, свідоцтво, ордер та докази оплати витрат на правову допомогу.
Ознайомившись із вказаними доказами, суд приходить до переконання про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, разом з тим, вважає за необхідне зменшити розмір останніх у зв'язку із їх не співмірністю.
Так, згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
У свою чергу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 року по справі № 686/5757/23 зазначила, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
За таких обставин, з огляду обсяг виконаних адвокатом робіт, який фактично зводився до складення позовної заяви та заяви про розподіл судових витрат та часом, витраченим на їх виконання, а також враховуючи розмір заявлених до стягнення сум боргу, який майже еквівалентний сумі витрат на правову допомогу, суд приходить до переконання, що заявлені позивачем витрати на оплату послуг адвоката в сумі 10 500,00 грн. є не співмірними та не відповідають критерію розумності їхнього розміру, а тому підлягають до задоволення у розмірі 5000 грн.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходження Код ЄДРПОУ: 44002941 юридична адреса: 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008) заборгованість за Кредитним договором № 1523757 від 01.02.2021 року, в сумі 11524.00 грн., (Одинадцять тисяч п'ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок), яка складається з:
- Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4000.00 гривень (Чотири тисячі гривень 00 копійок).
- Прострочена за комісіями і відсотками в розмірі 7524.00 грн. (Сiм тисяч п'ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходження Код ЄДРПОУ: 44002941 юридична адреса: 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19.02.2026р.
Суддя Покровського міського суду Р. М. Гукова