Справа № 308/1163/26
1-кс/308/700/26
04 лютого 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника власника майна - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання прокурора - заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 22025070000000189, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України,
про арешт майна, -
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора - заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 22025070000000189, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, про накладення арешту на майно, яке вилучено 25.01.2026 в ході проведення огляду транспортного засобу марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: транспортний засіб «Toyota Саmry», державний номерний знак НОМЕР_2 ; ключ від транспортного засобу «Toyota Саmry», державний номерний знак НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Мах», чорного кольору, код захисту (пароль) НОМЕР_3 , ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 із встановленою сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки «Google», чорного кольору у пластмасовому чохлі чорного кольору в робочому стані із логічним захистом (паролем); пакет світло-сірого кольору, розміри якого складають 20,22 см х 13 см х 3,5 см, маса упаковки - 1074 грами; 4 упаковки печива марки «Attoz», 4 упаковки печива «Consum», 1 упаковка зубних щіток, в якої знаходяться 4 зубні щітки; фірмовий поліетиленовий пакет з логотипом «Нова Пошта»; три квитанції (експрес-накладні) ТОВ «Нова Пошта»; сейф-пакет з логотипом «Нова Пошта» з наклеєною биркою про отримання ОСОБА_6 від ОСОБА_7 відправлення з ТТН № 20451351952125; великий поліетиленовий зіп-пакет, у якому поміщено інші поліетиленові зіп-пакети меншого розміру; ключ від квартири АДРЕСА_1 на металевому кільці, до якого прикріплено чіп для замку від дверей, паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 на ім'я громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду закордон серії НОМЕР_8 на ім'я громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозвіл № НОМЕР_9 на спецзасіб пістолет марки «Форт-12 Р» на ім'я ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що вищевказане майно зберегло на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, з приводу яких здійснюється досудове розслідування та може бути засобом їх вчинення. Крім того, відносно вилученого майна існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно може мати значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, перебування цього майна на зберіганні у третіх осіб створює високі ризики щодо його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення передачі. У зв'язку з цим є необхідність у накладенні арешту на зазначене майно з метою збереження його як речового доказу.
Прокурор у судове засідання не з'явився, однак, подав письмову заяву про розгляд клопотання у його відсутності, в якій зазначив, що клопотання підтримує та просить його задоволити.
Представник ОСОБА_5 - власника майна, щодо якого вирішується питання про накладення арешту, - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання у частині накладення арешту на мобільні телефони, паспорти, дозвіл на спецзасіб пістолет «Форт-12 Р» заперечив, зазначивши, що стороною обвинувачення було порушено строк подання до суду клопотання про накладення арешту на майно, позаяк огляд транспортного засобу ОСОБА_5 був проведений 25.01.2026, а клопотання про накладення арешту було подано до суду 02.02.2026. Звернув увагу на неналежне визначення підслідності даного кримінального провадження, покликаючись на положення ч. 2 ст. 216 КПК України, відповідно до якої до підслідності органів служби безпеки належить, зокрема, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 305 КК України. Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України не віднесене до компетенції органів служби безпеки та має здійснюватись органами Національної поліції України. Зауважив, що під час проведення 25.01.2026 транспортного засобу ОСОБА_5 у сторони обвинувачення була відсутня ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення такої слідчої дії, а на час розгляду даного клопотання інформація про легалізацію цієї слідчої дії у нього відсутня. Щодо вилучених мобільного телефону та транспортного засобу вказав, що під час проведення огляду ОСОБА_5 добровільно надав згоду на огляд мобільного пристрою та автомобіля, не чинив опору та сприяв проведенню слідчої дії. Позбавлення ОСОБА_5 можливості керування вилученим автомобілем унеможливлює здійснення ним волонтерської діяльності. Додав, що у разі відмови у задоволенні клопотання, ОСОБА_5 готовий у будь-який момент надати свій транспортний засіб для огляду представникам правоохоронних органів. Просив у разі накладення арешту на автомобіль, дозволити користуватися ним та передати на відповідальне зберігання ОСОБА_5 . Щодо вилученого у ході огляду дозволу на спецзасіб пістолет марки «Форт-12 Р» зазначив, що строк дії даного документу сплив та не має доказового значення для подальшого досудового розслідування. Додав, що вилучені у ОСОБА_5 паспорти не могли бути вилучені, так як статтею 23 Положення про паспорт громадянина України заборонено вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, у зв'язку з чим слідчий суддя розглянув подане клопотання про арешт майна у його відсутності.
Заслухавши думку представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
За ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Частиною 2 ст. 64-2 КПК України встановлено, що права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Як встановлено у ході розгляду клопотання, Управлінням служби безпеки України в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження 22025070000000189, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.11.2025.
З клопотання встановлено, що на території Закарпатської області діє група невстановлених осіб, учасники якої за попередньою змовою між собою, організовують та здійснюють незаконне переміщення через митний кордон України з країн Європейського Союзу наркотичних засобів та психотропних речовин з приховуванням від митного контролю, з метою подальшої їхньої незаконної реалізації на території України.
Так, органом досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , переслідуючи корисливий мотив, діючи за попередньою змовою з громадянами України ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , мешканцями м. Києва та іншими невстановленими досудовим слідством особами, організував схему незаконного переміщення через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах придбаних в країнах Європейського Союзу, з метою подальшого зберігання та збуту на території України.
Зокрема, у невстановлений досудовим слідством час, ОСОБА_8 придбав на території Європейського Союзу партію наркотичного засобу «кокаїн» загальною вагою 6,674 кг, яка була упакована в 6 поліетиленових упаковок, після чого забезпечив її переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та, з метою подальшого зберігання розмістив в орендованому ним приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , де і зберігав до 23.01.2026.
Надалі, ОСОБА_8 з метою забезпечення подальшого збуту вищевказаної партії наркотичних засобів організував та забезпечив доставку вищевказаних упаковок з наркотичним засобом «кокаїн» в м. Київ до 2-х орендованих квартир: 1 упаковку в квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , а 5 упаковок за адресою: АДРЕСА_5 , де останні зберігалися до 25.01.2026.
У свою чергу, 25.01.2026 ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи на виконання попередніх домовленостей, прибули за вищевказаними адресами та намагалися забрати упаковки з наркотичним засобом з метою їх подальшого переміщення та збуту, однак, були викриті та затримані співробітниками УСБУ в Закарпатській області.
25 січня 2026 року, відповідно до вимог ч. 3 ст. 233 КПК України, у зв?язку з отриманням повідомлення з оперативного підрозділу проведено огляд місця події за адресою: проспект Берестейський, буд. 17, м. Київ та огляд транспортного засобу марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході якого виявлено та вилучено: транспортний засіб «Toyota Саmry», державний номерний знак НОМЕР_2 ; ключ від транспортного засобу «Toyota Саmry», державний номерний знак НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Мах», чорного кольору, код захисту (пароль) НОМЕР_3 , ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 із встановленою сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки «Google», чорного кольору у пластмасовому чохлі чорного кольору в робочому стані із логічним захистом (паролем); пакет світло-сірого кольору, розміри якого складають 20,22 см х 13 см х 3,5 см, маса упаковки - 1074 грами; 4 упаковки печива марки «Attoz», 4 упаковки печива «Consum», 1 упаковку зубних щіток, у якій знаходяться 4 зубні щітки; фірмовий поліетиленовий пакет з логотипом «Нова Пошта»; три квитанції (експрес-накладні) ТОВ «Нова Пошта»; сейф-пакет з логотипом «Нова Пошта» з наклеєною биркою про отримання ОСОБА_6 від ОСОБА_7 відправлення з ТТН № 20451351952125; великий поліетиленовий зіп-пакет, у якому поміщено інші поліетиленові зіп-пакети меншого розміру; ключ від квартири АДРЕСА_1 на металевому кільці, до якого прикріплено чіп для замку від дверей, паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 на ім'я громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду закордон серії НОМЕР_8 на ім'я громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозвіл № НОМЕР_9 на спецзасіб пістолет марки «Форт-12 Р» на ім'я ОСОБА_5 .
Факт вилучення речей, на які слідчий просить накласти арешт, підтверджується матеріалами справи.
Постановою слідчого від 26 січня 2026 року зазначені вище речі та документи визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
З матеріалів клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що відшукане в ході проведення огляду транспортного засобу марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: проспект Берестейський, буд. 17, м. Київ майно може належати ОСОБА_5 .
Арешт поданий з метою збереження речових доказів.
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що вилучене в ході огляду майно, а саме: транспортний засіб «Toyota Саmry», державний номерний знак НОМЕР_2 ; ключ від транспортного засобу «Toyota Саmry», державний номерний знак НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Мах», чорного кольору, код захисту (пароль) НОМЕР_3 , ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 із встановленою сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки «Google», чорного кольору у пластмасовому чохлі чорного кольору в робочому стані із логічним захистом (паролем); пакет світло-сірого кольору, розміри якого складають 20,22 см х 13 см х 3,5 см, маса упаковки - 1074 грами; 4 упаковки печива марки «Attoz», 4 упаковки печива «Consum», 1 упаковка зубних щіток, в якої знаходяться 4 зубні щітки; фірмовий поліетиленовий пакет з логотипом «Нова Пошта»; три квитанції (експрес-накладні) ТОВ «Нова Пошта»; сейф-пакет з логотипом «Нова Пошта» з наклеєною биркою про отримання ОСОБА_6 від ОСОБА_7 відправлення з ТТН № 20451351952125; великий поліетиленовий зіп-пакет, у якому поміщено інші поліетиленові зіп-пакети меншого розміру; ключ від квартири АДРЕСА_1 на металевому кільці, до якого прикріплено чіп для замку від дверей, може мати значення речових доказів, позаяк могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, чи бути знаряддям чи засобом вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, зазначене вище майно може бути засобами та знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним переміщенням через митний кордон України з країн Європейського Союзу наркотичних засобів та психотропних речовин з приховуванням від митного контролю, з метою подальшої їхньої незаконної реалізації на території України.
Покликання представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на те, що зазначені предмети не є речовими доказами є передчасним. У такий короткий проміжок часу орган досудового розслідування позбавлений можливості всебічно дослідити вищевказане майно та документи на предмет можливого використання у кримінальному провадженні, провести детальний огляд вищевказаних предметів. Незастосування такого заходу забезпечення як арешт майна може створити ризики його відчуження, пошкодження та знищення. Пояснення представника, що вилучене майно не стосуються кримінального провадження не може бути спростоване у судовому засіданні, а повинне бути перевірене у ході досудового розслідування шляхом проведення відповідних слідчих дій. Очевидних та беззаперечних обставин вважати, що вилучене майно не має жодного відношення до кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Водночас, вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п. 195). Крім того, у п. 203 рішення ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Враховуючи потребу органу досудового розслідування у проведенні слідчих дій з вказаним вище майном, а також можливість використання його в якості речових доказів у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що на даний момент досудового розслідування зберігаються ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, а відтак є необхідність у накладенні на нього арешту з метою забезпечення його збереження.
Заперечення представника володільця майна не спростовують наявні підстави для накладення арешту.
Разом з цим, не підлягають до задоволення клопотання прокурора в частині накладення арешту на вилучені в ході проведення огляду паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 на ім'я громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду закордон серії НОМЕР_8 на ім'я громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозвіл № НОМЕР_9 на спецзасіб пістолет марки «Форт-12 Р» на ім'я ОСОБА_5 .
Так, згідно з пунктом 23 розділу І Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за № 2503-XII (далі Положення), забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України, зокрема забороняється взяття паспорта у заставу.
Зі змісту пункту 24 розділу І Положення випливає, що зразки печаток, штампів і бланків документів, які застосовуються для виконання цього Положення, порядок зберігання паспортів громадян, які проходять військову службу, перебувають під вартою, відбувають покарання, а також порядок зберігання бланків паспортів та їх знищення встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 106 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 за № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі Порядок) забороняється вилучення у особи паспорта, крім випадків, передбачених законодавством, зокрема забороняється взяття паспорта у заставу.
Згідно з абзацом першим пункту 107 Порядку, паспорт може бути вилучено (у тому числі тимчасово) працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта, а за кордоном - закордонної дипломатичної установи в разі його використання з метою вчинення злочину на території України чи за кордоном, підроблення, проведення службової перевірки щодо оформлення з порушеннями вимог законодавства або в інших випадках, передбачених законодавством.
Зі змісту абзацу другого пункту 107 Порядку випливає, що під час вилучення (у тому числі тимчасово) складається акт вилучення, а особі видається довідка про вилучення паспорта. Форма акта і довідки встановлюється МВС.
Слідчий суддя враховує, що Наказом Міністерства внутрішніх справи України № 311 від 13.04.2018 «Про затвердження зразків документів, необхідних для вилучення, тимчасового вилучення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, та журналу їх обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2018 за № 531/31983 (далі Наказ) затверджені зразки документів, необхідних для вилучення, тимчасового вилучення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, та журналу їх обліку.
На підтвердження обґрунтованості вилучення паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_5 та подальшого накладення на нього арешту прокурор покликається на те, що паспорт був вилучений в особи під час проведення огляду. Ця обставина, на переконання прокурора, свідчить про те, що паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Разом з тим, чинне кримінально-процесуальне законодавство України встановлює критерії, за яких документ може бути визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні. При цьому, слідчий суддя враховує, що надані суду матеріали не містять відомостей, що паспорт громадянина України є предметом будь-якого кримінально караного діяння. Тому, твердження прокурора у цій частині слідчий суддя оцінює критично. Крім того, як суд зазначив вище, чинні нормативно-правові акти надають можливість вилучення, зокрема, паспорта громадянина України за умови його використання як знаряддя злочину, однак, таке вилучення має бути здійснене з дотриманням визначеної процедури. Надані слідчому судді матеріали не свідчать про дотримання такої процедури.
Окрім цього, слідчий суддя дійшов висновку про те, що не підлягає до задоволення вимога прокурора про накладення арешту на дозвіл № НОМЕР_9 на спецзасіб пістолет «Форт-12 Р», так як зібрані у ході досудового розслідування матеріали не є достатніми для висновку про те, що зазначений документ був знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, з приводу яких здійснюється досудове розслідування, зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються у даному кримінальному провадженні. Крім того, з матеріалів клопотання не встановлено, що даний дозвіл був здобутий злочинним шляхом у результаті вчинення таких кримінальних правопорушень.
Доводи представника володільця майна щодо порушення строків подання клопотання про накладення арешту слідчий суддя оцінює критично з огляду на таке.
27 січня 2025 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області полковника юстиції ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 22025070000000189, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, про накладення арешту на майно, вилучене 25.01.2026 у ході проведення огляду місця події за адресою: пр-т Берестейський, буд. 17, м. Київ та огляду автомобіля марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме на: мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Мах», чорного кольору, код захисту (пароль) НОМЕР_3 , ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 із встановленою сім-карткою з мобільним номером НОМЕР_6 , пакет світло-сірого кольору, розміри якого складають 20,22 см х 13 см х 3,5 см, маса даної упаковки складає 1074 грама, 4 упаковки печива марки «Attoz», 4 упаковки печива «Consum», 1 упаковка зубних щіток, в якої знаходяться 4 зубні щітки, фірмовий поліетиленовий пакет з логотипом «Нова Пошта»; легковий автомобіль «Toyota Сатгу», д.н.з. « НОМЕР_2 »; ключ від автомобілю «Toyota Сатгу», д.н.з. « НОМЕР_2 », З квитанції (експрес-накладні) ТОВ «Нова Пошта», мобільний телефон марки «Google», чорного кольору у пластмасовому чохлі чорного кольору в робочому стані із логічним захистом (паролем), паспорт громадянина України, серії НОМЕР_7 на ім'я громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_8 на ім'я громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозвіл № НОМЕР_9 на спецзасіб пістолет марки «Форт-12 Р» на ім'я ОСОБА_5 , запакований в спосіб, передбачений виробником сейф-пакет з логотипом «Нова Пошта» з наклеєною биркою про отримання ТТН №20451351952125 ОСОБА_6 від ОСОБА_7 даного відправлення, великий поліетиленовий зіп-пакет, у якому поміщено інші поліетиленові зіп-пакети меншого розміру, ключ від квартири, за адресою: АДРЕСА_4 , на металевому кільці, до якого прикріплено чіп для замку від дверей.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 січня 2026 року вказане вище клопотання було повернуто прокурору Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_11 для усунення наявних у ньому недоліків. Підставою для повернення стало те, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся слідчий за погодженням з прокурором, а не прокурор, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України.
Зазначеною ухвалою стороні обвинувачення встановлено строк для усунення вказаних у ній недоліків, що не перевищує 72 години з моменту отримання копії ухвали.
У матеріалах клопотання про накладення арешту на майно міститься відмітка про отримання, відповідно до якої слідчий отримав ухвалу про повернення клопотання 30 січня 2026 року.
У подальшому, 02 лютого 2026 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області після усунення недоліків надійшло клопотання про накладення арешту на майно, подане прокурором - заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 .
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку про те, що стороною обвинувачення не порушено строки звернення до суду з клопотання про накладення арешту на майно.
Щодо доводів представника про порушення визначення порядку підслідності у даному кримінальному провадженні слід зазначити, що згідно із ч. 2 ст. 218 КПК України, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Відповідно до ч. 5 ст. 218 КПК України, у разі виникнення спорів про підслідність вони вирішуються керівником органу прокуратури вищого рівня. Прокурор має право визначити територіальну підслідність після того, як одержить від слідчого повідомлення про початок досудового розслідування, доручивши іншому слідчому здійснити провадження за кримінальним правопорушенням.
Отже, повноваження щодо визначення підслідності належать виключно до компетенції прокурора, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, який своєю постановою визначає підслідність злочину.
Разом із тим, КПК України встановлює виключне право, а не обов'язок прокурора визначати підслідність будь-яким органом досудового розслідування (ч. 5 ст. 36 КПК України).
Аналіз змісту КПК України також свідчить, що його норми не передбачають компетенції суду (слідчого судді) втручатися в порядок визначення органу досудового розслідування, позаяк, це є виключним повноваженням сторони обвинувачення. Зазначений висновок обумовлюється і порядком розгляду спорів про підслідність, який визначений ч. 5 ст. 218 КПК України.
Отже, питання визначення органу досудового розслідування є компетенцією прокурора, який бере участь у кримінальному провадженні.
Доводи представника щодо відсутності інформації про легалізацію проведеного огляду не відповідають фактичним обставинам справи з огляду на те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 січня 2026 року фактично проведений 25.01.2026 огляд транспортного засобу марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано проведеним відповідно до вимог закону з наданням дозволу на огляд.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
1. Клопотання задовольнити частково.
2. Накласти арешт на майно, вилучене 25 січня 2026 року в ході проведення огляду транспортного засобу марки Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_10 , номер кузова - НОМЕР_11 , чорного кольору, 2020 року випуску, а саме на:
- транспортний засіб «Toyota Саmry», державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- ключ від транспортного засобу «Toyota Саmry», державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Мах», чорного кольору, код захисту (пароль) НОМЕР_3 , ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 із встановленою сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_6 ;
- мобільний телефон марки «Google», чорного кольору у пластмасовому чохлі чорного кольору в робочому стані із логічним захистом (паролем);
- пакет світло-сірого кольору, розміри якого складають 20,22 см х 13 см х 3,5 см, маса упаковки - 1074 грами;
- 4 упаковки печива марки «Attoz», 4 упаковки печива «Consum», 1 упаковка зубних щіток, в якої знаходяться 4 зубні щітки;
- фірмовий поліетиленовий пакет з логотипом «Нова Пошта»;
- три квитанції (експрес-накладні) ТОВ «Нова Пошта»;
- сейф-пакет з логотипом «Нова Пошта» з наклеєною биркою про отримання ОСОБА_6 від ОСОБА_7 відправлення з ТТН № 20451351952125;
- великий поліетиленовий зіп-пакет, у якому поміщено інші поліетиленові зіп-пакети меншого розміру;
- ключ від квартири АДРЕСА_1 на металевому кільці, до якого прикріплено чіп для замку від дверей.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Час та дата оголошення повного тексту ухвали 16 год. 30 хв. 09 лютого 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1