Справа №760/33462/25 1-кс/760/160/26
27 січня 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №42022100000000625 від 14.12.2022, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №42022100000000625 від 14.12.2022, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000625, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.12.2022 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Як зазначається у клопотанні, 24.07.2024 постановою виконувача обов'язків керівника Київської міської прокуратури слідчому управлінню Головного управління СБ України в Київській області доручено здійснення досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000625.
Вказано, що 24.02.2022, на виконання наказу військово-політичного керівництва РФ, військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Київській, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях, здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
До участі у військовій агресії російської федерації проти України керівництвом окупаційної адміністрації рф задіяно створені на тимчасово окуповані території Донецької області не передбачені законом збройні формування.
24 лютого 2022 року указом Президента України №64/2022 затвердженого Законом України №2102 - IX від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб на всій території України. В подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, відповідно до змін, воєнний стан неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим військового стану», визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З метою поліпшення енергопостачання народного господарства і населення, завершення ринкових перетворень в електроенергетиці та підвищення ефективності функціонування атомних електростанцій, 17.09.1996, в умовах впровадження енергоринку та більш чіткого розмежування господарських функцій, Кабінет Міністрів України постановив Державному комітетові по використанню ядерної енергії за погодженням з Міністерством економіки та Антимонопольним комітетом, до 01.12.1996, створити на базі майна атомних електростанцій та їх інфраструктур державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з покладенням на неї функцій експлуатуючої організації, частину яких у перехідний період вона делегує атомним електростанціям.
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є державним комерційним підприємством, що утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.1996 за №1268 «Про створення Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. № 543 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 17, ст. 1178).
Відповідно до вимог пункту 12 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР (у редакції від 15.06.2022), страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту є одним із видів обов'язкового страхування.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 №830 «Про призначення експлуатуючої організації (оператора) ядерних установок», державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» призначене експлуатуючою організацією (оператором) ядерних установок щодо Запорізької, Рівненської, Хмельницької, Південноукраїнської атомних електростанцій.
Вимогами частини першої статті 77 закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995 № 39/95-ВР (у редакції від 01.01.2022) передбачено, що оператор забезпечує страхування або інше фінансове забезпечення відшкодування за ядерну шкоду у розмірі та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Водночас, відповідно до статті 3 Закону України «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення» від 13.12.2001 № 2893-III (у редакції від 05.10.2016), (далі - Закон № 2893-ІІІ) відповідальність оператора за ядерну шкоду та підстави її виникнення визначаються відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду.
Частиною першою статті 6 Закону № 2893-ІІІ визначено межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду, зокрема відповідальність оператора за ядерну шкоду обмежується сумою, еквівалентною 150 мільйонам (для дослідницьких реакторів еквівалентною 5 мільйонам) Спеціальних прав запозичення у національній валюті за кожний ядерний інцидент.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2893-ІІІ Спеціальні права запозичення - це розрахункова одиниця, що визначається Міжнародним валютним фондом і використовується при здійсненні ним власних операцій та угод.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 7 Закону № 2893-ІІІ, оператор зобов'язаний мати фінансове забезпечення для покриття його відповідальності за ядерну шкоду з моменту звернення за отриманням чи продовженням дії ліцензії на експлуатацію ядерної установки в межах суми, еквівалентної 150 мільйонам (для дослідницьких реакторів еквівалентної 5 мільйонам) Спеціальних прав запозичення за кожний ядерний інцидент.
Поряд із цим, абзацом другим частини першої статті 7 Закону № 2893-ІІІ визначено, що Порядок та умови фінансового забезпечення для покриття відповідальності оператора за ядерну шкоду встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду, відповідно до частини другої статті 7 Закону № 2893-ІІІ, здійснюється оператором шляхом страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2003 № 1307 (далі - Постанова № 1307), затверджено Порядок обчислення тарифів при обов'язковому страхуванні цивільної відповідальності за ядерну шкоду.
Пунктом 1 Порядку обчислення тарифів при обов'язковому страхуванні цивільної відповідальності за ядерну шкоду, затвердженого Постановою № 1307 (далі - Порядок обчислення тарифів), визначено механізм обчислення тарифів при обов'язковому страхуванні цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду.
Вказано, що ОСОБА_5 призначено на посаду т.в.о. першого віце-президента-технічного директора ДП «НАЕК «Енергоатом» та на нього, відповідно до статуту вказаного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 за №302, покладено виконання організаційно-розпорядчих функцій, а отже, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, він являвся службовою особою.
01.08.2022 між ДП «НАЕК «Енергоатом», в особі т.в.о. першого віце-президента-технічного директора підприємства ОСОБА_5 та ПрАТ «ПРОСТО-страхування» підписано договір від 01.08.2022 №92-010-04-22-01585 обов'язкового страхування цивільної відповідальності ДП «НАЕК «Енергоатом» за ядерну шкоду, відповідно до якого, розмір страхового платежу складає 105 642 512,71 грн.
У подальшому, перебуваючи в м. Київ, в невстановлену розслідуванням дату та час, але не пізніше 12.08.2022, у ОСОБА_5 , який будучи службовою особою та обіймаючи посаду т.в.о. першого віце-президента-технічного директора ДП «НАЕК «Енергоатом», інших невстановлених службових осіб зазначеного державного підприємства, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем, завдяки залученню інших невстановлених осіб з ПрАТ «ПРОСТО-страхування», Ядерного страхового пулу та внесення змін до істотних умов Договору № 92-010-04-22-01585 в частині незаконного збільшення обсягу закупівлі.
Зазначено, що на виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцезнаходженням ДП «НАЕК «Енергоатом» за адресою: м. Київ, вул. Назарівська, 3, у невстановлену розслідуванням дату та час, але не пізніше 12.08.2022, вступив у передню злочинну змову з іншими невстановленими, на теперішній час посадовими особами з ДП «НАЕК «Енергоатом», ПрАТ «ПРОСТО-страхування», Ядерного страхового пулу, шляхом розподілу ролі кожного учасника злочину, необхідної для укладення додаткової угоди та заволодіти коштами підприємства.
У подальшому, перебуваючи в м. Київ, в невстановлену розслідуванням дату та час, але не пізніше 12.08.2022, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до заздалегідь розподілених ролей кожного учасника злочину, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді т.в.о. першого віце-президента-технічного директора ДП «НАЕК «Енергоатом», реалізуючи спільний намір щодо заволодіння чужим майном, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що відповідно до вимог п. 3 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» заборонено збільшувати суму визначену в договорі (зміна істотних умов), підписав додаткову угоду від 12.08.2022 №1, якою внесено зміни до Договору № 92-010-04-22-01585, яким безпідставно збільшено розмір страхового платежу.
Відповідно до умов укладеної додаткової угоди від 12.08.2022 № 1 до Договору № 92-010-04-22-01585 пункти 3.1, 4.1 та 4.2 Договору викладено в новій редакції:
« …пункт 3.1. Загальна страхова сума за цим Договором еквівалентна 100 500 000,00 (сто мільйонів п'ятсот тисяч) Спеціальних прав запозичення (СПЗ) за кожний ядерний інцидент, а також сукупно за усіма страховими випадками, які сталися під час дії цього Договору.
пункт 4.1. Річний страховий тариф визначений у розмірі 2,70 відсотків від страхової суми, зазначеної у п. 3.1 цього Договору, якщо не буде досягнуто згоди про інше.
пункт 4.2. Річний страховий платіж у сумі 2 713 500,00 (два мільйони сімсот тринадцять тисяч п'ятсот) СПЗ, що дорівнює 130 925 560,95 грн. по курсу НБУ на 05.08.2022.
Сплата страхових платежів проводиться у гривнях по курсу СПЗ до гривні, встановленому Національним банком України на дату здійснення відповідного платежу…».
У той же час, відповідно до Порядку обчислення тарифів, загальна дійсна вартість закупівлі послуг з обов'язкового страхування цивільної відповідальності ДП «НАЕК «Енергоатом» за ядерну шкоду (розмір страхового платежу) при страховій сумі 100 500 000 СПЗ складає 2 334 615 СПЗ або 112 644 473,37 грн., що на 378 885 СПЗ або 18 281 087,58 грн. менше ніж передбачено Додатковою угодою від 12.08.2022 №1 до Договору від 01.08.2022 № 92-010-04-22-01585.
Вказано, що продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на заволодіння грошовими коштами ДП НАЕК «Енергоатом» в особливо великому розмірі, т.в.о. першого віце-президента-технічний директор ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, надав вказівку підлеглим працівникам бухгалтерії підготувати платіжні доручення та здійснити перерахування грошових коштів з рахунку державного підприємства на рахунок страхової компанії.
У подальшому, працівниками бухгалтерії ДП НАЕК «Енергоатом», які не були обізнаними зі злочинними намірами ОСОБА_5 , підготовлено платіжні доручення та, 18.08.2022, 19.08.2022, 11.11.2022, 14.02.2023, здійснено перерахування грошових коштів з рахунків ДП НАЕК «Енергоатом», відкритих в банківських установах, на рахунок ПрАТ «ПРОСТО-страхування» № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», та ПрАТ «СК Перша» № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Державний експортно-імпортний банк України» м. Києва, грошових коштів в загальній сумі 130925560,95 грн., у т.ч. 18 281 087,58 грн. безпідставно завищеного розміру річного страхового платежу.
Також зазначено, що службові особи ПрАТ «ПРОСТО-страхування», перебуваючи в невстановленому місці, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, на виконання заздалегідь обумовленого ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами плану, з метою заволодіння та обернення чужого майна, в особливо великих розмірах, на користь всіх учасників злочину, перераховані грошові кошти, з рахунків ПрАТ «ПРОСТО-страхування» № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», 106 транзакціями, перерахували для подальшого заволодіння грошовими коштами на рахунки: ПАТ «НАСК «ОРАНТА», ПАТ "Європейський страховий альянс", ПАТ СК "БУСІН", ПАТ СК Брокбізнес, ПрАТ «УПСК», ПрАТ "ВЕЛТА", ПрАТ "УТСК", АТ "ПРОСТО-страхування", АТ "СГ"ТАС" (приватне), ТДВ "СК "МОТОР-ГАРАНТ", ПрАТ "СК"ВУСО", ПрАТ СК "ПЕРША", ПРАТ "СК "Каштан", ТДВ СК "Альфа-Гарант", ПРАТ "ІННОВАЦІЙНИЙ СТРАХОВИЙ КАПІТАЛ", СК ЕКСПО СТРАХУВАННЯ ТДВ, ТДВ "СК "Гардіан", ТДВ "СТ"АВЕСТА СТРАХУВАННЯ".
Перерахувавши суми на рахунки страхових компаній, посадові особи останніх, у подальшому, в період часу з 2022 по 2023 роки, здійснили часткове перерахування грошових коштів, отриманих від ДП НАЕК «Енергоатом» на розрахункові рахунки суб'єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, які в подальшому їх обготівкували та розподілили між учасниками злочину, відповідно до розподілених ролей.
Заволодівши таким чином грошовими коштами ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_5 , спільно з іншими невстановленими службовими особами ПрАТ «ПРОСТО-страхування», Ядерного страхового пулу та іншими невстановленими особами, витратили на власний розсуд грошові кошти ДП НАЕК «Енергоатом», чим спричинили шкоду державному підприємству в особливо великому розмірі.
Вказано, що ОСОБА_5 підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
02.12.2025 ОСОБА_5 у порядку ст. 615 КПК України затримано, та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Під час затримання ОСОБА_5 проведено особистий обшук, в ході якого виявлено та вилучено предмети та речі, які мають доказове значення для кримінального провадження, а саме:
мобільний телефон «iPhone 12 Pro» IMEI: НОМЕР_3 ;
мобільний телефон «iPhone XS» IMEI: НОМЕР_4 ;
планшет iPad IMEI: НОМЕР_5 ;
блокнот з чорновими записами та флешкартою, вмонтованою в застібку блокноту.
Зазначені речі оглянуто та постановою слідчого 02.12.2025 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищенаведене, з метою збереження речових доказів, та запобігання їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, знищення слідчий просить накласти арешт на майно, яке було вилучено під час проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон «iPhone 12 Pro» IMEI: НОМЕР_3 ; мобільний телефон «iPhone XS» IMEI: НОМЕР_4 ; планшет iPad IMEI: НОМЕР_5 ; блокнот з чорновими записами та флешкартою, вмонтованою в застібку блокноту.
До суду слідчий подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у клопотанні підтримує, просить задовольнити.
Особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в засідання не з'явилася, від адвокат власника майна найшло клопотання про розгляд клопотання без його участі, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов до висновку про те, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з чч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо кримінального провадження за №42022100000000625 від 14.12.2022, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.12.2025, в ході обшуку затриманого, було виявлено та вилучено: мобільний телефон «iPhone 12 Pro» IMEI: НОМЕР_3 ; мобільний телефон «iPhone XS» IMEI: НОМЕР_4 ; планшет iPad IMEI: НОМЕР_5 ; блокнот з чорновими записами та флешкартою, вмонтованою в застібку блокноту.
Постановою слідчого від 02.12.2025 вищевказане майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим доведено, що вилучене майно під час особистого обшуку підозрюваного зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, накладення арешту на вказане майно забезпечить неможливість його знищення, відчуження, ризик якого доведено слідчим.
На підставі вищевикладених норм КПК України та встановлених фактичних обставин, враховуючи, що до клопотання додані документи та матеріали, якими ініціатор клопотання обґрунтовує доводи клопотання, і враховуючи те, що вилучене майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та постановою слідчого від 02.12.2025 визнані речовими доказами, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та його задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 98, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на майно вилучене 02.12.2025 в ході проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_5 , а саме:
мобільний телефон «iPhone 12 Pro» IMEI: НОМЕР_3 ;
мобільний телефон «iPhone XS» IMEI: НОМЕР_4 ;
планшет iPad IMEI: НОМЕР_5 ;
блокнот з чорновими записами та флешкартою, вмонтованою в застібку блокноту.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1