Справа №760/30528/25 1-кс/760/269/26
06 січня 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12024100090002641 від 13.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12024100090002641 від 13.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
У клопотанні поставлене питання про накладення арешту на майно, вилучене 30.10.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки Samsung Galaxy Fold 7, IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 сім-картком із номером мобільного оператора НОМЕР_3 .
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не відповідає вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено :
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У клопотанні поставлене питання про накладення арешту на майно, вилучене 30.10.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки Samsung Galaxy Fold 7, IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 сім-картком із номером мобільного оператора НОМЕР_3 .
Так, у клопотанні, в обґрунтування необхідності накладення арешту на майно прокурор посилається на ст.170 КПК України.
Разом з тим, прокурором до клопотання не долучено постанову про визнання речовими доказами.
За таких обставин, клопотання про арешт майна не відповідає вимогам чинного КПК України, а відтак унеможливлює призначення відповідного клопотання до розгляду з дотриманням зазначених вимог закону.
Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
За таких обставин, оскільки клопотання подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути його особі, яка його подала на підставі ч. 3 ст. 172 КПК України для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12024100090002641 від 13.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, повернути особі, яка його подала та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1