СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/21779/25
пр. № 2/759/2474/26
13 лютого 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Корецької М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта Іван Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
І. Позиції учасників справи
Аргументи позивачки
17 вересня 2025 року до суду засобами поштового надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана адвокатом Карлашем І.А., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (далі також - Товариство), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта Іван Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позов обґрунтований тим, що:
- на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. 11.05.2021 за р. № 33418 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства заборгованості в сумі 34 714,00 гривень;
- зазначені виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки:
а) заборгованість позивачки перед Товариством не є безспірною;
б) вони вчинені з порушенням вимог законодавства, на договорі, що не є нотаріально посвідченим.
У судове засідання позивачка та її представник позивач не з'явилися. У позовній заяві представник позивачки просив розглядати справу без їх участі, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Позиція відповідача
Представник Товариства в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив; про дату, час і місце судового засідання Товариство було повідомлене належним чином шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету (а.с. 44).
Відзив на позовну заяву відповідач не подав.
Позиція третіх осіб
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта Іван Миколайович у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
За змістом положень частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за умови, що її належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті
ІІ. Процесуальні дії суду
06 жовтня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання на 26 листопада 2025 року.
У зв'язку з неявкою представника відповідача судове засідання, призначене на 26 листопада 2025 року, суд відклав 13 лютого 2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на те, що відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, а також ураховуючи те, що позивачка проти ухвалення заочного рішення не заперечила, суд без оформлення окремого документа ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Обставини, які встановив суд
31 липня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали договір № 2720807 про надання споживчого кредиту. Зазначений договір укладений в письмовій формі та нотаріально не посвідчений (а.с. 24-30).
11 травня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. учинив виконавчий напис р. № 33418, відповідно до якого запропонував стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» невиплачені в строк грошові кошти за кредитним договором № 2720807, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» 31.07.2020, за період 25.02.2021 до 11.05.2021 у сумі 34 714,00 гривень (а.с. 13).
14 вересня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта І.М. відкрив виконавче провадження № НОМЕР_2 про примусове виконання зазначеного виконавчого напису про стягнення з позивачки заборгованості за кредитним договором, про що ухвалив відповідну постанову (а.с. 14-15).
ІV. Мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Аналогічна за змістом норма наведена у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).
Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
При цьому для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Порядок вчинення виконавчих написів визначений у ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 (далі - Закон) та главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок).
Відповідно до ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Указаний перелік затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (далі - Перелік).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662 від 26.11.2014 (далі - Постанова № 662), Перелік доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Водночас постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 Постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Указане судове рішення набрало законної сили 22.02.2017.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Тобто нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, Постанова Кабінету Міністрів України № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/10374/17 від 21.09.2021, у постанові Верховного Суду в справі № 461/3407/24 від 23.07.2025.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
V. Оцінка і висновки суду
У справі, що розглядається, ОСОБА_1 просила визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з неї на користь Товариства заборгованості за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню.
Суд акцентує, що можливість учинення виконавчих написів на підставі кредитних договорів була передбачена Постановою № 662, яка з 22 лютого 2017 року втратила чинність на підставі судового рішення.
Спірний виконавчий напис був учинений після 22 лютого 2017 року, що свідчить про відсутність правових підстав для його вчинення.
За таких обставин, наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем (Товариством) документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Зазначена обставина є самостійною підставою для задоволення позову, тому оцінку іншим аргументам позивачки суд не надає.
З огляду на викладене, суд задовольняє позов повністю.
VІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачка при поданні позову сплатила судовий збір в сумі 1 211,20 гривень, що підтверджується квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» № 4696-3590-5172-2726 від 11.09.2025 (а.с. 5).
Доказів понесення інших витрат сторони не надали.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, судовий збір у сумі 1 211,20 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280, 282, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта Іван Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис, вчинений Остапенком Є.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 11.05.2021 за р. № 33418, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»заборгованості в сумі 34 714,00 гривень, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 211,20 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (місцезнаходження: Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Мала Житомирська, будинок 6/5).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванюта Іван Миколайович (місцезнаходження: місто Київ, площа Солом'янська, будинок 2, офіс 701).
Повне рішення суду складене 17 лютого 2026 року.
Суддя Ю.В. Кравченко