Ухвала від 18.02.2026 по справі 757/6769/26-к

печерський районний суд міста києва

757/6769/26-к

1-кс-6481/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42025102060000159 від 16.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2026 прокурор Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 21.01.2026 у справі №757/2352/26-к за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що зазначені речі мають доказове значення, відповідно до постанови слідчого від 22.01.2026 визнанні речовими доказами, оскільки відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів, яка відповідає п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу на підставі абз. 1 ч. 3 цієї статті підлягає арешту.

Прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити.

Власник майна та його представник до судового засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили.

Вивчивши клопотання прокурора, письмові заперечення представника власника майна, дослідивши додані до них документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури м.Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025102060000159 від 16.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 366-2 КК України, яке полягає у можливості умисного внесення заступником директора Департаменту - начальником управління торгівлі та побуту Департаменту промисловості та розвитку підприємництва ВО КМР (КМДА) ОСОБА_4 завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави місцевого самоврядування, передбаченої ЗУ «Про запобігання корупції».

22.01.2026 в період часу з 11:00 год. по 12:04 год. в рамках вказаного кримінального провадження було проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/2352/26-к від 21.01.2026 за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено:

- статут ТОВ «НВП Укрполістірол» від 16.02.2004 року на 6 арк.;

- статут ТОВ «НВП Укрполістірол» від 26.06.2009 року на 15 арк. ;

- статут ТОВ «НВП Укрполістірол» від 05.06.2007 року на 15 арк. ;

- статут ТОВ «НВП Укрполістірол» від 28.07.2008 року на 15 арк. ;

- статут ТОВ «НВП Укрполістірол» від 27.10.2005 року на 15 арк. ;

- статут ТОВ «НВП Укрполістірол» від 27.08.2009 року на 15 арк. ;

- статут ТОВ «НВП Укрполістірол» від 20.11.2006 року на 15 арк. ;

- статут ТОВ « НВП Укрполістірол» від 16.05.2006 року на 15 арк. ;

- заяву директора ТОВ «Компанія «А-Конта» на 2 арк. ;

- витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.10.2006 р. (ТОВ «НВП Укрполістірол» ) на 1 арк. ;

- акт прийому-передачі документів від 02.02.2018 р. на 1 арк. ;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 112641999 від 02.02.2018 р. на 1 арк. ;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001229861018 від 02.02 2018 р. на 3 арк. ;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3208932462017 від 12.05.2017 р. на 3 арк. ;

- рішення Бориспільської міської Ради V скликання Київської області від 29.05.2008 р. на 3 арк. ;

- рішення Баришівської селищної ради № 393 від 03.10.2025 р. на 2 арк. ;

- рішення Баришівської селищної ради № 392 від 03.10.2025 р. на 2 арк. ;

- свідоцтво про державну реєстрацію особи № 058965 на 1 арк. ;

- договір № 17233-24/6 від 25.03.2024 р. на 2 арк. (ТОВ «А-Конта») ;

- довіреність від 15.12.2023 року м. Відень на 1 арк. ;

- договір управління корпоративними правами від 05.04.2021 р. на 2 арк. ;

- акт №6 від 30.04.2020 р. на 1 арк. ;

- рішення одноосібного учасника №1 ТОВ «Компанія» А-Конта» від 12.05.2020 р. на 1 арк. ;

- опис документів, що надаються юридичною особою для проведення реєстраційних дій на 1 арк. ;

- договір купівлі-продажу НОН 317139 на 3 арк. ;

- акт №6 приймання-передачі від 30.04.2020 р. на 1 арк. ;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №208658665 від 12.05.2020 на 1 арк. ;

- статут ТОВ «Євродекорт» на 18 арк. ;

- протокол №1 ТОВ «Євродекорт» від 20 грудня 2004 р. на 1 арк. ;

- довідка № 107/05 на 1 арк. ;

- свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 053085 на 1 арк. ;

- свідоцтво № НОМЕР_1 на 1 арк. ;

- довідка про взяття на облік платника податків від 04.02.2005 на 1 арк. ;

- страхове свідоцтво на 2 арк. ;

- повідомлення про реєстрацію страхувальника на 1 арк. ;

- повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків на 1 арк. ;

- повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків на 1 арк. ;

- документи на польській мові на 123 арк. ;

- мобільний телефон Iphone 13 Pro Max , який належить ОСОБА_4

22.01.2026 вищезазначені речі постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025102060000159.

За містом клопотання прокурора стверджується, що вилученні за обшуком речі є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже метою арешту в даному випадку за п.1 ч.2 ст.170 КПК України є необхідність збереження речових доказів.

На даний час прокурор вказує, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, а також з метою збереження речових доказів виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що не все майно, на арешті якого наполягає прокурор, відповідає критеріям речового доказу у кримінальному провадженні №42025102060000159. Належним чином не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, необхідність накладення арешту на комп'ютерну техніку та всі мобільні телефони, вилучені внаслідок слідчої дії.

Висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України може бути зроблений лише на підставі постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.

Водночас, в протоколі обшуку слідчий зазначає, що 22.01.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone 13 Pro Max , який належить ОСОБА_4 .

У відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК, арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 2 цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.

Крім викладеного вище, в клопотанні прокурором не наведено існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що електронний засіб збереження інформації (мобільний телефон), вилучений у ОСОБА_4 є доказом злочину. Також з клопотання не вбачається наявність достатніх підстав вважати, що наведена техніка відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, водночас постанова слідчого не містить жодного обґрунтування того, що вказані носії інформації містять відомості щодо роботи із документами, які є предметом досудового розслідування, а також листування осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, а відтак може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час досудового розслідування.

Існування такої підозри у тому, що конкретна річ або предмет містить певні відомості, які є предметом досудового розслідування протягом розумного проміжку часу досудового розслідування має бути перевірена, підтверджена або спростована.

Натомість, із наданих документів, а також представлених аргументів сторони обвинувачення не убачається того, що з 22.01.2026 із вилученим майном провадяться якісь дії, на підтвердження або на спростування їх значення речового доказу у кримінальному провадженні, зокрема проведенням огляду та/або експертного дослідження.

Тому, на думку слідчого судді, за відсутності даних про наявність сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що вказаний носій інформації, на арешті якого наполягає прокурор є доказом розслідуваних злочинів, сам факт їх визнання речовими доказами (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), не може бути правовою підставою для їх арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу.

Враховуючи наведені мотиви та аргументацію клопотання прокурора, слідчий суддя вважає, що в розумінні вимог ст. 132 КПК України прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про арешт майна, а тому у відповідності до ст. 94 КПК України слідчий суддя оцінюючи надані докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення, приходить до висновку, що у такому випадку не можливо досягти інтересів досудового розслідування, забезпечивши збереження речових доказів, які у подальшому можуть досліджуватись судом, а тому у задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на вилучений мобільний телефон слід відмовити.

Тому, на думку слідчого судді, за відсутності даних про наявність сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що вказані речі, на арешті яких наполягає прокурор є доказом інкримінованих злочинів за ч.2 ст.332 КК України, сам факт їх визнання речовими доказами (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), не може бути правовою підставою для їх арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2026 у справі № 757/2352/26-к дозвіл на обшук у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 надавався з метою вилучення незадекларованого ОСОБА_4 , майна, зокрема грошових коштів (у гривнях та іноземній валюті); особистих мобільних телефонів, комп'ютерної техніки, флешнакопичувачів, виключно шляхом зняття копії інформації з них; документів, які стосуються фінансово - господарської діяльності ПП «Ресторація» (ЄДРПОУ 32708024), ТОВ «НВП «Укрполістірол» (ЄДРПОУ 32782223), ПП «Русса-Тревол» (код ЄДРПОУ 35137544), ТОВ «Євродекорт» (код ЄДРПОУ 33294623) та ТОВ «Компанія «А-Конта» (ЄДРПОУ 32244660), компанії «VOGE RECYKLING», а також документів щодо нерухомого майна, яким володіє чи користується ОСОБА_4 та члени його сім'ї.

За такого, клопотання прокурора підлягає задоволенню, лише в частині вимог про арешт вилучених документів. Відмова у задоволенні вимог клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна відповідно до п. 2 ч.1 ст. 69 КПК України, тягне за собою його повернення.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на документи, а саме: статут ТОВ «НВП Укрполістірол» від 16.02.2004 року на 6 арк.; статут ТОВ «НВП Укрполістірол» від 26.06.2009 року на 15 арк.; статут ТОВ «НВП Укрполістірол» від 05.06.2007 року на 15 арк.; статут ТОВ «НВП Укрполістірол» від 28.07.2008 року на 15 арк.; статут ТОВ «НВП Укрполістірол» від 27.10.2005 року на 15 арк.; статут ТОВ «НВП Укрполістірол» від 27.08.2009 року на 15 арк.; статут ТОВ «НВП Укрполістірол» від 20.11.2006 року на 15 арк.; статут ТОВ « НВП Укрполістірол» від 16.05.2006 року на 15 арк.; заява директора ТОВ «Компанія «А-Конта» на 2 арк.; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.10.2006 р. (ТОВ «НВП Укрполістірол» ) на 1 арк.; акт прийому-передачі документів від 02.02.2018 р. на 1 арк.; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 112641999 від 02.02.2018 на 1 арк.; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001229861018 від 02.02 2018 р. на 3 арк.; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3208932462017 від 12.05.2017 р. на 3 арк. ; рішення Бориспільської міської Ради V скликання Київської області від 29.05.2008 р. на 3 арк.; рішення Баришівської селищної ради № 393 від 03.10.2025 р. на 2 арк.; рішення Баришівської селищної ради № 392 від 03.10.2025 р. на 2 арк. ; свідоцтво про державну реєстрацію особи № 058965 на 1 арк. ; договір № 17233-24/6 від 25.03.2024 р. на 2 арк. (ТОВ «А-Конта») ; довіреність від 15.12.2023 року м. Відень на 1 арк. ; договір управління корпоративними правами від 05.04.2021 р. на 2 арк. ; акт №6 від 30.04.2020 р. на 1 арк. ; рішення одноосібного учасника №1 ТОВ «Компанія» А-Конта» від 12.05.2020 р. на 1 арк.; опис документів, що надаються юридичною особою для проведення реєстраційних дій на 1 арк. ; договір купівлі-продажу НОН 317139 на 3 арк.; акт №6 приймання-передачі від 30.04.2020 р. на 1 арк. ; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №208658665 від 12.05.2020 на 1 арк. ; статут ТОВ «Євродекорт» на 18 арк. ; протокол №1 ТОВ «Євродекорт» від 20 грудня 2004 р. на 1 арк. ; довідка № 107/05 на 1 арк. ; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 053085 на 1 арк. ; свідоцтво № НОМЕР_1 на 1 арк. ; довідка про взяття на облік платника податків від 04.02.2005 на 1 арк. ; страхове свідоцтво на 2 арк. ; повідомлення про реєстрацію страхувальника на 1 арк. ; повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків на 1 арк. ; повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків на 1 арк. ; документи на польській мові на 123 арк.

В задоволенні іншої частини вимог клопотання прокурора, відмовити.

Зобов'язати прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , яку включено до групи прокурорів у кримінальному проваджені № 42025102060000159 від 16.10.2025, негайно повернути власникам або уповноваженим (довіреним) від їх імені особам мобільний телефон Iphone 13 Pro Max , який належить ОСОБА_4 вилучений під час обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_5

Попередній документ
134184259
Наступний документ
134184262
Інформація про рішення:
№ рішення: 134184261
№ справи: 757/6769/26-к
Дата рішення: 18.02.2026
Дата публікації: 20.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (09.03.2026)
Дата надходження: 05.02.2026
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
СОЛОВЙОВ ОЛЕГ ЛЕОНІДОВИЧ
суддя-доповідач:
СОЛОВЙОВ ОЛЕГ ЛЕОНІДОВИЧ