Номер провадження 2/754/5427/26
Справа № 754/2248/26
Іменем України
18 лютого 2026 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів), -
Позивач ОСОБА_1 через «Електронний суд» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідачки ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих активів.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до матеріалів позовної заяви адреса відповідачки ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .
При цьому, матеріали позовної заяви не містять відомостей щодо зареєстрованого місця проживання/перебування відповідачки в Деснянському районі міста Києва.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторона відповідача по справі не має зареєстрованого місця проживання у Деснянському районі міста Києва, а відтак підстави для розгляду вказаної справи Деснянським районним судом міста Києва відсутні.
Згідно п.1 ч. 1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи те, що справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Деснянського районного суду міста Києва за правилами загальної підсудності, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих активів, підлягає передачі для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва, за місцем знаходження відповідачки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 353, 354 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) - передати для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 18.02.2025.
Суддя В.О. Сенюта