Житомирський апеляційний суд
Справа № 296/12667/25 Головуючий у 1-й інст. Шимон Л. С.
Категорія 130 Доповідач Миколайчук П.В.
18 лютого 2026 рокум. Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В.,
із секретарем судового засідання Журавською Д.П.,
з участю ОСОБА_1 ,
захисника - Шморгуна О.П.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 14 січня 2026 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
Постановою Корольовського районного суду міста Житомира від 14 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до постанови, 29.10.2025 року о 23 годині 46 хвилин у м. Житомирі, біля будинку №5 по вулиці Ціолковського водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Combo, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
Суть апеляційної скарги
На постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 14 січня 2026 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , категорично не погоджуючись з висновком суду, наводить наступні аргументи, які не врахував суд першої інстанції :
1) відеозапис фіксує події 30 жовтня 2025 року з моменту, коли працівники поліції ведуть з ним розмову, та не містить фіксування руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Слова «приїхав до товариша» свідчать про приїзд задовго до того, як підійшли працівники поліції;
2) контроль за наявністю договорів обов'язкогого страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється підрозділами МВС України при складанні протоколів щодо порушення правил дорожнього руху та оформленні матеріалів ДТП. Відсутність полісу обов'язкогого страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів саме по собі не є порушенням правил дорожнього руху;
3) з відеозапису видно, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння, однак фізіологічно не зміг здати біологічне середовище (сечу) для дослідження та пропонував здати кров, слину. Однак, дані прохання працівниками медичного закладу були проігноровані, що свідчить про порушення порядку огляду водіїв на стан сп'яніння;
4) поліцейський, незважаючи на присутність ОСОБА_1 як водія, на місці зупинки не повідомив про початок розгляду справи, не назвав посадову особу, яка здійснює розгляд, не роз'яснив повністю права;
5) працівники поліції вказали ознаки сп'яніння, яких фактично не було;
Позиції учасників справи
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник підтримали апеляційну скаргу, надали пояснення на підтвердження її доводів.
Мотиви апеляційного суду
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Шморгуна О.П. на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За змістом абзаців третього та п'ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов'язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 497957 від 30.10.2025 року; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6044392 від 29.10.2025 року, винесеної відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1261 КУпАП; висновком № 499 КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.10.2025 року відносно ОСОБА_1 ; копією акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 499 від 30.10.2025 року відносно ОСОБА_1 ; рапортом інспектора взводу №2 роти №1 БУПП в Житомирській області ДПП ст. лейтенанта поліції В. Клим'юка від 30.10.2025 року; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
На переконання апеляційного суду, зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам зазначеним у ст. 251 КУпАП та в своїй сукупності повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи.
Так, з відеозапису долученого до справи вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, йому було повідомлено про виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, висловлено пропозицію пройти огляд в медзакладі та роз'яснено наслідки відмови у вигляді складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водій погодився пройти огляд, однак, прибувши до наркологічного диспансеру повідомив, що не може здати сечу на аналіз.
Тобто з доказів, досліджених судом першої інстанції вбачається порушення ОСОБА_1 при керуванні автомобілем п. 2.5 ПДР України та відповідно, скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд відхиляє твердження ОСОБА_1 щодо відсутності доказів керування транспортним засобом, оскільки на відеозаписі export-g3dpe о 23 год. 50 хв. ОСОБА_1 вказує: «та я в Житомир людей привіз, людей попросили привезти… я просто хотів виїхати додому, там ждуть - на… зараз ці проблеми. Зараз мамка буде нєрвнічать: я сказав, що довго не буду»; на відеозаписі export-g3dpe о 00 год. 02 хв. він пояснює: «я ж нічого такого не роблю… я хтів доїхать і поїхать» та «кататись не хочеться: ви тут остановили, там остановлять…». На відеозаписі export-g3dpe о 02 год. 19 хв. ОСОБА_1 зазначає: «я ж там в неправильному місці машину поставив…», «я став, включив аварійку і всьо» та «короче, я ж був вже почті на правильному мєсті назначенія - Кібальчича 5, мені показував навігатор, що десь рядом». Зазначені висловлювання апелянта в своїй сукупності з іншими матеріалами справи свідчать про достатність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім того, в матеріалах справи міститься і не скасована постанова від 29.10.2025, якою саме як водія ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за керування авто о 23.46 в м. Житомир по вул. Ціолковського.
Суд критично ставиться до твердження апелянта про відсутність законних підстав зупинки транспортного засобу виходячи з наступного.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у будь-якому випадку, причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не може свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, не містить такого елементу, як «причина зупинки транспортного засобу». Об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення не містить у собі елементи іншого правопорушення, а тому кваліфікація діянь особи здійснюється самостійно він інших видів адміністративної відповідальності.
Щодо доводу ОСОБА_1 , що він погодився пройти огляд на стан сп'яніння, однак фізіологічно не зміг здати біологічне середовище (сечу) для дослідження та пропонував здати кров, слину, проте дані прохання працівниками медичного закладу були проігноровані, суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, працівники поліції, після виявлення у ОСОБА_1 відповідних ознак наркотичного сп'яніння, доставили останнього до закладу охорони здоров'я для проведення огляду.
Доводи апелянта стосовно того, що він не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, однак не зміг здати на аналіз сечу, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Інструкцією не передбачено, що особа, доставлена для проходження огляду на стан сп'яніння, має право вибирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Відтак, такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд. При цьому враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров'я, а також швидкість проведення дослідження, з врахуванням вимог Інструкції.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснили, що для проведення дослідження на стан наркотичного сп'яніння необхідно здати саме сечу, на що останній погодився, проте здати необхідне біологічне середовища не зміг, хоча перебував у медзакладі тривалий час.
Оскільки з моменту зупинки ОСОБА_1 та виявлення в останнього ознак наркотичного сп'яніння до моменту, коли він повинен був здати необхідне біологічне середовище, минуло відведені законодавцем дві години, то його дії були правильно розцінені лікарем та поліцейськими, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Матеріали справи не містять відомостей щодо захворювань у ОСОБА_1 , які унеможливлюють здачу ним відповідного біологічного середовища, а доводи про хвилювання та фізичну неможливість за тривалий час здати сечу є непереконливими.
З відомостей відеозапису вбачається, що лікарем та працівниками поліції було забезпечено реальну об'єктивну можливість ОСОБА_1 пройти огляд в умовах медичного закладу у повному обсязі, а також надано можливість реалізації його обов'язків, встановлених Правилами дорожнього руху.
Тому судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, визначеного Інструкцією.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Суд відхиляє доводи апелянта з приводу того, що поліцейський на місці зупинки не повідомив про початок розгляду справи, не назвав посадову особу, яка здійснює розгляд, не роз'яснив повністю права, не ознайомив з матеріалами справи під час розгляду з наступних підстав.
Відповідно до розділу ІІ Інструкції з оформлення працівниками патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, саме судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені статтями 130 КУпАП.
Таким чином, поліцейським на місці зупинки не здійснювалося розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Однак, на відеозаписі з бодікамери поліцейського видно, що о 02 годині 31 хвилині йому було роз'яснено права, о 03 годині 00 хвилин ОСОБА_1 зачитано протокол про адміністративне правопорушення, від підпису в якому він відмовився.
Щодо доводів ОСОБА_1 з приводу зазначення працівниками поліції ознаки сп'яніння, яких фактично не було суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. З відеозапису встановлено, що в результаті спілкування з водієм та з використанням ліхтарика, яким перевірено реакцію зіниць очей на світло, поліцейським виявлено ознаки наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. При цьому, саме і лише працівник поліції є тією уповноваженою законом особою, якій на місці зупинки надано дискреційну компетенцію виявляти такі візуальні ознаки сп'яніння у водія та пред'являти вимогу виконання пункту 2.5 ПДР - пройти огляд.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає, тому апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 14 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяП. Миколайчук