Справа № 761/49468/25
Провадження № 1-кс/761/529/2026
27 січня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 20.10.2025 про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні № 120 231 112 300 025 41 від 15.11.2025.
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 20.10.2025 про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні № 120 231 112 300 025 41 від 15.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 372 КК України.
На обґрунтування скарги адвокат зазначає, що слідчими Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120 231 112 300 025 41 від 15.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 372 КК України, яке було розпочате за заявою ОСОБА_4 .
20.10.2025 слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 винесено постанову про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120 231 112 300 025 41 від 15.11.2025.
Вказану постанову заявник вважає незаконною, необґрунтованою, передчасною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки слідчим не з'ясовано всіх обставин справи, у зв'язку з чим просить скасувати постанову слідчого від 20.10.2025 про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 120 231 112 300 025 41 від 15.11.2023.
Крім того, адвокат посилається на наявність висновку експерта №2175 від 18.08.2025 за яким встановлено завдання ОСОБА_4 моральних страждань (моральної шкоди).
В судове засідання заявниця та її представник не з'явилися. Разом з тим, адвокат ОСОБА_3 звернувся із заявою про розгляд даної скарги без його участі, при цьому зазначив, що доводи та вимоги даної скарги підтримує та просить скаргу задовольнити у повному обсязі.
Уповноважений слідчий до суду не з'явився, втім, зважаючи на обмежені строки розгляду даної категорії справ та враховуючи, що учасники провадження повідомлені про дату та час розгляду скарги належним чином та завчасно, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за його відсутності.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов наступного висновку.
До суду звернувся адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 20.10.2025 про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120 231 112 300 025 41 від 15.11.2025, вважаючи вказане рішення слідчого незаконним, необґрунтованим та передчасним.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, зокрема слідчий, зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до вимог ст.110 КПК України постанова слідчого має бути мотивованою, має містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Як визначено у ч.ч. 1, 2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Отже, особа визнається потерпілою автоматично з моменту подання заяви про визнання її потерпілою. Натомість у разі невизнання особи потерпілою слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
При винесенні оскаржуваної постанови, слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 120 231 112 300 025 41 від 15.11.2025 за ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК Українидосліджуються обставини можливої підробки опису до протоколу тимчасово доступу до речей і документів від 29.05.2023 у кримінальному провадженні № 120 231 112 300 012 97 у якому досліджувались обставини ДТП, вчиненого ДТП, вчиненого ОСОБА_6 . Таким чином, відсутній прямий зв'язок між кримінальним провадженням, про яке вказує заявниця та можливим заподіянням ОСОБА_4 будь-якої шкоди.
Отже, в ході досудового розслідування не отримано достатніх і об'єктивних даних та відповідно до матеріалів кримінального провадження відсутні будь-які очевидні та достатні підстави, які б свідчили про завдання ОСОБА_4 будь-якої шкоди внаслідок неправомірних дій з боку працівників поліції.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим.
Відповідно до ч.5 ст.110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Отже, слідчий ТУ ДБР, розташованого в м. Києві ОСОБА_5 під час розгляду клопотання ОСОБА_4 дотримався вимог ст.ст. 110, 220 КПК України, та виніс законну та вмотивовану постанову за результатами розгляду такого клопотання.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого в м. Києві ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120 231 112 300 025 41 від 15.11.2025 за ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, є мотивованою, обґрунтованою та відповідає вимогам ст.ст. 110, 220 КПК України, тобто є законною, а тому слідчим суддею не вбачається підстав для її скасування.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 395 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 від 20.10.2025 про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні № 120 231 112 300 025 41 від 15.11.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя