Справа № 761/1848/26
Провадження № 1-кс/761/2509/2026
16 лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання клопотання прокурора відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22024000000001119 від 28.11.2024, -
Прокурор звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
В обґрунтування клопотання вказано, що 1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000001119 від 28.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
20.01.2026 ОСОБА_5 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Прокурор у клопотанні зазначає, що протиправна діяльність, у тому числі, здійснюється за адресою: АДРЕСА_1 , де можуть знаходитись речі, предмети, документи, комп'ютерна та мобільна техніка, чорнові записи та інше, що може бути доказом здійснення злочинної діяльності, а також інші речі та документи, які мають значення для подальшого розслідування.
У зв'язку з чим 20.01.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.12.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone 16 Pro Max номер моделі НОМЕР_3/A, серійний номер НОМЕР_1 із номером телефону НОМЕР_2 .
Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, задля запобігання можливості їх приховування, перетворення, відчуження, прокурор просив застосувати захід забезпечення кримінального провадження, передбачений ст. 170 КПК України, тобто накласти арешт на вказане тимчасово вилучене майно.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, а також долучив протокол огляду та постанову про призначення комп'ютерно-технічної експертизи, на виконання якої експертам надано мобільний телефон iPhone 16 Pro Max номер моделі НОМЕР_3/A, серійний номер НОМЕР_1 із номером телефону НОМЕР_2 .
Представник власника майна у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, подав відповідні письмові заперечення.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши прокурора та представника власника майна, дійшов до наступного висновку.
Встановлено, що 1 відділом 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000001119 від 28.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
20.01.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.12.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone 16 Pro Max номер моделі НОМЕР_3/A, серійний номер НОМЕР_1 із номером телефону НОМЕР_2 .
22.01.2026 слідчим винесено постанову про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні.
Дане клопотання направлене засобами поштового зв'язку 20.01.2026, а отже прокурором не пропущено строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вилучене майно, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як постанова про визнання вказаного майна речовим доказом так і клопотання про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
При цьому, посилання представника власника майна на незаконність проведеного обшуку фактично зведені до оскарження його законності, що не є предметом даного розгляду, натомість оцінка законності проведеної такої слідчої (процесуальної) дії, а також належності та допустимості отриманих унаслідок такої слідчої дії відомостей, може бути надана під час розгляду кримінального провадження по суті.
Враховуючи викладене, клопотання підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт із забороню відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 20.01.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_6 , а саме на:
мобільний телефон iPhone 16 Pro Max номер моделі НОМЕР_3/A, серійний номер НОМЕР_1 із номером телефону НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1