Справа № 761/45878/25
Провадження № 1-кс/761/412/2026
09 лютого 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.11.2015 /справа №761/32393/15-к/ в рамках кримінального провадження № 1201510100012975 від 25.10.2022,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.11.2015 /справа №761/32393/15-к/ в рамках кримінального провадження № 1201510100012975 від 25.10.2022.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.11.2025 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,0 кв.м. Власником зазначеної квартири відповідно до відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_5 . При цьому, останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу відкрита спадкова справа № 5/2025, де єдиним спадкоємцем померлого є його дружина ОСОБА_4 . При цьому, вказаний арешт майна суттєво обмежує права ОСОБА_4 та наявні відомості про арешт нерухомого майна є підставою для відмови у вчиненні нотаріальних та реєстраційних дій. Таким чином, адвокат зазначає, що у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, наразі відпала потреба, а тому просив скасувати застосований слідчим суддею захід забезпечення кримінального провадження № 1201510100012975 від 25.10.2022 у вигляді арешту квартири АДРЕСА_1 загальною площею 46,0 кв.м.
В судове засіданні адвокат ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про день та час судового розгляду, не прибув, причини неявки не відомі. При цьому, 05.12.2025 та 22.01.2026 звертався на адресу суду із клопотаннями про проведення судового розгляду у його відсутність.
Прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 1201510100012921 від 28.10.2022 звернувся із заявою про розгляд клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.11.2015, у його відсутність. У задоволенні зазначеного клопотання адвоката ОСОБА_3 просив відмовити.
Крім того, на адресу суду надійшла заява слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 про проведення судового розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.11.2015, у його відсутність. Просив відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 з причин, викладених у матеріалах обґрунтування, які додані до заяви.
Вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, додатково долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100100012975 від 29.10.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
03.11.2015 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з метою забезпечення збереження доказів у кримінальному провадженні накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,0 кв.м.
В подальшому, матеріали кримінального провадження № 12015100100012975 від 29.10.2015 об'єднані з кримінальним провадженням № 12015100100012921 від 28.10.2015, та відповідно до постанови заступника прокурора м. Києва від 10.05.2016 подальше здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015100100012921 від 28.10.2015 доручено СУ ГУ НП у м. Києві.
Так, відповідно до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.11.2015 вбачається, що при вирішенні питання про накладання арешту, слідчий суддя виходив з фактичних обставини кримінального провадження, а також того, що квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 46,0 кв.м., є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, та відповідає критеріям, встановленим ст. 98 КПК України.
Крім того, зі змісту вказаної ухвали вбачається, що слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на майно, з урахуванням наслідків від вжиття такого заходу для інших осіб та із забезпеченням своїм рішенням розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Крім цього, слідчий суддя враховує і дані, долучені слідчим з матеріалів досудового розслідування, зокрема органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні міліції, стало відомо, що її квартиру АДРЕСА_1 було переоформлено на нового невідомого їй власника ОСОБА_9 , який в свою чергу, 06.08.2015 року перепродав дану квартиру нинішньому власнику ОСОБА_5 .
Таким чином, з урахуванням наведеного, а також того, що слідчими СУГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування щодо заволодіння шляхом обману квартирою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_8 , слідчий суддя приходить до висновку, що доводи адвоката ОСОБА_3 , наведені в клопотання про скасування арешту майна, є неспроможними.
Так, слідчим суддею враховано, що відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Таким чином, на час розгляду слідчим суддею клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна встановлено, що обставини, якими обґрунтовувався арешт, не перестали існувати, та застосуваннязазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні на даний час.
Враховуючи наведене, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про скасування майна слід відмовити.
Керуючись ст.ст.170, 174, 392 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.11.2015 /справа №761/32393/15-к/ в рамках кримінального провадження № 1201510100012975 від 25.10.2022.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя