10 лютого 2026 року
м. Київ
справа №990/379/25
адміністративне провадження №П/990/379/25
Судді Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П .
Рішенням колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2026 року ухвалено рішення про задоволення позову ОСОБА_2 (далі також - позивачка, ОСОБА_2 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, суб'єкт владних повноважень, ВККС).
Визнано протиправним і скасовано рішення ВККС України від 11 червня 2025 року №90/ас-25, прийняте у складі Першої палати, яким визнано ОСОБА_2 , такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності.
Зобов'язано ВККС України повторно провести співбесіду з ОСОБА_2 у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), з урахуванням правової оцінки, наданої Верховним Судом у цьому рішенні.
Із цим судовим рішенням колегії суддів не можу погодитися, тому відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) письмово висловлюю свою окрему думку з такими мотивами незгоди.
Зазначаю, що в межах спірних правовідносин, що розглядалися Судом у цій справі, вважаю, що Комісія при прийнятті оскаржуваного рішення від 11 червня 2025 року №90/ас-25, яким ОСОБА_2 визнано такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності, діяла у межах та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Судом встановлено, що рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) ВККС оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі -Конкурс), із заявою про участь в якому звернулася, у тому числі ОСОБА_2 .
Рішенням від 04 березня 2024 року №48/ас-24 ВККС допустила позивачку до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
11 вересня 2024 року Комісія ухвалила рішення № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року №316/ас-24 про призначення кваліфікаційного іспиту у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначила черговість етапів його проведення (перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням від 23 жовтня 2024 року №333/зп-24 ВККС затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду в межах Конкурсу.
Рішенням від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 ВККС затвердила кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту ОСОБА_2 набрала 47,6 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
Рішенням від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 ВККС затвердила декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу. За виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду позивачка отримала 113,5 бала; загальний результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання - 305,1 бала; допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання - «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням від 11 червня 2025 року № 90/ас-25 ВККС визначено, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання позивачка, як кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду, набрала 718,43 бала.
Цим же рішенням позивачку визнано такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності.
Також Судом встановлено, що ВККС було проведено співбесіду з ОСОБА_2 , під час якої з позивачем обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Так, під час проведення співбесіди з позивачкою, з урахуванням наданих усних та письмових пояснень, а також матеріалів суддівського досьє Комісія встановила наступне.
Досліджуючи відповідність кандидата показнику емоційної стійкості, Комісією поставлено кандидату запитання щодо її розуміння поняття тиску на суддю.
ОСОБА_2 відповіла, що коли сторона спору погрожує судді написанням скарг у разі ухвалення несприятливого для неї рішення, кандидат розцінює таку поведінку як тиск.
Відповідно до даних суддівського досьє 04 вересня 2020 року кандидат звернулась до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора із повідомленням про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.
У повідомленні зазначено, що в провадженні судді Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 перебуває справа №480/1827/19, що розглядається за правилами загального позовного провадження, рішення у справі не прийнято.
До суду 03 вересня 2020 року надійшло депутатське звернення народного депутата України Т.Рябухи , згідно з яким до неї звернулись мешканці міста Суми щодо порушення їх законних прав та інтересів під час вилучення земельної ділянки, виділеної товариству «Енергетик - 93» на території Великобобрицької сільської ради Краснопільського району Сумської області. З метою повного та всебічного розгляду вказаного звернення народний депутат висловила прохання забезпечити її помічнику можливість бути присутнім при розгляді адміністративної справи №480/1827/19. Про прийняте рішення народний депутат просила повідомити у строки, передбачені законодавством.
У висновку члена Вищої ради правосуддя від 28 вересня 2020 року, затвердженому рішенням Вищої ради правосуддя №2733/0/15-20, зазначено, що депутатське звернення народного депутата України Т. Рябухи не містить вимог чи пропозицій до судді ОСОБА_2 з питань здійснення правосуддя в адміністративній справі №480/1827/19, а стосується забезпечення участі помічника-консультанта народного депутата України під час розгляду справи, яка перебуває в провадженні суду.
На підставі викладеного, за результатами перевірки обставин, повідомлених суддею, Вища рада правосуддя дійшла висновку про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
На запитання, чи вважає ОСОБА_2 присутність третіх осіб у судовому засіданні проявом тиску на суддю, кандидат відповіла негативно. Повідомила, що ніколи не заперечує проти присутності вільних слухачів. Водночас, отримавши звернення народного депутата України, за відсутності досвіду, та з метою перестраховки вирішила звернутись до Вищої ради правосуддя із повідомленням про втручання в її діяльність як судді.
На запитання щодо причин, з яких кандидат оцінила депутатське звернення щодо забезпечення помічнику можливості бути присутнім при розгляді адміністративної справи як тиск, ОСОБА_2 відповіла, що таке враження склалося в неї через прохання народного депутата України повідомити про прийняте рішення у строки, передбачені законодавством. Інших пояснень кандидат не надала.
За результатами оцінювання вказаних вище обставин Комісія дійшла висновку про наявність підстав для зменшення кількості балів за критерієм соціальної компетентності за показником «емоційна стійкість».
Комісія дійшла висновку, що кандидат під час співбесіди не продемонструвала здатності чітко та структуровано доносити свою позицію, обґрунтовувати свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами, відстоювати свою позицію та впливати на думку інших, впевнено та переконливо виступати перед аудиторією.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 35 бала із 50 можливих, що є меншим за 75% (37,5 бала), тому Комісія виснувала, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.
З аналізу змісту позовних вимог та обставин, якими позивачка їх обґрунтовує, вбачається незгода, саме з підставами ухвалення оскаржуваного рішення та мотивами, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, а не з їх відсутністю, що не може бути підставою для скасування рішення Комісії.
Так, відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
Згідно з положеннями статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
З урахуванням змісту частини другої статті 79-3 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону.
Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п'ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3- 1.4 передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об'єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Тобто, процедура добору кандидатів на посаду судді проводиться винятково на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені положеннями Закону, й винятково уповноваженим суб'єктом - Комісією. За своєю правовою природою повноваження Комісії стосовно проведення кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначення його результатів є дискреційними та виключною компетенцією її, як уповноваженого органу, який на постійній основі діє у системі судоустрою України.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала на тому, що повноваження Комісії стосовно оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та винятковою компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою.
Жоден суб'єкт, у тому числі й суд, не вправі втручатися у здійснення Комісією компетенції щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.
Відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними у цій статті й інших законах, зокрема в Законі №1402-VIII. Водночас оцінка Верховним Судом мотивів та обґрунтованості оспорюваного рішення ВККС України не є втручанням у її дискреційні повноваження.
Отже, відповідаючи на порушені в позовній заяві питання, Верховний Суд має перевірити викладені в оспорюваному рішенні висновки ВККС України на предмет їхньої об'єктивності та обґрунтованості, оскільки це є ключовим питанням правового спору в розглядуваній справі.
Одним із завдань адміністративного судочинства є перевірка реалізації суб'єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень, зокрема, за критеріями обґрунтованості, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для ухвалення рішення.
Вимога щодо обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень означає, що таке рішення потрібно приймати з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його ухвалення. Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень ураховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так й інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього суб'єкт владних повноважень має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати ухвалення невмотивованих висновків. Несприятливе для особи рішення повинне бути вмотивованим.
Отже, визначальним критерієм правомірності рішення ВККС України про непідтвердження здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді є встановлення Комісією обставин, які стали підставою для ухвалення відповідного рішення та мотивів, з яких ВККС України дійшла відповідних висновків.
При цьому у рішенні Комісії зазначені отримані позивачем бали з оцінювання встановлених законом критеріїв із урахуванням того, що усі показники оцінені за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди, а також вказані законодавчі підстави прийняття рішення, а саме норми статей 79, 83-86, 88, 93, 101 Закону, Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Вважаю, що в оскарженому рішенні ВККС відповідно до чинного нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту належним чином навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.
Дослідивши досьє та провівши співбесіду з позивачкою, Комісія визначила, що за результатами кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_2 отримала 718,43 бали, проте не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності.
За змістом рішення вбачається, що надані позивачкою відповіді на питання були оцінені відповідачем, де Комісією виставлено індивідуальний бал за її внутрішнім переконанням, що відповідає вимогам Закону та Положення про кваліфікаційне оцінювання. Зазначене стосується оцінювання Комісією всіх критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності позивачки на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Наведені позивачкою підстави для скасування рішення Комісії зводяться переважно до незгоди з внутрішнім переконанням членів Комісії, яке сформовано в межах наданих законом дискреційних повноважень.
Враховуючи наведене, вважаю, що оспорюване рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, підстави для визнання протиправним і скасування вказаного рішення відсутні.
...........................
В.П. Юрченко,
Суддя Верховного Суду