про відмову у відкритті касаційного провадження
18 лютого 2026 року
м. Київ
справа №240/24963/24
адміністративне провадження № К/990/4940/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу відділу з питань ветеранської політики Звягельської районної військової адміністрації Житомирської області на додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №240/24963/24 за позовом ОСОБА_1 до відділу з питань ветеранської політики Звягельської районної військової адміністрації Житомирської області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
У січні 2025 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до відділу з питань ветеранської політики Звягельської районної військової адміністрації Житомирської області (далі - відповідач), в якому просила:
визнати протиправною відмову відповідача, у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України;
зобов'язати відповідача встановити позивачці статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 11.09.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суд від 16.12.2025, позов задовольнив.
Після ухвалення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суд від 16.12.2025 виявлено, що судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі, сплачений відповідачем на рахунок, що не належить Сьомому апеляційному адміністративному суду.
Сьомий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 14.01.2026 ухвалив стягнути з Відділу з питань ветеранської політики Звягельської районної військової адміністрації Житомирської області судовий збір в розмірі 1816,80 грн за подання апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 у справі №240/24963/24 за реквізитами отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Не погодившись з додатковою постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив її у касаційному порядку, просив її скасувати та ухвалити рішення, яким визнати судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі сплаченим у повному обсязі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного рішення і приймається, зокрема, у разі не вирішення питання про судові витрати.
У цій справі суд ухвалив додаткову постанову у порядку, визначеному статтею 252 КАС України.
Незважаючи на те, що відповідач оскаржує додаткову постанову суду апеляційної інстанції, якою було вирішено питання у відповідності до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України, а саме, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, то додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Колегія суддів встановила, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 ухвалено проводити розгляд у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Проте, скаржник належним чином не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Подана касаційна скарга не містить випадків, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилом пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі №520/2959/25, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, і передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин немає, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись ст. 13, 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відділу з питань ветеранської політики Звягельської районної військової адміністрації Житомирської області на додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №240/24963/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб