18 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 580/4804/25
адміністративне провадження № К/990/4588/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 580/4804/25 за позовом Повного товариства «ЛОМБАРД «ЧЕРКАСЬКА ПОЗИКА» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,
установив:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 580/4804/25.
Водночас установлено, що відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2025 року та від 22 січня 2026 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Крім того, установлено, що вона повторює зміст попередньої касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2026 року (провадження № К/990/1850/26).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналогічно попереднім касаційним скаргам, у поданій втретє касаційній скарзі, як підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник повторно зазначає про те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 25 травня 2021 року у справі № 2а-4804/12/1070.
Верховний Суд у своїй ухвалі від 22 січня 2026 року про повернення раніше поданої касаційної скарги звертав увагу скаржника на те, що згідно із зазначеним висновком, під час одержання ломбардом коштів від реалізації заставленого майна ломбард, як податковий агент, має виконати обов'язок щодо утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб та надання податковому органу відповідної звітності.
Водночас Верховний Суд зауважив, що суд апеляційної інстанції виходив із того, що обов'язок ломбарду як податкового агента виникає виключно у разі встановлення факту реалізації заставленого майна та виникнення у фізичної особи оподатковуваного доходу, проте у межах спірних правовідносин контролюючим органом не доведено таких обставин, а саме не встановлено факту отримання фізичними особами оподатковуваного доходу, його розміру та моменту виникнення.
Отже, суди попередніх інстанцій не відступили від правового висновку Верховного Суду та не заперечили його правової позиції, а навпаки - застосували її з урахуванням фактичних обставин справи, дійшовши висновку про відсутність юридичних підстав для покладення на позивача обов'язків податкового агента.
При цьому Верховний Суд звернув увагу скаржника на те, що зі змісту касаційної скарги неможливо з'ясувати, який саме висновок судів першої та апеляційної інстанцій суперечить правовому висновку Верховного Суду, на який посилається скаржник, та у чому полягає така суперечність.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом у своїй ухвалі про повернення первинно поданої касаційної скарги.
Скаржник лише зазначає, що «висновок судів попередніх інстанцій, що у Повного товариства «ЛОМБАРД «ЧЕРКАСЬКА ПОЗИКА», як у податкового агента, не виник обов'язок нарахування податкових зобов'язань суперечить вище наведеному правовому висновку Верховного Суду».
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з установленими судами обставинами справи та їх оцінкою, а також до переоцінки доказів, що не є підставою касаційного оскарження у розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Водночас доводи про наявність обставин, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник у касаційній скарзі не зазначив.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 580/4804/25 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Дашутін