18 лютого 2026 року
м. Київ
справа №520/21963/25
адміністративне провадження № К/990/4619/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі №520/21963/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правої роботи підполковник юстиції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правої роботи підполковник юстиції ОСОБА_2 , в якому просив:
- визнати бездіяльність військових посадових осіб військової частини НОМЕР_1 щодо належного реагування на скаргу ОСОБА_1 26 травня 2025 року на неправомірні дії та правову некомпетентність помічника командира бригади з правової роботи підполковника юстиції ОСОБА_2 незаконною;
- визнати дії командування військової частини НОМЕР_1 при підготовці, підписанні і скеруванні ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_4 офіційних листів військової частини НОМЕР_1 від 18 грудня 2024 року вих. №3/54/2759, від 07 березня 2025 року вих. №1656/2085, від 19 квітня 2025 року вих. №1656/3443 незаконними - в частині порушення в них норм презумпції невинуватості, службової етики, суперечення (невідповідності) їх змісту фактичним обставинам, визначених попередніми офіційними документами (листами, доповідями) за підписами минулого командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_5 та вищого військового командування, і здійснення завідомо неправдивого (безпідставного) посилання на відсутню (незазначену) позицію Головнокомандувача Збройних Сил України щодо нагородження ОСОБА_1 в наказі від 20 січня 2025 року №41 "Про результати службового розслідування";
- визнати дії помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи підполковника юстиції ОСОБА_2 при підготовці офіційних листів військової частини НОМЕР_1 від 18 грудня 2024 року вих. №3/54/2759, від 07 березня 2025 року вих. №1656/2085, від 19 квітня 2025 року вих. №1656/3443 незаконними - в частині порушення в них норм презумпції невинуватості, службової етики, суперечення (невідповідності) їх змісту фактичним обставинам, визначених попередніми офіційними документами (листами, доповідями) за підписами минулого командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_5 та вищого військового командування і здійснення завідомо неправдивого (безпідставного) посилання на відсутню (незазначену) позицію Головнокомандувача Збройних Сил України щодо нагородження ОСОБА_1 в наказі від 20 січня 2025 року №41 "Про результати службового розслідування";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно опрацювати скаргу ОСОБА_1 від 26 травня 2025 року на неправомірні дії та правову некомпетентність помічника командира бригади з правової роботи підполковника юстиції ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду у повному обсязі та надати на неї відповідь за результатами повторного опрацювання у строки та в порядку, визначеними Законом України "Про звернення громадян";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактами порушення помічником командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи підполковником юстиції ОСОБА_2 , зазначеними в скарзі ОСОБА_1 від 26 травня 2025 року на неправомірні дії та правову некомпетентність помічника командира бригади з правової роботи підполковника юстиції ОСОБА_2 , а у разі підтвердження зазначених фактів за результатами службового розслідування - вжити заходів до притягнення підполковника юстиції ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності (накладання на нього адекватного дисциплінарного стягнення) відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України з урахуванням висновків суду;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати доповіді у порядку, встановленому Інструкцією з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 29 листопада 2018 року №604, про діяння помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи підполковника юстиції ОСОБА_2 , які мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 111, частиною п'ятою статті 426-1, частиною другою статті 366, частиною другою статті 435-1 КК України до територіальних підрозділів правоохоронних органів за місцем поточної дислокації військової частини: Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони; Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; уповноважених органів досудового розслідування за предметною підслідністю правопорушень, ознаки яких виявлені, відповідно до статті 216 КПК України - Служби безпеки України (за частиною другою статті 111 КК України), Державного бюро розслідувань (за частиною п'ятою статті 426-1, частиною другою статті 435-1 КК України), Національної поліції (за частиною другою статті 366 КК України).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
02 лютого 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі №520/21963/25. Скаржник просить скасувати оскаржувані рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає про наявність виключних обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки питання права, яке порушено позивачем (застосування презумпції невинуватості в інших сферах, крім кримінального права і процесу), має фундаментальне значення для єдиної правозастосовчої практики - вирішення відповідних питань на рівні висновків Верховного Суду становить базове значення для гарантії особам від неправомірного поводження з ними як з "потенційними злочинцями" в умовах, коли обвинувачуального вироку суду немає, але недоброчесні можновладці намагаються обґрунтовувати свої рішення, дії чи бездіяльність одним тільки фактом перебування особи під "кримінальним переслідуванням".
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника, оскільки скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи. Доводи скаржника щодо фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики зводяться виключно до припущень скаржника та не містять належного обґрунтування.
Також скаржник вказує, що ця справа має виняткове значення для нього, оскільки для позивача - як учасника справи - особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, який захищав Батьківщину, виконуючи функцій з бойового управління діями підрозділів окремого батальйону на командному пункті (пункті управління) в м. Бахмут навесні 2023 року, який втратив здоров'я за обставин безпосередньої активної участі в бойових діях у найгарячішій точці бойового зіткнення України в той час, справа має виняткове значення - для досягнення належного реагування на порушення базових конституційних принципів, за збереження яких він воював у бойовій частині і продовжує виконувати службові обов'язки у підрозділі з професійної підготовки особового складу, куди він був переміщений у порядку просування по службі та з урахуванням стану його здоров'я.
Стосовно доводів про «виняткове значення» справи для скаржника Верховний Суд зазначає таке.
Оцінка винятковості справи може бути здійснена виключно на підставі мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Водночас сам по собі суб'єктивний погляд особи на важливість спору не є достатнім для застосування підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник обґрунтовує винятковість справи своїм статусом особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та обставинами проходження військової служби. Верховний Суд безумовно враховує наведені обставини та висловлює повагу до служби скаржника. Проте сам по собі соціальний статус особи, характер її служби чи обставини отримання інвалідності не свідчать про наявність процесуального критерію «виняткового значення справи» у розумінні зазначеної норми.
Критерій винятковості передбачає наявність особливих, індивідуально визначених правових наслідків саме від предмета спору та оскаржуваних судових рішень, які істотно виходять за межі звичайного значення справи для її учасника. Особа, яка подає касаційну скаргу, повинна довести, що спірні правовідносини є унікальними, містять особливо рідкісні або нестандартні правові вимоги чи що без касаційного перегляду можуть настати незворотні наслідки.
Скаржником таких обставин не наведено. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до опису особистих обставин та загального значення справи для нього, що є притаманним будь-якому судовому спору.
Суд враховує, що для кожної із сторін справа, у якій вона є учасником, має важливе значення, оскільки спірні правовідносини потребують судового вирішення. Однак незгода із судовим рішенням, як і можливість настання негативних наслідків у разі його прийняття не на користь особи, є передбачуваними процесуальними наслідками розгляду справи та не свідчать про її винятковість.
Допустимість відкриття касаційного провадження за критерієм виняткового значення справи пов'язана з необхідністю забезпечення єдності судової практики, реалізації принципів верховенства права та правової визначеності. Розширене тлумачення цього критерію фактично нівелювало б встановлений законодавцем касаційний фільтр.
Отже, наведені скаржником доводи не підтверджують наявності підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи, яка відноситься до категорій справ незначної складності.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі №520/21963/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правої роботи підполковник юстиції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко