про відмову у задоволенні заяви про повернення судового збору
18 лютого 2026 року
м. Київ
справа №140/10871/24
адміністративне провадження №К/990/45208/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л. В.,
суддів: Бевзенка В. М., Стеценка С. Г.
розглянув заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору за подання касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2025 року у справі № 140/10871/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення коштів,
Верховний Суд ухвалою від 5 листопада 2025 року на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовив у відкритті касаційного провадження.
ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою про повернення судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп., сплаченого 30 жовтня 2025 року відповідно до платіжної інструкції № ПН 215600426655 за подання касаційної скарги про перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2025 року.
Розпорядженням від 16 лютого 2026 року № 211 заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 , що унеможливлює його участь у розгляді справи, призначено повторний автоматизований розподіл у справі.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 16 лютого 2026 року визначено склад колегії суддів: Тацій Л. В. (суддя-доповідач), судді: Бевзенко В. М., Стеценко С. Г.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 цього Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Заявницею надіслано до Верховного Суду платіжне доручення про сплату судового збору № ПН 215600426655 від 30 жовтня 2025 року у справі № 140/10871/24, однак при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судом встановлено факт ненадходження вказаних коштів на відповідний рахунок Верховного Суду.
Верховний Суд не може перевірити зарахування судового збору за подання апеляційної скарги для вирішення питання про повернення сплаченого судового збору.
Отже, надане платіжне доручення № ПН 215600426655 від 30 жовтня 2025 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) не може бути прийняте судом в якості належного доказу сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки кошти згідно вказаного платіжного доручення не зараховані на відповідний рахунок Верховного Суду, тому заява про повернення судового збору не підлягає задоволенню.
Ураховуючи наведене, у поверненні судового збору за наданим скаржницею платіжним дорученням № ПН 215600426655 від 30 жовтня 2025 року у справі № 140/10871/24 слід відмовити. Така відмова не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою із наданням належного доказу про сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 7, 9 Закону України "Про судовий збір",
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л. В. Тацій
Судді: В. М. Бевзенко
С. Г. Стеценко