17 лютого 2026 року
м. Київ
справа №320/47840/23
адміністративне провадження №К/990/50307/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,
провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за касаційною скаргою Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 (прийняту у складі: судді-доповідача - Коротких А.Ю., суддів: Єгорової Н.М., Чаку Є.В.) у справі № 320/47840/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
У 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (далі - відповідач, ГУ СБУ у м.Києві та Київській області), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, перелік яких визначено у довідці Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 03.09.2021 №331, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021;
- зобов'язати Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується при перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2021, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, перелік яких визначено у довідці Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 03.09.2021 №331, встановлених станом на 01.01.2021 за відповідною або аналогічною посадою, з якої позивача було звільнено з військової служби. При цьому у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2021 зазначити відомості про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт за відповідною або аналогічною посадою, з якої позивача було звільнено з військової служби, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 пенсії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 позов задоволено частково.
Не погодившись із прийнятим рішенням ГУ СБУ у м.Києві та Київській області звернулося з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 апеляційну скаргу ГУ СБУ у м.Києві та Київській області повернуто скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись із вказаним судовим рішенням апеляційного суду відповідач 25.12.2024 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі № 320/47840/23, в якій скаржник просить скасувати зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Суд ухвалою від 19.02.2025 відкрив касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
У касаційній скарзі скаржник просив звільнити його від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі № 320/47840/23.
Також касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання (дії) ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи заявлені відповідачем клопотання Суд зазначає таке.
Приписами пункту 4 частини першої статті 340 КАС України визначено, зокрема, що в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішуються: письмово заявлені клопотання учасників справи; питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору зазначає, що ГУ СБУ у м.Києві та Київській області, слідуючи вимогам пункту 65 «Стратегії національної безпеки України», затвердженої указом Президента України від 14.09.2020 № 392/2020 на підставі частини п'ятої статті 3 Закону України «Про національну безпеку України», прагне до ефективного використання бюджетних коштів, виділених у державному бюджеті для гарантування національної безпеки України, в умовах правового режиму воєнного стану. Також зазначає, що одним із способів досягнення ефективності у сфері національної безпеки у таких умовах вбачається мінімізація використання коштів державного бюджету, виділених у розпоряджання ГУ СБУ, на напрямках, які не забезпечують належного рівня фінансової дисципліни та підлягають системному удосконаленню шляхом приведення стану правовідносин до вимог чинного законодавства.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 Закону України «Про судовий збір'та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5 Закону України «Про судовий збір», є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18.
Водночас для вирішення питання про звільнення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору, та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
З огляду на наведене Суд вважає, що клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки вказана скаржником обставина не є поважною підставою для звільнення від сплати судового збору та не підтверджена жодними належними та допустимим доказами.
Натомість у цьому випадку Суд вважає за можливе відстрочити відповідачеві сплату судового збору на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Щодо клопотання відповідача про зупинення виконання (дії) ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 до закінчення її перпегляду в касаційному порядку
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За приписами частини першої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Суд зазначає, що розгляд питання про зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням оскаржуваного судового рішення.
Зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції, і можливе лише за наявності для цього обґрунтованих, поважних причин. Сама по собі незгода скаржника з оскаржуваними судовим рішенням не є підставою для зупинення його виконання (дії), а сподівання і припущення на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення, яке набрало законної сили.
Суд зазначає, що незгода скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх дії, адже перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права здійснюється судом касаційної інстанції лише під час касаційного перегляду справи з дотриманням визначеної КАС України процедури і процесуальних гарантій учасників справи.
Сподівання і припущення скаржника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення, яке набрало законної сили.
Системний аналіз положень процесуального законодавства дає підстави для висновку, що зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є можливим лише щодо судових рішень, якими задоволено чи частково задоволено вимоги позивачів (заявників), оскільки метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод, обов'язків та інших охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу або інших осіб прав, свобод, інтересів чи обов'язків яких стосується оскаржуване судове рішення, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку із виконанням (дією) судового рішення.
Окрім того слід наголосити, що Шостий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 02.12.2024 повернув скаржнику його апеляційну скаргу.
Отже, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не є судовим рішенням, яким задоволено (або частково задоволено) позовні вимоги, її постановлення спрямоване на вирішення процесуального питання, а тому, у задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.
Згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Враховуючи відсутність клопотань усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа може бути розглянута в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
З огляду на викладене та враховуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 345 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами
Керуючись статтями 340, 345, 375 КАС України, Суд,
Відмовити Головному управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі № 320/47840/23.
Відстрочити Головному управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 до ухвалення судового рішення у справі № 320/47840/23.
Відмовити Головному управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області у задоволені клопотання про зупинення виконання (дії) ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 до закінчення перегляду справи № 320/47840/23 у касаційному порядку.
Закінчити підготовку справи № 320/47840/23 до касаційного розгляду.
Справу № 320/47840/23 призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 18 лютого 2026 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: В.М. Шарапа
С.М. Чиркін