Справа № 530/1203/25
Номер провадження 2/530/120/26
іменем України
"13" лютого 2026 р. Суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Ситник О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 22.10.2025 року відкрито провадження по справі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився до суду повернулося поштове повідомлення з відміткою “адресат помер».
Відповідно актового запису про смерть №2004 від 19.10.2024 року виданого Хмельницьким ВДРАЦС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з якого вбачається, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до положень ст. 25, 30 ЦК України, ст. 46-48 ЦПК України, позов може бути поданий лише до особи (відповідача), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність. З моменту смерті фізичної особи цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність припиняється.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20), викладено такі правові висновки: «Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
Наведене дає підстави для висновку, що якщо відповідач помер до відкриття провадження у справі, і на момент смерті він не набув статусу учасника справи, суд закриває провадження у справі.
Такі висновки суду також підтверджені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 688/181/23.
Отже, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку зі смертю відповідача, яка настала до моменту подачі позову до суду.
У частині щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повертається у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак позивачу з державного бюджету на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» слід повернути сплачений ним судовий збір, тобто 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 142, 255, 258-260, ЦПК України
Провадження у справі № 530/1203/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - закрити, у зв'язку зі смертю відповідача.
Повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр", код ЄДРПОУ 37356833 з державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп., сплачений згідно платіжної інструкції № СЦ00021801 від 17.06.2025 року
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею в порядку передбаченому ч. 2 ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Суддя О.В. Ситник