Справа № 527/3597/25
провадження 2/527/266/26
18 лютого 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Свістєльнік Ю.М.,
з участю секретаря судових засідань - Мороз Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», який подано представником позивача - Столітнім Михайлом Миколайовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
15 грудня 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог представник посилається на те, що 25.02.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4418940 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 2000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 25.02.2024 року по 19.02.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 2000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».
Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Первісним кредитором, 25.10.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 25/10/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до Відповідача. До позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 25.10.2024 року №25/10/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4418940 від 25.02.2024 року загальна сума заборгованості склала 15200 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту - 2000 грн, заборгованості за процентами - 12200 грн, штрафні санкції 1000 грн.
На підставі викладеного, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 21050 грн та судові витрати.
Ухвалою судді від 17 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін і задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ «Таскомбанк».
16.01.2026 до суду надійшла витребувана інформація.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позові прохав проводити розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечував.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідач в судове засідання не з'явився, судові повістки про виклик до суду направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Відзиву відповідач не подав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1.ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1.ст.13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно до ч. 1 ст.76, ч. 2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судом встановлено, що 25.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4418940 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронному вигляді, який відповідач підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «44034». Відповідно до п. 1.2 Договору сума кредиту складає 2000,00 грн, строк кредитування 360 днів (п.1.3.).Пунктом 1.4.1 Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору. Згідно п. 2.1. Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 (а.с.71-81).
Аналогічні умови містяться у Паспорті споживчого кредиту (а.с.84-86).
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулося на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 03.01.2024, 25.02.2024 о 14:49:08 на суму 2000 грн, з призначенням платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с.99).
Згідно інформації наданої на виконання ухвали суду АТ «Таскомбанк», на ім'я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_1 . 25.02.2024 на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 було зараховано грошові кошти у розмірі 2000,00 грн (а.с.114-116).
Також судом установлено, що 25.10.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) і ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (фактор) уклали договір факторингу № 25/10/24, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.53-57).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024, від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4418940 на загальну суму 15200,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1000,00 грн - сума заборгованості за штрафами, 12200,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.97-98).
Суд вважає, що перехід права вимоги за Кредитним договором проведено згідно вимог законодавства, про що суду позивачем надано належні та допустимі докази.
При перевірці вказаного розрахунку заборгованості судом встановлено, що відсотки нараховані відповідно до умов кредитного договору, та у межах строку його дії.
Станом на дату укладання Договору факторингу від 25.10.2024 року № 25/10/2024, строк дії Договору № 4418940 від 25.02.2024 року не закінчився, а тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 26.10.2024 року по 19.02.2025 року (117 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 5850 грн: 2000 грн * 2,5% = 50 грн*117 календарних дні = 5850 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора за договором № 4418940 від 25.02.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 25.10.2024, заборгованість ОСОБА_1 станом на 25.10.2024 становить 15200,00 грн, яка складається з: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1000,00 грн - сума заборгованості за штрафами, 12200,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.89-93).
Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 4418940 про надання споживчого кредиту від 25.02.2024за 117 календарних днів (26.10.2024-19.02.2025), заборгованість ОСОБА_1 становить: 5850,00 грн - сума перерахованих процентів за користування грошовими коштами (а.с.57-60).
16 січня 2026 року до суду надійшла витребувана інформація, в якій надано,запитувану інформацію щодо ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) видано віртуальну банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , яка існує тільки в цифровій формі, без фізичного носія, 2) підтверджуємо факт зарахування 25.02.2024 грошових коштів в сумі 2 000,00 гривень (Дві тисячі грн. 00 коп.) на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) № НОМЕР_5 у гривнях, операції по якому можна здійснювати за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_6 . . « AT «ТАСКОМБАНК» не володіє інформацією про відправника платежу та не може "підтвердити, що дана сума була перерахована за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА». 3) виписку по рахунку № НОМЕР_5 у гривнях, операції по якому можна здійснювати за допомогою платіжної карти № НОМЕР_1 за 25.02.2024 надаємо, як доказ вищезазначеного зарахування. (а.с. 114-115).
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
У відповідності зі статтею 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, згідно ст.ст.205, 207 ЦК України.
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, до ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію».
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору, згідно п.6 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію».
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 до укладення кредитного договору, шляхом підписання його за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.
Спірний Договір було укладено в електронній формі, шляхом створення (формування) електронних документів.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживчий кредит» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, наданими позивачем доказами, наявними в матеріалах справи доведено укладення між первісними кредиторами ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту в електронній формі, отримання позичальником кредитних коштів, в подальшому неналежне виконання відповідачем умов договору по поверненню кредитних коштів, у зв'язку з чим виникла заборгованість, укладення договору Факторингу між ТОВ «Лінеура Україна» відповідно перехід права вимоги за кредитним договорам № 4418940 від 25.02.2024 до нового кредитора ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».
Оскільки, відповідач порушив умови договору, станом на дату звернення до суду має заборгованість за договором № 4418940 в розмірі 21050 грн., з яких: 2000 грн тіло кредиту, 12200 грн - нараховані проценти, 5850 грн нараховані позивачем проценти за 117 календарних днів, 1000 грн - штрафні санкції.
Суд зазначає, що відсотки нараховані в розмірах і протягом строку, встановлених договором.
Як вбачається з умов договору орієнтовна загальна вартість кредиту складає 20000 грн.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростовано, свого розрахунку заборгованості суду не надано.
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти зобов'язання з їх повернення не виконав, відсотки у встановлених договором розмірі не сплатив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 4418940 від 25.02.2024, 2000,00 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 18050 грн - суми заборгованості за відсотками є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості штрафу за кредитним договором № 4418940 від 25.02.2024 в розмірі 1000 грн нараховані відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв'язку з чим позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 4418940 від 25.02.2024 штрафу в розмірі 1000,00 грн до задоволення не підлягають.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 21050 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 20050 грн що становить 95,24% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2307,09 грн, що складає 95,24% від 2422,40 грн.
Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Столітній М.М. надавав правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 10000,00 грн (а.с.15-16,29,67-68,83,88,96).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
На це зокрема вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22.
Оскільки позов задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 9524,00 грн, що складає 95,24% від 10000,00 грн.
Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 625, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. ст.5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», який подано представником позивача - Столітнім Михайлом Миколайовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ: 44559822, заборгованість за кредитним договором № 4418940 від 25.02.2024 у розмірі 20050 грн та судові витрати 11831,09 грн, а всього 31881,09 грн (тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят одна гривня 09 копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, код ЄДРПОУ: 44559822);
Представник позивача: Столітній Михайло Миколайович (адреса: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Короленка, 60 Б, кв93);
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_4 ).
Суддя Ю. М. Свістєльнік