Справа 524/11771/14-к
Провадження 1-кс/524/393/26
13 лютого 2026 року м. Кременчук
Слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 щодо неповідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні №42013180090000050 від 11.02.2013,
встановила:
11.02.2026 до слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 щодо неповідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні №42013180090000050 від 11.02.2013. Скаржник просив скасувати постанову прокурора від 05.02.2026; визнати наявність процесуальної бездіяльності, зобов'язати прокурора повторно розглянути клопотання з урахуванням наведеним ним доказів; зобов'язати вирішити питання щодо повідомлення про підозру за ст. 383 ч. 1, ст. 384 ч. 1 КК України із застосуванням стандарту «обґрунтованої підозри»; зобов'язати витребувати оригінал експертизи №475 від 19.04.2012 та надати їй оцінку; забезпечити проведення почеркознавчої експертизи за ч. 1 ст. 366 КК України; зобов'язати прокурора здійснити повне та ефективне розслідування; зобов'язати прокурора надати правову оцінку зазначеним скаржником доказам та додаткам; забезпечити повний, всебічний та неупереджений розгляд матеріалів кримінального провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у скарзі.
Прокурор Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував. Вказав, що у кримінальному провадженні не зібрані всі необхідні докази для повідомлення особі про підозру. Зокрема, необхідно провести комісійну судово-медичну експертизу за матеріалами слідчого експерименту проведеного за участі потерпілого ОСОБА_3 від 28.02.2024 з урахуванням попередніх експертиз, підтвердити або спростовуючи механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , на який вона вказувала під час судового розгляду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , відібрати необхідні зразки та провести почеркознавчу експертизу. Для цього слідчому з метою активізації досудового розслідування та проведення вказаних процесуальних дій прокурором надано вказівки від 13.01.2025, 25.03.2025, 02.09.2025, 18.09.2025,04.02.2026, 05.02.2026.
Слідчий суддя, заслухавши скаржника та прокурора, дослідивши матеріали скарги, дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Слідчим суддею встановлено, що Кременчуцьким РУП ГУ НП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні № 42013180090000050 від 11.02.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 120, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 139, ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України.
02.02.2026 потерпілий ОСОБА_3 подав до Кременчуцької окружної прокуратури клопотання про вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, . 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України, надання правової оцінки діям лікаря ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 139, ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 366 КПК України; надання правової оцінки поданню та використанню завідомо неправдивих заяв, показань та експертних висновків ОСОБА_5 за ознаками ч. 1 ст. 383 КК України; забезпечення ефективного розслідування у межах ч. 1 ст. 120 КК України. Клопотання було обґрунтоване тим, що потерпілий вбачає наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру.
Постановою прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 від 05.02.2026 у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 02.02.2026 у кримінальному провадженні №42013180090000050 щодо вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ознаками ч. 1 ст. 125; ч. 1 ст. 383; ч. 1 ст. 384 КК України відмовлено. В частині забезпечення ефективного досудового розслідування у межах ст. 120 КК України у кримінальному провадженні № 42013180090000050 клопотання задоволено, слідчому СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області шляхом реалізації наданих законом повноважень прокурором надано вказівку забезпечити швидке, повне та неупереджене досудове розслідування кримінального провадження №42013180090000050, надати кримінально-правову оцінку діям ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 42013180090000050 за ознаками ч. 1 ст. 120; ч. 1 ст. 125; ч. 1 ст. 139; ч. 1 ст. 140; ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 383; ч. 1 ст. 384 КК країни та виконати в повному обсязі письмові вказівки прокурора від 13.01.2025, 25.03.2025, 02.09.2025, 18.09.2025,04.02.2026, 05.02.2026.
Постанова прокурора мотивована тим, що повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні є передчасним через відсутність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення та відсутність відповідних підстав відповідно до положень ст. ст. 2, 9, 17, 36, 40,42, 84-86, 94,219, 276 КПК України. Матеріали кримінального провадження містять відомості які потребують подальшої перевірки, експертних досліджень та аналізу. У кримінальному провадженні в епізодах за ч. 1 ст. 383, ч.1 ст. 384 КПК України необхідно провести комісійну судово-медичну експертизу за матеріалами слідчого експерименту проведеного за участю потерпілого ОСОБА_3 від 28.02.2024 з метою належної перевірки показань потерпілого, на предмет їх відповідності анатомофізіологічним можливостям людини та об'єктивним даним, з урахуванням попередніх експертиз, підтвердити або спростовати механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , на який вона вказувала під час судового розгляду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 . В епізоді за ч. 1 ст. 125 КК України, не зважаючи на наявність в матеріалах кримінального провадження висновку судово-медичної експертизи № 475 від 19.04.2012, яким встановлено наявність в ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень, матеріали кримінального провадження не містять достатніх доказів, які б достеменно підтверджували нанесення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень завідуючою терапевтичного відділення «Першої міської лікарні м. Кременчука» ОСОБА_5 . В епізоді за ч. 1 ст. 366 КК України не відібрано необхідні зразки для проведення почеркознавчої експертизи наслідком чого була відмова у проведенні відповідного експертного дослідження.
Повідомлення про підозру - це система процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами та способами.
Викладена в письмовому повідомленні підозра служить підґрунтям для початку реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. У підозрюваного з'являються можливості впливати на зміст підозри та на подальше формулювання обвинувачення у обвинувальному акті, яким завершується досудове розслідування. Сформульована підозра встановлює межі здійснення слідчим і прокурором обвинувальної діяльності, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість більш цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту.
За змістом ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно положень ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Із системного аналізу норм глави 22 КПК України вбачається, що одним із етапів процедури здійснення повідомлення про підозру особі є етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з ч. 1 ст. 276 цього Кодексу, дотримання процесуальних гарантій під час проведення тих чи інших слідчих або оперативно-розшукових дій або застосування запобіжних заходів, які вчинялись до моменту здійснення такого повідомлення. На цьому етапі відбувається формування волевиявлення уповноваженої посадової особи (слідчого або прокурора) про необхідність здійснення повідомлення про підозру.
Вищезазначене свідчить проте, що право прийняття рішення про повідомлення особи про підозру належить до дискреційних повноважень слідчого та прокурора в кримінальному провадженні. Кримінальний процесуальний закон не надає слідчому судді повноважень втручатися в дискреційні повноваження слідчого та прокурора в кримінальному провадженні, визначені положеннями статтями 276, 278 КПК України.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 188/1146/22 від 05.04.2023.
За ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
За результатами розгляду клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 02.02.2026 прокурором винесено вмотивовану постанову, в якій зазначено підстави часткової відмови у задоволенні клопотання потерпілого та наведено посилання на норми КПК України в обгрунтування такого рішення.
Щодо вимог скарги про зобов'язання прокурора витребувати оригінал експертизи №475 від 19.04.2012 та надати їй оцінку, забезпечити проведення почеркознавчої експертизи за ч. 1 ст. 366 КК України.
В судовому засіданні скаржник зазначив, що про відсутність оригіналу експертизи №475 від 19.04.2012 у матеріалах кримінального провадження йому стало відомо із постанови прокурора від 05.02.2026. В свою чергу надана слідчому судді постанова прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 від 05.02.2026 не містить відомостей про відсутність у матеріалах кримінального провадження цього доказу. Прокурор в судовому засіданні заперечував, що оригінал експертизи №475 від 19.04.2012 у матеріалах кримінального провадження відсутній. За таких обставин вимога про зобов'язання прокурора витребувати оригінал експертизи №475 від 19.04.2012 задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Частиною 1 статті 93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо:
1) встановлення причин смерті;
2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;
3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;
4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;
6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що прокурором надано вказівки слідчому про відібрання необхідних зразків для проведення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні за епізодом за ч. 1 ст. З66 КК України та призначення почеркознавчої експертизи. Зважаючи на це, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності прокурора щодо незабезпечення проведення почеркознавчої експертизи.
Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя,
ухвалила:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 щодо неповідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні №42013180090000050 від 11.02.2013 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 18.02.2026 о 15.00 год..
Слідчий суддя: ОСОБА_1