Справа № 368/122/26
провадження № 1-в/368/28/26
"12" лютого 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області
В складі:
Головуючий суддя - ОСОБА_1
При секретарі - ОСОБА_2
З участю інших сторін провадження:
Прокурор - ОСОБА_3
представник ВК - ОСОБА_4
Засуджений - ОСОБА_5
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду кримінальне провадження за:
- поданням Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_6 , - про застосування до засудженого ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), засудженого:
- 13 вересня 2024 року Броварським міськрайонним судом Київської області за скоєння кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачено ч. 1 ст. 286 - 1 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 місяців позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, (вирок набрав законної сили 25 лютого 2025 року);
- 25 лютого 2025 року згідно ухвали Київського апеляційного суду, - апеляційну скаргу обвинуваченого - залишено без задоволення, а вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2024 року щодо ОСОБА_5 , - залишено без зміни, -
- який з 30.04.2025 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 19.06.2025 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -
- положення ст. 82 КК України, - заміни невідбутої частини призначеного судом покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням;
- клопотанням засудженого ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), - про застосування до нього положення ст. 82 КК України, - заміни невідбутої частини призначеного судом покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням, а саме, - на пробаційний нагляд, суд, -
29.01.2026 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надішло подання Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» полковника внутрішньої ОСОБА_7 , - про застосування до засудженого ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 13 вересня 2024 року Броварським міськрайонним судом Київської області за скоєння кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачено ч. 1 ст. 286 - 1 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 місяців позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, (вирок набрав законної сили 25 лютого 2025 року);
- 25 лютого 2025 року згідно ухвали Київського апеляційного суду, - апеляційну скаргу обвинуваченого - залишено без задоволення, а вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2024 року щодо ОСОБА_5 , - залишено без зміни, -
- який з 30.04.2025 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 19.06.2025 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -
- положення ст. 82 КК України, - заміни невідбутої частини призначеного судом покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням.
У вищевказаному поданні:
- адміністрація Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» клопочеться перед Кагарлицьким районним судом Київської області про заміну засудженому ОСОБА_5 невідбутої частини основного покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням (на розсуд суду, - з переліку покарань, передбачених ст. 51 КК України), без скасування додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
29.01.2026 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 35 КПК України для розгляду даного провадження був визначений суддя Кагарлицького районного суду ОСОБА_1 , та присвоєно справа № 368/122/26, провадження № 1 - в/368/28/26.
02.02.2026 року Кагарлицьким районним судом Київської області винесено ухвалу, згідно якої:
1. Відкрити провадження у справі.
2. Судове засідання по справі № 368/122/26, провадження № 1 - в/368/28/26, за поданням Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» полковника внутрішньої ОСОБА_7 , - про застосування до засудженого ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- 13 вересня 2024 року Броварським міськрайонним судом Київської області за скоєння кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачено ч. 1 ст. 286 - 1 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 місяців позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, (вирок набрав законної сили 25 лютого 2025 року);
- 25 лютого 2025 року згідно ухвали Київського апеляційного суду, - апеляційну скаргу обвинуваченого - залишено без задоволення, а вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2024 року щодо ОСОБА_5 , - залишено без зміни, -
- який з 30.04.2025 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 19.06.2025 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -
- положення ст. 82 КК України, - заміни невідбутої частини призначеного судом покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням, -
- призначити до слухання на 13 год. 00 хв. 12.02.2026 року, та провести дистанційно в режимі відеоконференції з Державною установою «Кагарлицька ВК (№115)», 09214, Київська область, Кагарлицький район, с. Зікрачі.
3. Державній установі ВК - 115 забезпечити відеоконференцзв'язок з Кагарлицьким районним судом 12.02.2026 року о 13 годині 00 хвилин.
4. Виконання ухвали суду в частині забезпечення відеозв'язку з Кагарлицьким районним судом Київської області доручити спеціалісту з інформаційних технологій, або іншій відповідальній особі Державної установи «Кагарлицька ВК «№115»), 09214, Київська область, Кагарлицький район, с. Зікрачі.
Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені КПК України.
Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.
5. Зобов'язати Державну установу ВК - 115, 09214, Київська область, Кагарлицький район, с. Зікрачі, в строк до 13 год. 00 хв. 12.02.2026 року надати на адресу Кагарлицького районного суду Київської області, адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, будинок 3, особову справу засудженого ОСОБА_5 , - для її огляду в судовому засіданні.
6. В судове засідання викликати учасників процесу:
- засудженого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з ДУ Кагарлицька ВК № 115, - в спецкімнату установи виконання покарань);
- представника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (115)», (в режимі відеоконференції з ДУ Кагарлицька ВК № 115, - в спецкімнату установи виконання покарань);
- прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області, (в приміщення Кагарлицького районного суду Київської області, адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, будинок 3);
В судовому засіданні, яке відбулося 12.02.2026 року, - представник установи виконання покарань, - ОСОБА_4 , - підтримав подання установи виконання покарань про застосування до засудженого пільги, яка передбачена ст. 82 КК України, - заміна призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке покарання, щодо вирішення питання клопотання засудженого (про застосування більш м'якого покарання у виді проабційного нагляду), - оклав на розсуд суду.
На запитання суду представник установи виконання покарань зазначив наступне:
- станом на 12.02.2026 року невідбутий термін призначеного основного покарання у виді позбавлення волі у засудженого станомить 7 місяців 29 днів, або, - 240 днів;
- засуджений за весь час відбування покарання не має заохочень;
- засуджений за весь час відбування покарання не має стягнень (в тому числі - знатих чи погашених в установленому законом порядку);
- засуджений за час відбування покарання не приймав участь в суспільному житті колонії;
- засуджений за станом здоров'я, - не може бути залучений до праці;
- у відношенні засудженого немає будь - якої медичної документації, в якій би було вказано, що засуджений не може працювати;
- адміністрації установи покарання були пропозиції засудженому щодо його обслідування в спеціалізованій медичній установі стосовно встановлення його стану здоров'я - з метою формування подання про звільнення засудженого від відбування покарання в зв'язку з захворюванням, проте, - засуджений відмовився від такого медичного огляду (відмовився від проходження комісії);
- в матеріалах кримінального провадження та в особовій справі - відсутні документи (квитанції), які б засвідчували б сплату засудженим судових витрат по кримінальному провадженню.
Суд критично відноситься до позиції представника установи виконання покарань, адже така позиція представника, на думку суду, - не грунтується на положеннях ст. 82 КК України, та на положеннях ППВСУ, які регулюють застосування до засуджених пільг, які передбачені ст.ст. 81, 82 КК України.
Так, як вбачається з пояснень представника установи виконання покарань, - засуджений не працював в установі виконання покарань (хоча документів, які б підтверджували ту обставину, що засуджений не може працювати в установі виконання покарань - в матеріалах кримінального провадження - немає).
Також, - з пояснень представника установи виконання покарань вбачається, що засуджений не приймав активної участі в суспільному житті колонії.
Загалом, суд вважає, що, якщо проаналізувати пояснення представника установи виконання покарань, - засуджений за час відбування покарання - характеризується не позитивно, а посередньо, тобто, - в засудженого з позитивних чинників, які впливають на застосування пільги до засудженого (заміна призначеного судом основного покарання на більш м'яке), - є лише те, що засуджений не має дисциплінарних стягнень.
В судовому засіданні, яке відбулося 12.02.2026 року, засуджений ОСОБА_5 подання установи виконання покарань (про заміну йому невідбутої частини призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням), - підтримав, та підтримав своє клопотання про заміну йому невідбутої частини призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі, - на більш м'яке покарання у виді пробаційного нагляду.
Своє клопотання засуджений обгрунтовував тим, що він вже відбув 1/2 (половину) призначеного йому покарання у виді позбавлення волі, а тому - до нього слід застосувати пільгу, яка передбачена ст. 82 КК України.
На запитання суду засуджений дав наступні показання:
- він не може працювати, адже внаслідок ДТП отримав травми, які заважають йому працювати;
- інвалідності він не має;
- дійсно, - адміністрація установи виконання покарань пропонувала йому пройти комісію на виявлення захворювання, яке б могло бути підставою для звільнення його від відбування покарання за станом здоров'я, але - він відмовився від проходження комісії, адже - не вбачає в цьому сенсу;
- не знає, чи сплачені ним судові витрати, але, - не може надати суду будь - яких доказів (квитанції, тощо) про сплату ним судових витрат по кримінальному провадженню.
Суд, оцінюючи показання засудженого, - відноситься до них критично, та, відповідно, - вважає, - що показання засудженого не є підставою для задоволення клопотання засудженого, навпаки, - такі пояснення засудженого та його поведінка в судовому засіданні, - є як раз однією із підстав (поруч із іншими доказами в даному кримінальному провадженні), які і послугували для відмови в задоволенні клопотання засудженого, адже, - як вбачається з показань засудженого - він не працював під час виконання покарань, хоча - будь - яких законних підстав (інвалідність, листки непрацездатності, висновки лікарів, тощо), - він не має, крім того, - засудженим не сплачено судові витрати по кримінальному провадженні.
Загалом, - суд констатує той факт, що показання засудженого з питань, які мають значення для застосування до такого засудженого пільги, - в судовому засіданні належними та допустимими доказами - не підтвердилися, а тому до показань засудженого - суд відноситьтся критично.
В судовому засіданні, яке відбулося 12.02.2026 року, - прокурор, - начальник Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 , - заперечував проти задоволення клопотання засудженого, так як вважав, що при наявності в достатньому обсязі формально - юридичних підстав для застосування до засудженого пільги, яка передбачена ст. 82 КК України, - відсутні оціночні підстави для застосування до засудженого пільги, - що і є, на думку проукрора, - підставою для відмови в задоволенні як подання установи виконання покарань, так і клопотання засудженого.
Суд, оцінюючи правову позицію прокукрора щодо відмови в задоволенні подання установи виконання покарань та клопотання засудженого, - вважає таку правову позицію - вірною, та, відповідно, - такою, яка грунтується на положеннях ст. 82 КК України, та положеннях ППВСУ з цих питань (застосування до засуджених пільг, які передбачені ст.ст. 81, 82 КК України).
Суд, розглянувши подання установи виконання покарань, розглянувши клопотання засудженого, вислухавши представника установи виконання покарань, який підтримав подання установи виконаня покарань та вирішення питання клопотання засудженого - поклав на розсуд суду, вислухавши засудженого, який підтримав подання установи виконання покарань про застосування до нього пільги, яка передбачена ст. 82 КК України (заміна призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке покарання), та підтримав своє клопотання про заміну призначеного йому судом основного покарання на бульш м'яке покарання, зокрема, - на пробаційний нагляд), вислухавши прокурора, який категорично заперечував проти задоволення як подання установи виконання покарань, так і проти клопотання засудженого, дослідивши матеріали кримінального провадження, - приходить до висновку щодо відмови в задоволенні подання установи виконання покарнь та клопотання засудженого, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документа (з постановленням в нарадчій кімнаті), обгрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права:
- ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), засуджений:
- 13 вересня 2024 року Броварським міськрайонним судом Київської області за скоєння кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачено ч. 1 ст. 286 - 1 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 місяців позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, (вирок набрав законної сили 25 лютого 2025 року);
- 25 лютого 2025 року згідно ухвали Київського апеляційного суду, - апеляційну скаргу обвинуваченого - залишено без задоволення, а вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2024 року щодо ОСОБА_5 , - залишено без зміни, -
- з 30.04.2025 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 19.06.2025 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)».
Початок строку покарання: «30» квітня 2025 року.
Кінець строку покарання: «11» жовтня 2026 року.
1/2 строку покарання: «11» січння 2026 року.
Так, за час перебування в місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_5 :
- заохочень за зразкову поведінку, за сумлінне відношення до праці, за активну участь в суспільному житті колонії;
- дисциплінарних стягнень (в тому числі - знатих чи погашених в установленому Законом порядку) - немає.
Суд при вирішенні питання про застосування до засудженого ОСОБА_5 пільги, яка передбачена ст. 82 КК України, (заміна покарання або його невідбутої частини), - враховував як формально - юридичні підстави, так і оціночні підстави для застосування до засудженого пільги.
Що стосується формально - юридичних підстав, то суд зазначає наступне:
- Згідно ст. 82 КК України (станом на 12.02.2026 року, - на час розгляду даного клопотання):
1. Невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
2. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.
3. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
4. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі;
3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила нове умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
5. Покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п'ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п'ятнадцяти років призначеного судом покарання.
6. До осіб, яким покарання замінене більш м'яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими статтею 81 цього Кодексу.
7. Якщо особа, відбуваючи більш м'яке покарання, вчинить нове кримінальне правопорушення, суд до покарання за знову вчинене кримінальне правопорушення приєднує невідбуту частину більш м'якого покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу.
Суд наголошує, що згідно вироку суду засуджений ОСОБА_5 під час скоєння кримінального правопорушення (тяжкого злочину), яке передбачене ч. 1 ст. 286 - 1 КК України, - перебував в стані алкогольного сп'яніння, а тому, - в рамках даного провадження слід застосовувати не п. 1 ч. 4 ст. 82 КК України, а п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України.
Далі, - санкція ч. 2 ст. 286 1 КК України передбачає покарання у виді:
- позбавлення волі на строк до трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох років до п'яти років.
Відповідно, згідно з положеннями ст. 12, ст. 25 КК України, - засуджений ОСОБА_5 скоїв необережний тяжкий злочин.
Відповідно, як де - юре (формальні підстави застосування пільги, яка передбачена ст. 82 КК України, - зокрема п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України) засуджений ОСОБА_5 підпадає під положення п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України, так як станом на день слухання справи, - станом на 12.02.2026 року відбув більше, ніж 1/2 частину покарання, так як (половину) строку покарання засудженим ОСОБА_5 відбута 11 січня 2026 року.
Отже, що стосується формально - юридичних підстав щодо застосування до засудженого ОСОБА_5 положень п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України, - то такі є в наявності в повному обсязі.
Що ж стосується застосування до засудженого ОСОБА_5 більш м'якого покарання у виді пробаціного нагляду, то при вирішенні даного питання судом були враховані як формально - юридичні підстави (які є в наявності), так і оціночні підстави заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, які передбачені частиною третьою ст. 82 КК України (яких - на думку суду - в діях засудженого ОСОБА_5 - немає).
Відповідно, що стосується оціночних підстав умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, які передбачені ст. 82 КК України, то суд вважає, що їх взагалі немає на даному етапі відбування покарання для застосування до засудженого ОСОБА_5 пільги, яка передбачена ст. 82 КК України, - заміна призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке покарання, зокрема, - на пробаційний нагляд.
Свою правову позицію суд обгрунтовує наступним:
- Оціночні підстави для застосування пілльги визначені в ч. 3 ст. 82 КК України.
Згідно ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Суд, дослідивши докази по даному кримінальному провадженню, - констатує наступне:
- засуджений за весь час відбування покарання не має заохочень.
Дана обставина свідчить лиш про те, що засуджений за час відбування покарання взагалі не проявляв позитивної поведінки, як - то, - не мав заохочень ні за зразкову поведінку, ні за сумлінне ставлення до праці;
- засуджений за весь час відбування покарання не має стягнень (в тому числі - знатих чи погашених в установленому законом порядку).
Щодо даної обставини, - то суд зазначає, що неотримання засудженим дисциплінарних стягнень - є обов'язком засудженого на час відбування покарання, а тому сам факт відсутності стягнень у засудженого - не є підставою для застосування до такого засудженого пільги;
- засуджений за час відбування покарання не приймав участь в суспільному житті колонії.
Що ж до даної обставини, - то дану обставину встановлено як з матеріалів справи, так і з пояснень предстанвика установи виконання покарань.
- засуджений за станом здоров'я, - може бути залучений до праці.
Дана обставина судом встановлена з медичної довідки, яку ж надала сама адміністрація установи виконання покарань.
- у відношенні засудженого немає будь - якої медичної документації, в якій би було вказано, що засуджений не може працювати.
Що ж до даної обставини, то судом встановлено, що адміністрацією установи виконання покарань було запропоновано засудженому пройти спеціалізовану лікарську комісію на предмет виявлення та фіксації наявності в засудженого захворювання, яке б було підставою для звільнення такого засудженого від відбування покарання за хворобою (що передбачено ст. 84 КК України), проте, - засуджений відмовився від такого медичного обслідування.
Вищевказаний факт підтверджено як поясненнями представника установи виконання покарань, так і показаннями самого засудженого, який в судовому засіданні зазначив, що не вбачає сенсу в такому його медичному обслідуванні.
- засудженим не сплачено судові витрати по кримінальному провадженні.
Загалом, суд констатує наступне:
- адміністрацією установи виконання покарань не надано суду будь - яких доказів на існування тієї обставини, що засуджений став на шлях виправлення, - що прямо передбачено ч. 3 ст. 82 КК України, а тому, - при відсутності обов'язкової ознаки для застосування підльги, яка передбачена ст. 82 КК України (яка передбачена ч. 3 ст. 82 КК України), - застосування положення ст. 82 КК України - в рамках даного кримінального провадження - неможливо;
- з огляду на вищевказану обставину, - суд критично відноситься до характеристики на засудженого, яка надала адміністрація установи виконання покарань, в якій зазначено, що засуджений ОСОБА_5 по місцю відбування покарання характеризується позитивно, адже - засуджений за час відбування покарання не має жодного заохочення (ні за зразкову поведінку, ні за сумлінне відношення до праці), засуджений не приймав активної участі в суспільному житті колонії;
- що ж до позиції адміністрації установи виконання покарань, що засуджений не може працювати в зв'язку з станом його здоров'я, то - суд вважає, що адміністрація сама собі суперечить, адже, - в матеріалах справи міститься довідка про стан здоров'я засудженого, в якій зазначеного, що стан здорпов'я засудженого - задовільний, відповідно, - протипоказань до роботи, - немає.
В даному випадку слід вказати адміністрації установи виконання покарань, що чинним КК України передбачено інститут звільнення від відбування покарання за хворобою, що прямо передбачено ст. 84 КК України, а тому, - для звільнення засудженого ОСОБА_5 з установи виконання покарання, - його слід обстежити на спецкомісії, - з метою виявлення захворювання, яке є підставою для застосування положень ст. 84 КК України, а не направляти до суду подання про заміну покарання такому засудженому.
Загалом, - суд вважає, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці, - не довів своє виправлення, - матеріали справи не містять, відповідно, - відсутні достатні докази, сукупність яких беззаперечно б свідчила про виправлення та перевиховання засудженого станом на час розгляду подання.
Суд зазначає, що факт виправлення та перевиховання засудженого - є однією із підстав (оціночна підстава) для застосування до засудженого пільги, яка передбачена ст. 82 КК України, а так як таких підстав - не надано ні адміністрацією установи виконання покарань, ні надано самим засудженим, то суд першої інстанції вважає, що неможливо застосувати до засудженого ОСОБА_5 пільги, яка передбачена ст. 82 КК України
Що ж до тієї обставини, що засуджений ОСОБА_5 не має жодного дисциплінарного стягнення, то суд вважає, що сам по собі цей факт, - не є достатнім для задоволення клопотанняустанови виконання покарання, так як правослухняна поведінка засудженого під час відбування покарання - є обов'язком засудженого, а не його правом, крім цього, - суд зазначає, що при визначенні факту виправлення та перевиховання засудженого враховується комплекс даних про поведінку засудженого, обставини вчинення кримінального правопорушення (злочину), поведінка засудженого під час відбування покарання в розрізі відшкодування шкоди потерпілим, відшкодування процесуальних витрат, тощо, - при цьому - будь - яких позитивних елементів в поведінці засудженого - не виявлено.
Отже, - вищевикладені обставини - і є, на думку суду, - для відмови в задоволенні клопотання засудженого.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 12, 25, 51, 57, ст. 59 - 1, ст. 82, ч. 2 ст. 286 КК України, ППВСУ «Про умовно - дострокове звільнення засуджених та заміну покарання більш м'яким», Законом України № 3342-1Х від 23 серпня 2023 року «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» ч. 2 ст. 369, 370 - 372, 537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні подання Начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_6 , - про застосування до засудженого ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), засудженого:
- 13 вересня 2024 року Броварським міськрайонним судом Київської області за скоєння кримінального правопорушення (тяжкого злочину), який передбачено ч. 1 ст. 286 - 1 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 місяців позбавлення волі та додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, (вирок набрав законної сили 25 лютого 2025 року);
- 25 лютого 2025 року згідно ухвали Київського апеляційного суду, - апеляційну скаргу обвинуваченого - залишено без задоволення, а вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2024 року щодо ОСОБА_5 , - залишено без зміни, -
- який з 30.04.2025 року утримувався в ДУ «Київський СІЗО», та з 19.06.2025 року відбуває призначене судом основне покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Кагарлицька виправна колонія (№115)», -
- положення ст. 82 КК України, - заміни невідбутої частини призначеного судом покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням, - відмовити.
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), - про застосування до нього положення ст. 82 КК України, - заміни невідбутої частини призначеного судом покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням, а саме, - на пробаційний нагляд, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд протягом 7 діб.
Повний текст ухвали виготовлено 18.02.2026 року.
Суддя: ОСОБА_1