Справа № 560/4200/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
18 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
визнати протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про обставини травми, отриманої ним 28 липня 2023 в Харківській області під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини, за формою визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про обставини травми, отриманої ним 28 липня 2023 в Харківській області під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини, за формою визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 що не вирішення по суті рапортів ОСОБА_1 від 23.10.2023 та від 07.01.2024.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 вирішити по суті рапорти ОСОБА_1 від 23.10.2023 та від 07.01.2024 з урахуванням обставин встановлених у цій адміністративній справі, зокрема, встановити про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), якщо це було, відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року N 332.
В решті вимог позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
06 листопада 2025 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв'язку із чим просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що Старший сержант ОСОБА_1 (далі - Позивач) з 06 березня 2022 року проходив військову службу у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 .
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №184 -РС від 26.12.2023 з 27.12.2023 позивача було звільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_4 .
З 07 грудня 2022 року позивач приймав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та знаходився в районі виконання бойових завдань в Харківській області, що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 23.09.2023 №3535 (додається).
Так, позивача зазначає, що 28.07.2023 о 03:00 він та ОСОБА_2 заступили на бойове чергування на варту СП «Намул» в Харківській області. О 04:30 годині розпочався великий дощ і град. Підійшовши до бліндажа потужна блискавка влучила біля них в ноги та рацію, яка лежала на вході в бліндаж три рази. Після влучання розряду блискавки ОСОБА_2 закинуло на позивача на сходи в бліндаж, він ледве його втримав.
Пізніше стало відомо, що від електричного розряду блискавки, була зірвана міна МОН -90.
Після вибуху міни та шумового електричного розряду погіршився стан здоров'я позивача.
Відповідно до картки догляду за пораненим в бою 14.09.2023 позивач був евакуйований та госпіталізований.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №5337 КНП «Чугуївська центральна лікарня ім.М.І.Кононенка» позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 14.09.2023 по 22.09.2023 зі скаргами на головну біль, запаморочення, шум в голові, зниження слуху, зору, хиткість ходи, періодичне серцебиття, біль в ділянці серця, подвищення тиску, нудоту, загальну слабкість та поганий сон. Діагноз: дисцикуляторна посттравматична ецефалопатія з лікворногіпертензійним та астено-невротичним синдромами. ІХС. Стенокардія стабільна ІІфк. Гіпертонічна хвороба ІІ ст, ризик помірний. СНІ. ХОЗЛ, хронічний бронхіт. Стан середньої тяжкості.
У зв'язку з тим, що після стаціонарного лікування стан позивача не змінився, за рапортом начальника медичного пункту 1 стрілецького батальйону ВЧ НОМЕР_1 Позивач був направлений на консультацію до невролога та кардіолога.
07.10.2023 начальником медичної служби ВЧ НОМЕР_1 та командиром ВЧ НОМЕР_1 було видане направлення а консультацію до невролога, діагноз: посттравматична дисциркуляторна енцефалопатія з лікворогіпертензивним та астено-невротичним синдромом.
13.10.2023 позивач був госпіталізований до КНП «Міська клінічна лікарня №2 імені проф. О.О.Шалімова» ХМР. Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №8551 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 13.10.2023 по 09.11.2023. Діагноз: хронічний ерозівний доуденіт з больовим та диспептичним синдромом. Еритематозна гастроскопія тіла шлунку. Атрофічний-гіперпластичний антральний гастрит. Дефіцит маси тіла. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 3 ст., ризик високий, кризовий перебіг. Гіпертензивне серце. Пролапс мітрального клапана 1 ст. з регургітацією. Вторинний еритроцитоз. Стійкі наслідки перенесеної ЗЧМТ (липень 2023 року). ДЕП Іст. З вираженим астенічним синдромом, лікворно-веносзною дистензією, інсомнією. Есенціальний тремор верхнік кінцівок. Двобічна вертеброгенна люмбальгія, змішаний варіант, з больовим синдромом. Розповсюджений остеохондроз поперекового відділу хребта з протрузіями L1-L2, L3-L4, L4-L5, L5-S1 м/х дисків. Спонилоартроз. Стеноз хребтового каналу на рівні L5-S1. Артроз крижово - здухвинних зчленувань. Рекомендоване подальше лікування у неврологічному відділенні.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3910 КНЗ Сумської обласної ради «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни», позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 10.11.2023 по 28.11.2023, виписаний під нагляд медпрацівників військової частини. Діагноз: дискогенна радикулопатія С3-С4, С4-С5, С5-С6 ремітуючий перебіг стадія нестійкої ремісії, незначне порушення функцій хребта. Поширений остеохондроз хребта. Кила МХД С3-С4, С4-С5, С5-С6. Протрузії МХД С2-С3, С6-С7, L1-L2, L3-L4, L4-L5, L5-S1. Спондилоартроз. Вторинний радикулярний больовий синдром. Одиничне явище гліозу у лівій тім'яній частці.
23.10.2023 позивач звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 з рапортом щодо проведення службового розслідування та видачі довідки про обставини травми отриманої ним під час виконання завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини 28.07.2023.
27.01.2024 позивач знову звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 з рапортом щодо видачі довідки про обставини травми отриманої ним під час виконання завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини 28.07.2023, однак Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва - Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України, затвердженої наказом МОУ від 14.08.2008, №402 (зі змінами)) позивачу не була видана.
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Наказі Міністерства оброни України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» № від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом пункту 2 розділу І якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги).
Приписами ч.11 Порядку №260 ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року N 332 затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція №332), яка визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).
Розділ V Інструкції №332 визначає особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Відповідно до п.1.2 розд. І глави І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року N 402 (далі - Положення №402) Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це, зокрема: встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Додатком 5 до Положення №402 є: Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідач заперечує звернення позивача з рапортами від 23.10.2023 та від 07.01.2024 про надання йому довідки про обставини травми, отриманої ним 28 липня 2023 року в Харківській області під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини (арк. спр.22-23), однак не спростовує це жодними доказами на відміну від позивача, який підтверджує надсилання таких документів поштовими повідомленнями (а.с.16).
Відтак колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що суб'єкт владних повноважень не спростував доводи позивача щодо вирішення його рапортів, а тому наявні підстави для зобов'язання відповідача вирішити рапорти ОСОБА_1 від 23.10.2023 та від 07.01.2024 по суті.
Крім судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що про вказані рапорти відповідачу, також відомо із справи №560/18006/24, але рішення у цій справи не набрало законної сили, тому немає обставин передбачених ч.4 ст.78 КАС України.
Водночас, позивач позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невидачі довідки передбаченої Додатком до Положення №402 та зобов'язати видати цю довідку, однак для вирішення цього спочатку потрібно вирішити по суті рапорти ОСОБА_1 від 23.10.2023 та від 07.01.2024.
Тобто, судом першої інстанції обґрунтовано констатовано допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не вирішення згаданих рапортів за відсутності підстав для задоволення вимог, які стосуються довідки передбаченої Додатком до Положення №402, адже спочатку потрібно встановити що сталося із військовослужбовцем, відповідно до Інструкція №332, зокрема обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та вимог ч.2 ст.9 КАС України, зокрема з метою захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав відповідача вирішити по суті рапорти ОСОБА_1 від 23.10.2023 та від 07.01.2024 з урахуванням обставин встановлених у цій адміністративній справі, зокрема, встановити про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), якщо це було, відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року N 332.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.