Справа № 560/13344/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
17 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області стосовно не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів навчання з 01.09.1985 по 11.09.1987 та з 01.09.1989 по 29.05.1995 та періодів військової служби з 28.04.2022 по 21.05.2022, з 07.07.2022 по 31.12.2022, 13.06.2023, 15.07.2023, 15.08.2023, 15.10.2023, 15.11.2023, 21.11.2023 та з 01.02.2024 по 26.10.2024 на пільгових умовах - один місяць служби за три, відповідно до вимог Положення №530.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1985 по 11.09.1987 та з 01.09.1989 по 29.05.1995 та періоди військової служби з 28.04.2022 по 21.05.2022, з 07.07.2022 по 31.12.2022, 13.06.2023, 15.07.2023, 15.08.2023, 15.10.2023, 15.11.2023, 21.11.2023 та з 01.02.2024 по 26.10.2024 на пільгових умовах - один місяць служби за три, та провести перерахунок і виплату пенсії з 01.07.2025 з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.09.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до страхового стажу не зараховані періоди навчання з 01.09.1985 по 29.06.1989 та з 01.09.1989 по 29.05.1995, та проходження військової служби, оскільки дані періоди перетинаються з періодами роботи.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що до його страхового стажу потиправно не було відповідні періоди.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не подало відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач має статус учасника бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 30.11.2023 та періоди, які вказані у Довідках про безпосередню участь особи у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за №781 від 07.04.2025, №393 від 09.04.2025, №6835 від 04.11.2024, відповідачем не заперечується, тому це не потребує доказування в силу вимог ч.1 ст.78 КАС України.
01.07.2025 ОСОБА_1 , як учасник бойових дій, подав через веб-портал ПФУ заяву про призначення пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду його документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (що підтверджується листом від 17.07.2025 № 2600-0202-8/128510) було прийнято рішення про призначення пенсії з 01.07.2025.
Після перевірки правильності розрахунку пенсії, зокрема протоколу розрахунку стажу, було виявлено, що до страхового стажу позивача не було зараховано періоди навчання позивача з 01.09.1985 по 29.06.1989 та з 01.09.1989 по 29.05.1995, оскільки, як повідомлено листом від 17.07.2025 № 2600-0202-8/128510, дані періоди перетинаються з періодами роботи; у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці) періоди проходження позивачем військової служби з 28.04.2022 по 21.05.2022, з 07.07.2022 по 31.12.2022, 13.06.2023, 15.07.2023, 15.08.2023, 15.10.2023, 15.11.2023, 21.11.2023 та з 01.02.2024 по 26.10.2024, протягом яких він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану, оскільки, як повідомлено листом від 24.07.2025 № 2600-0202-8/132907, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" таке не передбачено.
Позивач не погоджується з такою бездіяльністю відповідача, а тому звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що до страхового стажу позивача безпідставно не зараховано спірні періоди.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон № 2011-XII), час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч.1 ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно із ст.2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Закон № 3551-XII), законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Закон № 1788-ХІІ) визначено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Отже, пенсійним законодавством України та про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії передбачено зарахування при призначенні пенсії учасникам бойових дій пільгового стажу і ці гарантії не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2014 року № 530 (Положення №530) передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Встановлено, що позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України: з 28.04.2022 по 21.05.2022, з 07.07.2022 по 31.12.2022, 13.06.2023, 15.07.2023, 15.08.2023, 15.10.2023, 15.11.2023, 21.11.2023 та з 01.02.2024 по 26.10.2024, що підтверджується довідками від 07.04.2025 № 781, від 09.04.2025 № 393 та від 04.11.2024 № 6835.
Тому, вказані періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Також період з 01.09.1989 по 29.05.1995 вказаний у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 . Такий запис виконаний без виправлень, містить відомості про накази та засвідчений печаткою відповідної установи.
Відповідно до пункту «д» статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Пунктом 8 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Порядок № 637) установлено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Отже, для зарахування періодів навчання до страхового стажу достатньо подати відповідний диплом, який підтверджує даний факт. При цьому, положення Порядку № 637 не передбачають, що періоди навчання не можуть бути зараховані до страхового стажу у разі їх перетинання з періодами роботи.
На підтвердження періодів навчання у Київському державному музичному училищі ім. Р.М. Глієра та Московській державній консерваторії ім. П.І. Чайковського позивачем були надані дипломи серії НОМЕР_3 від 29.06.1989 та серії НОМЕР_4 від 05.07.1995 із додатками. Документи містять детальну інформацію щодо періодів навчання, виправлень чи помилок не мають. Відповідач не поставив під сумнів зміст таких документів.
У період навчання у Київському державному музичному училищі ім. Р.М. Глієра (з 01.09.1985 по 29.06.1989) позивач працював з 12.09.1987 по 21.08.1989 на посаді педагога у Київській дитячій музичній школі № 5.
У період навчання у Московській державній консерваторії ім. П.І. Чайковського (з 01.09.1989 по 29.05.1995) позивач працював з 14.01.1994 по 06.03.1994 підсобним робочим у Московському зоопарку.
Отже, вказані періоди навчання позивача дійсно перетинаються з періодами його роботи. Водночас, як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, в контексті обрахунку стажу це має значення лише щодо періоду з 12.09.1987 по 21.08.1989, який вже було зараховано до страхового стажу. Період роботи з 14.01.1994 по 06.03.1994 не береться до уваги, адже він не зарахований до страхового стажу.
Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 , чинної на час внесення запису про прийняття/звільнення позивача з роботи, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переводу на іншу роботу чи звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження).
Згідно із п. 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідальність за можливі помилки або виправлення у трудовій книжці, у тому числі якість записів та відбитків печаток не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Недотримання правил ведення трудової книжки, якщо є такі факти, може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17.
Враховуючи, що періоди навчання позивача з 01.09.1985 по 11.09.1987 та з 01.09.1989 по 29.05.1995 належним чином підтверджені документально, відповідач протиправно не врахував такі періоди до страхового стажу позивача.
Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (Порядок №22-1) передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що заява та документи про перерахунок пенсії підлягає розгляду територіальним органом Пенсійного фонду, який не пізніше не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про проведення або про відмову у проведенні перерахунку пенсії.
Отже, у відповідача виник обов'язок розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії у порядку, визначеному Законом України №1058-IV та Порядком №22-1.
З урахуванням наведеного у сукупності апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваної бездіяльності відповідача, а для належного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1985 по 11.09.1987 та з 01.09.1989 по 29.05.1995 та періоди військової служби з 28.04.2022 по 21.05.2022, з 07.07.2022 по 31.12.2022, 13.06.2023, 15.07.2023, 15.08.2023, 15.10.2023, 15.11.2023, 21.11.2023 та з 01.02.2024 по 26.10.2024 на пільгових умовах - один місяць служби за три, здійснити перерахунок пенсії у зв'язку з цим починаючи з 01.07.2025, та провести відповідні виплати.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.