Справа № 560/8608/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
18 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (Центр оцінювання функціонального стану особи) про визнання протиправним та скасування рішення,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 07.02.2025 №574.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідач в порушення вимог законодавства про медико-соціальну експертизу протиправно скасував рішення про визнання його особою з інвалідністю 2 групи довічно, оскільки фактичне медичне обстеження з вивченням його документів та стану здоров'я не проводилось, крім того, позивача не було повідомлено у встановленому законом порядку про проведення огляду та його підстави.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення №574 від 07.02.2025 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, прийняте Державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", яка виконувала повноваження Центральної медико-соціальної експертної комісії, про невизнання інвалідом ОСОБА_1 .
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України".
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судом встановлено, що Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 була встановлена ІІІ група інвалідності загального захворювання з 23.01.2014, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК від 23.01.2014 року серії АВ №0320109.
За результатом повторного огляду МСЕК з 01.02.2017 було встановлено інвалідність ІІ групи загального захворювання, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК від 08.02.2017 серії AB №0901405. 20.01.2020 Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 була встановлена ІІ група інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією АВ №0054809.
07.02.2025 щодо ОСОБА_1 . Державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", який виконував повноваження Центральної МСЕК, прийнято рішення №574 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, у якому зазначається, що групу інвалідності ОСОБА_1 не встановлено.
Зазначене підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, копія якого є у справі (а.с. 18).
Про прийняте рішення позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №5685-4782/М-03/8-2200/25 від 28.04.2025, в якому зазначено, що рішенням від 07.02.2025 №574 інвалідність йому не встановлена.
Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду з цим позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено дотримання ним (а також його уповноваженим структурним підрозділом) процедури проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК та/або переогляду шляхом проведення наступної медико-соціальної експертизи/оцінювання стосовно позивача.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними доказами правомірність спірного рішення від 07.02.2025 про невизнання позивача особою з інвалідністю, тому наявні підстави для його скасування та задоволення позову.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що спірний індивідуальний акт, а саме, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО від 07.02.2025 № 574, яким було скасоване попереднє рішення МСЕК про встановлення Позивачу ІІ групи інвалідності, у контексті частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, зокрема відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15 листопада 2024р. № 1338, Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022, а тому є законним та обґрунтованим.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням статті 2 Закону №875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Відповідно до статті 3 Закону №875-XII інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об'єднань осіб з інвалідністю.
Відповідно до статті 1 Закону №2961-IV особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність.
Згідно зі статтею 7 Закону №2961-IV залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Рішенням від 22 жовтня 2024 року "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", введеним в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №732/2024, Рада національної безпеки і оборони України визначила необхідність утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів та проведення у тримісячний строк перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування.
Наказом від 26 жовтня 2024 року №1809 "Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ" Міністерство охорони здоров'я України надало права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" з дати підписання цього наказу та затвердив Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.
Згідно з пунктом 11 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого Наказом від 26 жовтня 2024 року №1809, комісія, зокрема: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" від 19.12.2024 №4170-IX (далі - Закон № 4170-IX), який набрав чинності з 31.12.2024, внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб'єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.
Зокрема, відповідно до статті 3 Закону №875-XII в редакції Закону №4170-IX інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацом першим пункту 1 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4170-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім деяких пунктів).
Відповідно до пункту 3 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4170-IX повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України припиняються 31 грудня 2024 року. З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова №1338), якою затверджені Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.
За змістом пункту 3 Постанови №1338 повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року. З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України "Про військовий обов'язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
Отже, з 01.01.2025 перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 10 Порядку рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
За змістом підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338, (далі - Положення) Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова.
У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров'я, куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов'язково з урахуванням екстериторіального принципу.
Згідно з пунктом 51 Порядку за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди.
Пунктом 7 Положення передбачено, що склад експертної команди формується індивідуально для кожного оцінювання з урахуванням необхідних для проведення оцінювання спеціалізації лікарів з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи.
Відповідно до пунктів 31 і 32 Положення під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я. Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження.
Отже, в межах процедур, встановлених пунктами 8 Положення та 51 Порядку, перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності здійснюється Центром оцінювання функціонального стану особи шляхом дослідження документів та відповідних медичних записів, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я, або шляхом дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, проведеного на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова, за наявності відповідного рішення експертної команди.
З урахуванням приписів пункту 10 Порядку перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності відбувається з дотриманням Центром оцінювання функціонального стану особи вимог, встановлених цим Порядком.
Додатком 1 до Порядку встановлені Критерії визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Критерії).
За змістом Критеріїв експертна команда проводить розгляд справ за такими формами: 1) очно, за участю особи або її уповноваженого представника в закладі охорони здоров'я, в якому утворена експертна команда; 2) заочно, без особистої участі особи; 3) із використанням методів і засобів телемедицини; 4) за місцем перебування/лікування особи.
Пунктом 2 Критеріїв експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді. Перелік захворювань та станів, за яких оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться заочно, визначений пунктом 4 Критеріїв.
Отже, за загальним правилом, встановленим Порядком, перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, здійснюється експертними командами за особистою участю особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, або і представника. Заочно перевірка здійснюється лише у випадках, передбачених Критеріями, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.
Відповідно до пунктів 36 і 37 Порядку розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду справи експертної команди містить, зокрема, таку інформацію: 1) форма проведення розгляду; 3) прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання; 5) спосіб участі кожної особи в розгляді.
Таким чином експертна комісія повинна забезпечити право особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, на участь у засіданні експертної комісії. Відомості щодо форми участі особи у засіданні під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності та спосіб участі кожної особи в розгляді обов'язково відображаються в протоколі засідання.
Відповідач не повідомляв позивача про дату засідання експертної команди, яке проводилось з метою перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності, позбавивши позивача права на участь у засіданні.
Разом з тим, відповідно до приписів пункту 10 Порядку перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності відбувається з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком, зокрема, щодо забезпечення права особи бути присутньою під час оцінки експертною комісією обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу групи інвалідності, результатом якого є прийняття рішення про скасування, підтвердження або формування нового рішення.
Верховний Суд у постановах від 29 січня 2021 року у справі №638/2723/16-а та від 12 жовтня 2021 року у справі №280/4820/19, у яких спір виник у зв'язку з незгодою позивачів із висновками медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення таким групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення комісіями приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
Також суд звертає увагу на недотримання відповідачем Закону України "Про адміністративну процедуру".
Так, відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IХ) адміністративний орган застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом.
Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи (частина друга статті 12 Закону №2073-IХ).
Стаття 17 Закону № 2073-IХ гарантує право особи на участь в адміністративному провадженні та передбачає, що особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення МСЕК, яким позивачу встановлено інвалідність, без наявності належних підстав та з порушенням встановленого порядку, здійснено з порушенням таких принципів адміністративної процедури, як законність, відкритість, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.
Частини друга та третя статті 87 Закону № 2073-IХ визначають, що протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема, не відповідає принципам адміністративної процедури. Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.
Отже, суд вважає, що перевірка обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності, за наслідками якої прийняте спірне рішення, здійснена відповідачем з порушенням процедури, визначеної Постановою №1338. Оскільки допущені відповідачем порушення адміністративної процедури вплинули на правомірність вирішення справи по суті, тому суд дійшов висновку про наявність сукупності умов для визнання такого рішення протиправним та його скасування.
Пунктом 31 Порядку передбачено, що під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я.
Отже, під час розгляду справи дослідженню підлягають не тільки записи, що містяться в електронній системі охорони здоров'я, а й інші надані особою документи.
Суд вважає, що порушення відповідачем вимог Порядку щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності не може вважатись формальним, оскільки слугувало перешкодою для реалізації позивачем права бути присутнім під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності, надання ним додаткових документів, повного об'єктивного медичного обстеження позивача членами комісії.
Вирішуючи зазначений спір, суд не надає оцінку зазначеному у рішенні відповідача висновку про необґрунтованість встановлення позивачу ІІ групи інвалідності та відсутність підстав для визнання його особою з інвалідністю, оскільки така оцінка виходить за межі повноважень суду, який не є спеціалізованою установою в медичній сфері.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів діючого законодавства.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.