Справа №295/2433/26
1-кс/295/1124/26
13.02.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, подане т.в.о. заступника начальника відділення слідчого відділу Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024060000000475 від 17.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 188-1, ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 361 КК України, -
Слідча звернулася із указаним клопотанням, в якому послалася на те, що слідчим відділом Житомирського РУП №1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060000000475від 17.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 188-1, ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 361 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, заволодів шляхом обману коштами АТ «НАЕК «Енергоатом» та АТ «Укргідроенерго» на загальну суму 5 129 506,40 грн. (п'ять мільйонів сто двадцять дев'ять тисяч п'ятсот шість гривень сорок копійок), що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до примітки 4 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром, отриманими в результаті споживання електричної енергії за тарифом побутового споживача на не побутові потреби, а саме для здійснення діяльності зі створення віртуальних активів (майнінгу), сплачуючи за електричну енергію за побутовим тарифом. Крім того, у період з 27.12.2024 по 28.06.2025, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на викрадення електричної енергії у будь-яких інший спосіб, а саме шляхом блокування процесу обліку лічильником спожитої електроенергії, викрав, 319 952 кВт/год необлікованої активної електричної енергії вартістю 3 303 176,46 грн. (три мільйони триста три тисячі, сто сімдесят шість гривень, сорок шість копійок), чим завдав АТ «Житомиробленерго» майнової шкоди у великих розмірах, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до примітки до ст. 188-1 КК України є великим розміром. Також, у період з 05.03.2025 по 28.06.2025, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на викрадення електричної енергії у будь-яких інший спосіб, а саме шляхом блокування процесу обліку лічильником спожитої електроенергії, повторно, викрав, 54 556 кВт*год необлікованої електричної енергії вартістю 558 924,96 грн (п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот двадцять чотири гривні дев'яносто шість копійок), чим завдав АТ «Житомиробленерго» майнової шкоди у великих розмірах, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до примітки до ст. 188-1 КК України є великим розміром.
За наведених обставин, ОСОБА_5 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України; у викраденні електричної енергії у будь-який інший спосіб, шляхом блокування процесу обліку лічильником спожитої електроенергії, що завдало шкоду у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-1 КК України; у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, що призвело до блокування, спотворення процесу обробки інформації та заподіяло значної шкоди, під час дії воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України; у викраденні електричної енергії у будь-який інший спосіб, шляхом блокування процесу обліку лічильником спожитої електроенергії, вчиненому повторно, та що завдало шкоду у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-1 КК України.
Згідно клопотання, 31.10.2025 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-1 КК України. Згодом, 02.02.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 188-1, ч. 5 ст. 361, ч. 5 ст. 190 КК України.
Сторона обвинувачення у клопотанні зазначає, що ОСОБА_5 на праві власності має житловий будинок, загальною площею 605,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1829907218252); транспортний засіб марки «NISSAN», моделі «MAXIMA», з д.н.з. НОМЕР_1 , 1999 року випуску, в кузові зеленого кольору, VIN: НОМЕР_2 , а також банківські рахунки:
Відкриті в АТ «ОТП БАНК» код ЄДРПОУ 21685166:
№ НОМЕР_3 (гривня);
№ НОМЕР_4 (гривня);
№ НОМЕР_5 (долар);
№ НОМЕР_6 (гривня);
№ НОМЕР_7 (гривня);
№ НОМЕР_8 (гривня).
Відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570:
№ НОМЕР_9 (гривня);
№ НОМЕР_10 (гривня);
№ НОМЕР_11 (долар);
№ НОМЕР_12 (долар);
№ НОМЕР_13 (гривня);
№ НОМЕР_14 (гривня);
№ НОМЕР_15 (долар);
№ НОМЕР_16 (долар);
№ НОМЕР_17 (євро);
№ НОМЕР_18 (гривня);
№ НОМЕР_19 (гривня).
Відкритий в АТ «Перший український міжнародний банк» код ЄДРПОУ 14282829:
№ НОМЕР_20 (гривня).
Відкриті в АТ «Універсал банк» код ЄДРПОУ 21133352:
№ НОМЕР_21 (гривня);
№ НОМЕР_22 (гривня);
№ НОМЕР_23 (гривня);
№ НОМЕР_24 (гривня);
№ НОМЕР_25 (долар);
№ НОМЕР_26 (гривня).
Посилаючись на положення ст. 170 КПК України, завдання арешту майна та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідча за погодженням із прокурором просить накласти арешт на згадане у попередньому абзаці майно, із забороною їх відчуження та розпорядження ними.
Слідча ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просила розгляд клопотання проводити без її участі, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.
З метою забезпечення арешту майна та зважаючи на наведені стороною обвинувачення у клопотанні обставини, розгляд клопотання про накладення арешту на майно здійснюється без повідомлення підозрюваного, власника майна ОСОБА_5 .
Вивчивши й дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із витягу з кримінального провадження №12024060000000475 від 17.06.2024 Житомирським РУП №1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 188-1 КК України.
У межах указаного кримінального провадження 31.10.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у викраденні електричної енергії у будь-який інший спосіб, шляхом блокування процесу обліку лічильником спожитої електроенергії, що завдало шкоду у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-1 КК України.
02.02.2026 року Мельнику повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 188-1, ч. 5 ст. 361, ч. 5 ст. 190 КК України.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вказаному кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 188-1, ч. 5 ст. 361, ч. 5 ст. 190 КК України.
Санкцією частини п'ятої статті 190 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, які містяться у матеріалах клопотання, у приватній власності підозрюваного ОСОБА_5 перебуває: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки, складеної сектором кримінального аналізу СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області за ОСОБА_5 зареєстрований транспортний засіб марки «NISSAN», моделі «MAXIMA», з д.н.з. НОМЕР_1 , 1999 року випуску, в кузові зеленого кольору, VIN: НОМЕР_2 .
Як вбачається зі змісту листів АТ «ОТП БАНК», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Перший український міжнародний банк», АТ «Універсал банк» ОСОБА_5 має у зазначених банках наступні рахунки:
№ НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 ;
№ НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 ;
№ НОМЕР_7 ; № НОМЕР_8 ;
№ НОМЕР_9 ; № НОМЕР_10 ;
№ НОМЕР_11 ; № НОМЕР_12 ;
№ НОМЕР_13 ; № НОМЕР_14 ;
№ НОМЕР_15 ; № НОМЕР_16 ;
№ НОМЕР_17 ; № НОМЕР_18 ;
№ НОМЕР_19 ; № НОМЕР_20 ;
№ НОМЕР_21 ; № НОМЕР_22 ;
№ НОМЕР_23 ; № НОМЕР_24 ;
№ НОМЕР_25 ; № НОМЕР_26 .
В обґрунтування заявленого клопотання слідча зазначила, що метою накладення арешту на майно у даному випадку є конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною першою статті 173 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
За сталою судовою практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні питання щодо законності й обґрунтованості арешту майна та відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Відтак слідчий суддя вважає, що втручання у право власності підозрюваного ОСОБА_5 на даному етапі досудового розслідування є законним, відповідає суспільному інтересу та при цьому враховано розумність та співмірність (справедливий баланс) обмеження права власності завданням кримінального провадження, оскільки іншим чином неможливо забезпечити збереження указаного майна.
Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Таким чином, з огляду на встановлені в ході розгляду клопотання обставини, враховуючи правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри для даної стадії досудового розслідування, розумність та співрозмірність обмеження права власності, наслідки арешту майна для власника, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 190 КК України, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке на право власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- житловий будинок, загальною площею 605,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1829907218252);
- транспортний засіб марки «NISSAN», моделі «MAXIMA», д.н.з. НОМЕР_1 , 1999 року випуску, в кузові зеленого кольору, VIN: НОМЕР_2 .
Накласти арешт на кошти, що знаходяться на рахунках відкритих в АТ «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ 21685166) на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_27 , а саме:
№ НОМЕР_3 № НОМЕР_4
№ НОМЕР_5 № НОМЕР_6
№ НОМЕР_7 № НОМЕР_8
Накласти арешт на кошти, що знаходяться на рахунках відкритих в АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_27 , а саме:
№ НОМЕР_9 № НОМЕР_10
№ НОМЕР_11 № НОМЕР_12
№ НОМЕР_13 № НОМЕР_14
№ НОМЕР_15 № НОМЕР_16
№ НОМЕР_17 № НОМЕР_18
№ НОМЕР_19
Накласти арешт на кошти, що знаходяться на рахунках відкритихв АТ «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_27 , а саме:
№ НОМЕР_20 .
Накласти арешт на кошти, що знаходяться на рахунках відкритихв АТ «Універсал банк» (код ЄДРПОУ 21133352), а саме:
№ НОМЕР_21 № НОМЕР_22
№ НОМЕР_23 № НОМЕР_24
№ НОМЕР_25 № НОМЕР_26
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити володільця і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1