справа № 166/2153/25
провадження № 2/166/116/26
категорія: 38
іменем України
18 лютого 2026 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Cвистун О.М., з участю секретаря Омелько Н.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача Столітній М.М. звернувся у суд із позовом, який мотивує тим, що 22 лютого 2024 року між Товаристовом з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" (далі - ТОВ "Лінеура Україна") та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір № 4410895 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - Кредитний договір). За умовами Кредитного договору сума кредиту складає 2800 грн, строк кредиту 360 днів: з 22 лютого 2024 року по 16 лютого 2024 року, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.
ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит у сумі 2800 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 , яку відповідачка вказала особисто під час укладення договору.
Ураховуючи невиконання відповідачкою своїх боргових зобов'язань перед кредитором, 25 жовтня 2024 року між ТОВ "Лінеура Україна", як клієнтом, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" (далі - ТОВ "ФК "Фінтраст Україна"), як фактором, було укладено договір факторингу № 25/10/2024, за умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за Кредитним договором на загальну суму 21390 грн, з якої заборгованість за тілом кредиту - 2800 грн, заборгованість за процентами - 17190 грн, штрафні санкції - 1400 грн.
Станом на дату укладення договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024, строк дії Кредитного договору не закінчився, а тому в межах дії його строку позивач у період з 26 жовтня 2024 року до 16 лютого 2025 року донарахував відсотки за 114 календарних днів: 2800 грн * 2,5% = 70 * 114 календарних днів = 7980 грн.
Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги до позивача відповідач не здійснив жодного плетажу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки позивача, ані на рахунки первісного кредитора.
Просить стягнути з відповідачки заборгованість за Кредитним договором у сумі 29370 грн, з яких 2800 грн тіло кредиту, 17190 грн проценти, нараховані первісним кредитодавцем, 7980 грн проценти, нараховані позивачем, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.
Ухвалою суду від 18.12.2025 справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачці строк для подання відзиву, призначено судове засідання на 26 січня 2026 року.
Ухвалою від 26.01.2026 відкладено розгляд справи на 18 лютого 2026 року.
Надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідачки поштове відправлення, у якому містилась копія ухвали від 18.12.2025, повернуто вдруге неврученим через відсутність адресата за вказаною адресою.
За наведних обставин, суд уважає, що за правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідачеві вручена ухвала від 26.01.2026, якою встановлено строк для подання відзиву.
Відповідачка у встановлений судом строк відзив на позов не подала. За таких обставин суд на підставі ч. 2 ст. 191 ЦПК України вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Позов підлягає до часткового задоволення.
Суд установив, що 22 лютого 2024 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір, який підписаний електронним підписом відповідачки шляхом відтворення одноразового ідентифікатора 19718. За умовами Кредитного договору ТОВ "Лінеура Україна" надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 2800 гривень (п. 1.2 Кредитного договору) строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.3 Кредитного договору). За користування кредитом клієнт сплачує ТОВ "Лінеура Україна" проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 2,5% в день та застосовується в межах всього строку кредиту (п. 1.4.1 Кредитного договору). Згідно з п. 1.6 Кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою складає 2800 грн.
ТОВ "Лінеура Україна" на виконання умов Кредитного договору 22 лютого 2024 року надало відповідачці кредит у розмірі 2800 грн, перерахувавши їх на платіжну картку № НОМЕР_1 , указаною відповідачкою при укладенні Кредитного договору, що підтверджується листами ТОВ "УПР" № 1188-0111 від 01.11.2024 та АТ "Універсал Банк" № БТ/Е-1839 від 25.12.2025.
Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором станом на 25 жовтня 2024 року у відповідачки перед ТОВ "Лінеура Україна" виникла заборгованість у сумі 21390 грн, з яких тіло кредиту 2800 грн, заборгованість за відсотками 17190 грн., штрафні санкції 1400 грн.
Між ТОВ"ФК "Фінтраст Україна" та ТОВ "Лінеура Україна"25 жовтня 2024 року укладено договір факторингу № 25/10/2024, відповідно до умов якого ТОВ "Лінеура Україна"відступило за грошові кошти ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" право грошової вимоги, строк зобов'язань яких настав або виникне в майбутньому до боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ "Лінеура Україна". Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" набуло права грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором в сумі 21390 гривень, з яких 2800 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17190 грн - сума заборгованості за відсотками; 1400 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.
Відповідно до рішення № 251124/1 єдиного учасника ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" від 25.11.2024 змінено його найменування на ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал".
ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" після відступлення права вимоги за Кредитним договором до відповідача у межах строку дії договору нараховано відсотки за користування кредитом за процентною ставкою 2,5% у сумі 7980 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" за договором № 4410895 про надання споживчого кредиту від 22.02.2024 за 114 календарних днів (16.10.2024-16.02.2025).
Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за Кредитним договором.
Установлено, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення виконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що позивач довів факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 2800 грн, відсутність будь-яких платежів зі сторони відповідачки в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у вказаному розмірі.
Водночас, суд не погоджується з розміром нарахованих процентів за користування кредитом та штрафними санкціями з огляду на таке.
Так, з наданих представником позивача розрахунків заборгованості за Кредитним договором установлено, що первісний кредитодавець та позивач здійснювали нарахування відсотків за користування кредитом у період з 22.02.2024 до 16.02.2025 за ставкою 2,5%.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про споживче кредитування" законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 Розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, укладаючи 22 лютого 2024 року кредитний договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, первісний кредитодавець та у подальшому позивач не мали права визначати проценту ставку в розмірі 2,5% за кожен день користування кредитом, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.
Суд провів власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати відсотків протягом строку дії договору з 22.02.2024 до 16.02.2025 за процентною ставкою 1%, який складає: 2800 грн (сума боргу) х 1% : 100 х 360 (днів) - 100 грн (сплачено відповідачкою в рахунок первісного кредитора) = 9980 грн.
Крім того, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України уведено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 дотепер.
Враховуючи наведене, боржник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Штрафні санкції, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з наведеним позивачем розрахунком останній визначив штрафні санкції за порушення відповідачкою грошового зобов'язання за Кредитним договором в розмірі 1400 грн.
За наведених обставин, враховуючи, що штраф первісний кредитор нарахував 29 квітня 2024 року та 28 травня 2024 року, тобто після запровадження воєнного стану, який триває дотепер, суд уважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у розмірі 12780 грн, яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2800 грн, суми заборгованості за відсотками у розмірі 9980 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1054грн 08 коп. (12780/29370*2422,40).
Щодо вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн суд зазначає таке.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 10/12-24 від 10.12.2024, укладений між ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" та адвокатом Столітнім М.М.; завку № 13136 на виконання доручення за договором № 10/12-2024 від 10.12.2024 із зазначенням переліку послуг професійної правничої допомоги та їх вартістю у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4410895, укладеним 22 лютого 2024 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 ; рахунок на оплату № 13136-04/12-2025 від 04.12.2025 на суму 10000 грн; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10 від 18.09.2022; акт № 13136 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором № 10/12-2024 від 10.12.2024, відповідно до якого адвокат Столітній М.М. надав правову допомогу ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 4410895 від 22.02.2024, укладеним між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 на загальну суму 10000 грн.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.
Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні та позовні вимоги задоволено частково. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3500 грн.
З огляду на викладене, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1054грн 08 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн, загалом 4554 грн 08 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд
ухвалив :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4410895 від 22 лютого 2024 року в розмірі 12780 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень, яка складається із: 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень - тіло кредиту, 9980 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень - відсотки за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" 1054 (одну тисячу п'ятдесят чотири) гривні 08 (вісім) копійок судового збору та 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2;
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Ратнівського
районного суду О.М. Свистун