Копія
154/3574/25
2/154/162/26
18 лютого 2026 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Каліщука А.А.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук А.М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі судових засідань Володимирського міського суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (далі -ТзОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 20.02.2025 між ТзОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»» та відповідачем укладено електронний кредитний договір № 20.02.2025-100002115, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором та акцептований відповідачем в порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець надав відповідачу кредит в сумі 28000 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами, комісію, неустойку.
Кредитодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі. Однак відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, не повернув кошти та не сплатив проценти за користування кредитом, комісію, нейстойку.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором від 20.02.2025 утворилась заборгованість:
заборгованість за тілом кредиту - 28 000 грн;
заборгованість за нарахованими процентам за користування кредитом - 3920 грн;
комісія - 4200 грн;
неустойка - 14 000 гривень.
Позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором від 20.02.2025 в розмірі 85400 грн, 2422,40 грн судового збору та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 19.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
03.02.2025 відповідач подав відзив в якому частково визнав позов. Погоджується із заборгованістю по тілу кредиту в розмірі 28000 грн, заборгованістю по процентам за користування кредитом. Однак відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойку (штраф, пеня) за таке прострочення, а тому нарахування та стягнення неустойки в розмірі 14 000 грн є протиправним і не підлягає задоволенню. Також безпідставною є вимога про стягнення 4200 грн комісії за видачу та обслуговування кредиту. Крім того, просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн, оскільки заявлені витрати в розмірі 6000 грн є неспівмірними із виконаною роботою адвоката.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав заяву в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить проводити розгляд справи у відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не подавав клопотання про відкладення судового розгляду, неповідомив поважну причину неприбуття, а тому розгляд справи проводиться за відсутності відповідача.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи.
20.02.2025 між ТзОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 20.02.2025-100002115, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором та акцептований відповідачем в порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».
Із дослідженого судом кредитного договору встановлено, що ТзОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» зобов'язується надати ОСОБА_1 кредит в сумі 28000 грн, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 3 заявки кредитного договору, яка є невід'ємною частиною. Договору, визначено строк кредиту 140 днів. Дата повернення кредиту - 09.07.2025025. Процентна ставка становить 1% в день.
Відповідач ОСОБА_1 визнає укладення кредитного договору та отримання за цим договором кредиту в розмірі 28 000 грн, а тому дані обставини не підлягають доказуванню відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України.
На підтвердження заборгованості ОСОБА_1 за даним кредитним договором на день подання позовної заяви, позивач надав суду довідку - розрахунок заборгованості, відповідно до якої у відповідача існує заборгованість за даним договором в сумі 85400 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 28 000 грн;
заборгованість за нарахованими процентам за користування кредитом - 3920 грн;
комісія - 4200 грн;
неустойка - 14 000 гривень.
Відповідач визнає заборгованість по тілу кредиту в розмірі 28 000 грн та заборгованість за нарахованими процентам за користування кредитом в розмірі 39200 гривень. Не визнає заборгованість за комісією в розмірі 4200 грн та неустойку в розмірі 14 000 гривень.
Застосовані норми права та мотиви суду.
Згідно з статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Із досліджених судом розрахунків заборгованості по кредитому договору встановлено, що ОСОБА_1 не повернув наданий кредит в розмірі 28 000 грн та проценти за користування кредитом в розмірі 39200 грн у встановлений договором строк, таким чином порушив зобов'язання за цим договором.
Дана обставина визнається відповідачем, а тому відповідно до вимог ч.1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Оскільки ОСОБА_1 не повернув позичені грошові кошти за кредитним договором від 20.02.2025 в сумі 28000 грн (тіло кредиту) та проценти за користування кредитом в розмірі 39200 грн, у встановлений договором строк, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню в користь позивача заборгованість по тілу кредиту в розмірі 28000 грн та проценти за користування кредитом в розмірі 39200 грн, що становить 67200 гривень.
Щодо нарахування та стягнення неустойки за невиконання зобов'язання, то суд
дійшов висновку, що дана вимога є незаконною з наступних підстав.
Відповідно до п. 18 Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки неустойка нарахована в період дії вищенаведеної норми закону, а тому
відповідно до положення цієї норми, відповідач звільняється від обов'язку сплатити на користь позивача неустойку за прострочення виконання зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 14 000 грн є незаконною, а тому не підлягає до задоволення.
Щодо стягнення комісії за надання кредиту, то суд зазначає наступне.
Кредитний договір відноситься до оспорюваних договорів.
Відповідач укладений кредитний договір не оспорював ні в цілому, ні в будь-якій окремій його частині, а тому в силу вимог ст. 204 ЦК України цей правочин є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.
Позивачем заявлено до стягнення комісію у розмірі 4200 грн не як штрафна санкція, а як складова кредитного договору.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов'язану з наданням кредиту і ця умова договору не визнана недійсною.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення із
відповідача 4200 грн комісії є законною, обгрунтованою, а тому підлагає до задоволення.
Таким чином, відповідно до умов договору відповідач зобов'язався сплатити позивачу 28 000 грн - тіло кредиту, 39 200 грн - проценти за користування кредитом, 4 200 грн комісії, що в загальному становить 71 400 грн, однак дані кошти добровільно не сплачені відповідачем.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором від 20.02.2025, оскільки не повернув позивачу 71400 грн заборгованості за кредитом, що доведено під час розгляду справи, а тому позов підлягає до задоволення частково і з відповідача в користь позивача необхідно стягнути 71 400 грн кредитної заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено 2442,40 грн судового збору.
Зважаючи на часткове задоволення позову, а саме 83,60% (з заявлених 85400 грн задоволено 71400 грн) та з урахуванням норм ст. 141 ЦПК України, у відповідному відсотковому співвідношенні підлягає і стягненню з відповідача на користь позивача, судовий збір в сумі 2042 гривні.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 265 ЦПК України, ст.ст. 526, ст.610, ст. 611, 1049, 1054 ЦК України,суд,
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 20.02.2025-100002115 від 20.02.2025 в сумі 71400 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» 2042 гривні судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 37356833, м. Київ, вул. Саксаганського 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Головуючий: /підпис/
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя А.А. Каліщук