154/154/26
3/154/207/26
18 лютого 2026 року. Суддя Володимирського міського суду Волинської області Вітер І.Р., з участю секретаря судових засідань Багдасарової Л.А. та правопорушниці ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
05 грудня 2025 року близько 11 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Володимир, вул. Сагайдачного поблизу приміщення Володимирського міського суду вчинила дії хуліганського характеру, а саме виражалась нецензурною лайкою у бік ОСОБА_2 , шарпала її за одяг, ображала, обзивалась, чим порушила громадський спокій та порядок.
Таким чином, ОСОБА_1 , вчинила правопорушення, передбачене за ст.173 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 надійшов до Володимирського суду 13 січня 2026 року.
27 січня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому вона вказала на надання ОСОБА_2 неправдивих свідчень, у зв?язку з чим просила суд скерувати матеріали справи до органів досудового розслідування для притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності та стягнути з неї шкоду у розмірі 10 000 гривень.
В судовому засіданні ОСОБА_1 фактичні обставини справи та свою вину заперечила. Вказала, що дійсно 05 грудня 2025 року була в судовому засіданні у справі про відібрання у неї чоловіком дитини, де приймає також участь орган опіки та піклування Володимирської міської ради, представником якого є ОСОБА_2 . Проте вказала, що жодних конфліктних ситуацій після судового засідання у неї та ОСОБА_2 не було, жодних дій по відношенню до останньої вона не вчиняла. Після судового засідання, залишилась у приміщенні суду, писала клопотання, яке подала в канцелярію, а потім поїхала додому. Біля приміщення суду ОСОБА_2 не бачила та з нею не спілкувалась. Вважає, що остання її безпідставно обмовила.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши надані до суду докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, підтверджена наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серія ВБА № 206130 від 08 січня 2026 року, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 про те, що 05 грудня 2025 року близько 11 години ОСОБА_1 після судового засідання агресивно поводила себе, .чіплялась до неї у громадської місці; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 про обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
Опитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що вона є представником органу опіки та піклування Володимирської міської ради та брала участь у цивільній справі про відібрання у ОСОБА_1 її чоловіком дитини, у зв'язку з чим 05 грудня 2025 року брала участь у судовому засіданні.
Після закінчення судового засідання, близько 11 години, вона разом зі своєю колегою ОСОБА_4 вийшла з приміщення Володимирського міського суду. У громадському місці поблизу приміщення суду їх наздогнала ОСОБА_1 , яка була незадоволена результатом судового розгляду. У цей час остання поводилася агресивно, у присутності сторонніх осіб голосно висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою, ображала та обзивала її, шарпала за одяг, після чого з місця події зникла.
Опитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повністю підтвердила пояснення потерпілої.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване та законне рішення.
Згідно зі статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції статті 173 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З об'єктивної сторони вказане правопорушення характеризується активними діями, що вчиняються у громадському місці, супроводжуються проявами зневаги до загальноприйнятих норм поведінки та призводять до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Разом з тим, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, є умисел, поєднаний із хуліганським мотивом поведінки особи, тобто особа повинна не лише усвідомлювати протиправний характер своїх дій та передбачати, що внаслідок їх вчинення буде порушено громадський порядок і спокій громадян, а й бажати або свідомо допускати настання таких наслідків з мотивів зневаги до загальноприйнятих норм поведінки у суспільстві.
Як встановлено судом, 05 грудня 2025 року близько 11 години ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці поблизу приміщення Володимирського міського суду, у присутності сторонніх осіб публічно висловлювалася нецензурною лайкою у бік ОСОБА_2 , ображала та обзивала її, а також застосовувала до неї фізичний вплив у вигляді шарпання за одяг, чим грубо порушила громадський порядок і спокій громадян. Зазначені дії за своїм характером, місцем та способом вчинення повністю відповідають об'єктивним ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Із сукупності встановлених обставин вбачається, що поведінка ОСОБА_1 не була випадковою, імпульсивною чи обумовленою необхідністю захисту своїх прав, а мала демонстративний, агресивний та публічний характер. Такі дії свідчать про наявність у неї прямого умислу на порушення громадського порядку та спокою громадян, а також про хуліганський мотив, який проявився у зневазі до загальноприйнятих правил співжиття та прагненні самоствердитися шляхом публічного приниження іншої особи, а не лише у вираженні незгоди з результатами судового розгляду.
Доводи ОСОБА_1 про те, що інкриміновані їй події не мали місця та що вона не вчиняла жодних протиправних дій щодо потерпілої, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема послідовними та узгодженими між собою показаннями потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 , а також письмовими матеріалами справи.
Суд бере до уваги, що показання потерпілої та свідка стосуються безпосереднього сприйняття ними події, містять конкретний опис часу, місця, способу та характеру дій ОСОБА_1 , а також підтверджують факт вчинення правопорушення у громадському місці у присутності сторонніх осіб.
Посилання ОСОБА_1 на те, що вона після судового засідання перебувала в приміщенні суду та подавала клопотання, не спростовують доведених судом обставин, оскільки вчинення правопорушення інкримінується їй саме після виходу з приміщення суду, у громадському місці поблизу нього, що узгоджується з показаннями потерпілої та свідка.
При цьому з характеру, інтенсивності та публічності встановлених судом дій ОСОБА_1 вбачається, що такі дії були вчинені умисно та з хуліганських мотивів, а їх наслідки у вигляді порушення громадського порядку і спокою громадян були для неї очевидними та свідомо нею допускалися.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявні всі обов'язкові елементи складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Клопотання ОСОБА_1 про направлення матеріалів справи до органів досудового розслідування для притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань суд залишає без задоволення, оскільки наявні у справі докази не містять будь-яких об'єктивних даних, які б свідчили про завідомо неправдивий характер показань потерпілої. Навпаки, її пояснення підтверджуються іншими доказами у справі, зокрема показаннями свідка ОСОБА_4 .
Вимога ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у межах даного адміністративного провадження також не підлягає розгляду, оскільки відповідно до положень ст.40 КУпАП питання відшкодування шкоди вирішуються у порядку цивільного судочинства.
Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, є доведеною, а її дії правильно кваліфіковані за цією нормою закону.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, приходжу до висновку, що, виходячи із визначеної законом мети адміністративного стягнення, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, за якою вона притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.40-1КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.173, 40-1, 283, 283 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) гривень.
Роз'яснити, що згідно зі ст.307КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цьогоКодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена у Волинському апеляційному суді протягом 10 днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.
Суддя Ігор ВІТЕР