Справа № 754/14774/25
17 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря Коренко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 22 грудня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення
ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м.Києва із адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 05587885 від 27.08.2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 22 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 22 грудня 2025 року- скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.
Скасувано постанову про адміністративне правопорушення ЕНА05587885 від 27 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340,0 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальній сумі 1514 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень) 00 коп.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 27.08.2025 року інспектором роти №2 батальйону №1 полку №2 Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Буряк Мариною Алімгизи винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.
Згідно змісту оскаржуваної постанови, при розгляді вказаної справи інспектором встановлено, що 27.08.2025 о 23 год. 09 хв. ОСОБА_1 рухаючись транспортним засобом TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_2 , за адресою: м.Київ, вул. Милославська, 10 перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п.34 ПДР - порушення вимог розмітки проїзної частини, за що адміністративна відповідальність передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху, а саме перетину суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1, яка розмежовує транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушено вимоги пункту 34 ПДР (порушення вимог розмітки проїзної частини), відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було зафіксовано системою відеоспостереження «Безпечне місто» Kyiv Smart City (камера № 10.9.36.136).
З оглянутих відео файлів, наданих представником відповідача, а саме зафіксованого системою відео спостереження «Безпечне місто» Kyiv Smart City, а саме камерою №10.9.36.136, вбачається, що Позивач здійснює перетин суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків.
Проте, під час розгляду справи поліцейськими не було надано фото- чи відеодоказів порушення ПДР, а також не роз'яснено позивачу процесуальних прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. Внаслідок цього він був позбавлений можливості скористатися правом на правову допомогу, гарантованим статтею 59 Конституції України та підтвердженим правовою позицією Конституційного Суду України у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009.
Положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також частини 1 статті 268 КУпАП гарантують особі право на правову допомогу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Пленум Верховного Суду України в постанові №14 від 23.12.2005 звернув увагу на неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягують до адміністративної відповідальності.
За таких обставин посадова особа відповідача повинна була роз'яснити позивачу його права на отримання правової допомоги та за потреби забезпечити участь адвоката або іншого фахівця у галузі права.
Матеріали справи не містять доказів належного роз'яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 23.10.2019 у справі №357/10134/17 та від 11.12.2019 у справі №761/41786/16-а, відсутність доказів свідчить про недоведеність складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, незважаючи на те, що факт вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху, був зафіксований системою відеоспостереження «Безпечне місто» Kyiv Smart City (камера № 10.9.36.136), допущені під час притягнення до адміністративної відповідальності істотні процесуальні порушення, зокрема непроведення уповноваженими працівниками поліції належного розгляду справи, є самостійною та достатньою підставою для скасування постанови.
Суд виходив із того, що недотримання встановленої законом процедури розгляду справи є порушенням процесуальних прав особи та вимог законодавства, що унеможливлює визнання оскаржуваної постанови законною й обґрунтованою.
Отже, із наведеного вище вбачається, що працівники поліції Борисюк Олег Миколайович та Буряк Марина Алімгизи під час винесення постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №05587885 від 27.08.2025 року допустили порушення вимог процесуального законодавства при розгляді справи.
Такі дії об'єктивно можуть зумовлювати втрату довіри громадян до діяльності працівників Національна поліція України, створюють підстави для звернення осіб зі скаргами до уповноважених контролюючих органів, а також для судового захисту порушених прав і законних інтересів. Крім того, зазначені порушення негативно впливають на авторитет правоохоронних органів та рівень суспільної довіри до органів державної влади в цілому, а також спричиняють додаткові фінансові витрати з державного бюджету, пов'язані зі сплатою судового збору.
Згідно вимог статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Відповідно до статті 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 КАС України, може постановити окрему ухвалу.
Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Частинами першою, четвертою та п'ятою статті 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд установлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Отже, вирішення питання щодо наявності правових підстав для постановлення окремої ухвали здійснюється виключно з ініціативи суду, хоч повідомлена сторонами інформація може бути прийнята до уваги.
Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 9901/144/21.
Аналіз положень статті 249 КАС України дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 7 лютого 2019 року у справі № 800/500/16 та ухвалі від 18 березня 2019 року у справі № 200/4900/17.
З метою недопущення в подальшому подібних порушень необхідно провести відповідну роз'яснювальну та профілактичну роботу з працівниками Департаменту патрульної поліції щодо недопустимості вчинення протиправних дій та необхідності неухильного дотримання вимог чинного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що під час розгляду справи встановлено з боку відповідача (працівника департаменту патрульної поліції) порушення, колегія суддів вважає за необхідне постановити окрему ухвалу та направити її Начальнику Департаменту патрульної поліції для вжиття відповідних заходів реагування.
Керуючись ст.ст. 242, 249, 310, 321, 324, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Довести до відома Начальника Департаменту патрульної поліції про виявлені судом обставини для вжиття відповідних заходів реагування.
Встановити строк один місяць для надання Шостому апеляційному адміністративному суду відповіді щодо виконання цієї окремої ухвали.
Окрема ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма
Повне судове рішення складено « 17» лютого 2026 року.