Справа № 580/1221/25 Головуючий у І інстанції - Гайдаш В.А.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
17 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, у якій просила:
- визнати протиправними дії Відповідача в частині призначення Позивачці пенсії по інвалідності у розмірі за віком з 17.05.2023 відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням страхового стажу у розмірі 30 років 07 місяців 03 дні;
- зобов'язати Відповідача призначити Позивачці пенсію по інвалідності у розмірі за віком з дня подачі заяви - 17.05.2023, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням страхового стажу у розмірі 35 років 02 місяці 16 днів.
В обґрунтування позовних вимог Позивачка послалася на те, що вона має право на переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, проте Відповідачем протиправно відмовлено у переведенні на вказаний вид пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 13.12.2024 № 275, № 276.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 16.01.2025 № 971050167687 було встановлено, що з 28 травня 2012 року Позивачці було призначено пенсію відповідно до Закону України « Про службу в органах місцевого самоврядування», а не згідно до Закону України «Про державну службу», як зазначив суд першої інстанції.
Також наголошено, що згідно з паспортними даними Позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на травень 2012 року їй було 55 років, а стаття 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV в редакції чинній на 2012 рік передбачала пенсійний вік у 60 років. Таким чином, судом першої інстанції не враховано, що станом на 2012 рік Позивачка не набула права на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про держану службу», а тому посилання на те, що їй така пенсія вже була призначена раніше не знаходить підтвердження.
Відзиву Відповідача, Третьої особи на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи, що ОСОБА_1 працювала на різних посадах, які відносяться до державної служби.
Бабанською селищною радою Уманського району Черкаської області видано Позивачці довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 13.12.2024 № 275, № 276.
Позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою, в якій просила перевести її на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ у розмірі 60% заробітку, до якої були надані довідки Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області від 13.12.2024 № 275, № 276.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, за наслідками розгляду заяви Позивачки у порядку екстериторіальності, рішенням від 17.09.2024 № 905190125555 відмовлено останній у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, оскільки Заявниця вже перебувала та отримувала пенсію державного службовця у період з 28.05.2012 по 01.05.2020.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Позивачка звернулася з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що приписи пунктів 10, 12 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» № 889-VIII на спірні у цій справі правовідносини не поширюються, оскільки Позивачці уже була призначена пенсія з 09.03.2010 відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, з 28.02.2022 Позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, тоді як пунктами 10, 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII регулюються виключно питання призначення пенсій відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ для осіб, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII мають необхідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а не питання переведення з одного виду пенсії на інший чи перерахунку пенсій колишніх державних службовців.
Таким чином, Позивачка вже реалізувала своє право на призначення пенсії державного службовця задовго до набрання чинності Законом № 889-VIII, а тому не належить до кола осіб, визначених пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, яким надано право реалізувати своє право на призначення пенсії відповідно до норм Закону № 3723-ХІІ за певних умов після 01.05.2016.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями п.п. 1, 4 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 76-77 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Відповідно до ст. 80 КАС України суд може витребувати докази за власною ініціативою про що постановлюється відповідна ухвала.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В контексті наведених положень, суд апеляційної інстанції має право досліджувати докази, які стосуються обставин справи.
Крім того, аналізуючи викладені вище норми КАС України та засади адміністративного судочинства, суд зобов'язаний належно з'ясовувати обставини справи, досліджувати та оцінювати докази з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Відтак, з метою повного та всебічного розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (територіального органу Пенсійного фонду України, на обліку якого перебуває Позивачка) завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 80, 241, 242, 243, 248, 310, 321, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
Попередити керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про відповідальність за невиконання процесуальних обов'язків.
Зазначені докази надати в строк до 03 березня 2026 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду (м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 30, суддя Мельничук В.П.).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку