Справа № 734/4154/25 Головуючий у 1 інстанції Бузунко О. А.
Провадження № 33/4823/20/26
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП
13 лютого 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А., за участі в режимі відео конференції захисника Стрижака С.В., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Місцевим судом установлено, що 08 вересня 2025 року о 03 год 13 хв на трасі М-01 Київ-Чернігів-Нові-Яриловичі 98 км, с. Кіпті (Чернігівського району Чернігівської області) ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Navara, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене, частиною 1 статті 130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду стосовно нього скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що він був позбавлений можливості реалізувати своє право на участь у розгляді справи, оскільки не був належним чином повідомлений про її розгляд.
Також вказав про такі порушення, як недостатність і недослідженість доказів, що передбачено вимогами ст. 266 КУпАП, а саме: не було перевірено чинність повірки приладу на момент огляду, безперервність відеофіксації, дотримання методики та альтернативи медичного огляду.
ОСОБА_1 у засідання апеляційного суду не з'явився, судом був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду та захисник Стрижак С.В., який діє в його інтересах підтвердив можливість розгляду даної справи у його відсутність.
Дослідивши апеляційну скаргу, вислухавши захисника Стрижака С.В., який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зазначених вимог місцевий суд, розглядаючи дану справу, не дотримався повною мірою, оскільки поза увагою та без належної оцінки залишились обставини, які істотно вплинули на висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 447001 від 08.09.2025 року ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер», результат склав 0,94 проміле.
Із цього відеозапису видно, як на блок посту у комендантську годину працівниками поліції було зупинено автомобіль «Nissan Navara», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . На запитання працівника поліції водій пояснив, що він військовослужбовець та повертається з м. Чернігова, де був у відрядженні та чи вживав він алкогольні напої, відповів, що ввечері пив пиво. Під час спілкування поліцейський вбачає ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя та пропонує пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу “Драгер», на що водій погодився. Поліцейським були роз'яснені водію його права та попереджено про здійснення відеофіксації. Видно, як водій розкупорює мундштук, поліцейський здійснює контрольний забір повітря, відчутно характерний звук готовності роботи приладу, роз'яснює правила продуття приладу, водій здійснює продуття приладу “Драгер», результат якого становив 0,94 проміле, поліцейський роз'яснює про допустиму норму алкоголю у крові у 0,2 проміле, та про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, проти результату водій не заперечував. Також поліцейським було роз'яснено, що в разі незгоди з результатом приладу «Драгер» можна пройти медичне обстеження. Ніяких інших заперечень з приводу пройденого огляду ОСОБА_1 не висловлював. Далі були складені адміністративні матеріали.
Захисником у судовому засіданні апеляційного суду було надано лист - повідомлення полковника ОСОБА_2 від 27.01.2026, відповідно до якого підполковник ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом на посаді начальника науково-дослідного управління перспектив розвитку комунікаційних систем Наукового центру зв'язку та інформатизації. 08.09.2025 підполковник ОСОБА_1 у нічний час доби здійснював виїзд до м. Чернігова в цілях зустрічі з представниками підприємств-виробників БпЛА та Державного наукового-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки в рамках проведення натурних випробувань радіообладнання.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, може бути вчинено в таких формах:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за такі діяння:
1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів;
2) появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння;
3) виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння;
4) відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
З наведеного випливає, що діяння, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, крім передачі керування транспортним засобом, охоплюються об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 172-20 цього Кодексу, у формах виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння та відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, але лише за умови, якщо такі діяння вчиненні військовослужбовцем безпосередньо під час виконання обов'язків військової служби.
Також акцентуємо, що суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, є будь-яка осудна особа, яка керує транспортним засобом у віці, з якого настає адміністративна відповідальність, а передбаченого статтею 172-20 - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів.
Згідно із частиною дев'ятою статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.
Частиною четвертою статті 24 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Вирішуючи питання про кваліфікацію дій військовослужбовця, який керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та/або відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, крім іншого, суди в кожному конкретному випадку мають встановлювати факт виконання обов'язків військової служби на момент вчинення діяння з урахуванням положень частини четвертої статті 24 Закону № 2232-ХІІ.
З огляду на викладене в разі керування військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови від проходження відповідно до визначеного порядку огляду на стан сп'яніння, з урахуванням встановлених фактичних обставин, дії такої особи підлягають кваліфікації за статтею 172-20 КУпАП яка є спеціальною нормою щодо військовослужбовців (розмежування за спеціальним суб'єктом).
Наявність у цій категорії адміністративних правопорушень спеціального суб'єкта - військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби зумовлює застосування спеціального порядку його огляду на стан алкогольного сп'яніння, встановленого статтею 266-1 КУпАП та Порядком направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32. Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Натомість у разі невстановлення судом факту виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби під час керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови від проходження огляду на стан сп'яніння дії військовослужбовця мають кваліфікуватися за статтею 130 КУпАП, а його огляд на стан сп'яніння має здійснюватися за правилами статті 266 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і у порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, попри те, що відносно ОСОБА_1 складено протокол за порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення передбаченого, частиною 1 статті 130 КУпАП, однак у контексті встановлених апеляційним судом обставин та встановлення судом факту виконання військовослужбовцем ОСОБА_1 обов'язків військової служби, можуть бути доказом у відповідності до ст. 251 КУпАП.
За таких обставин, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за стандартом поза розумним сумнівом.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження по справі.
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження по справі закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай