Справа № 734/3768/25 Головуючий у 1 інстанції Бузунко О. А.
Провадження № 33/4823/127/26
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
18 лютого 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Оседача М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Сіренка М.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 грудня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий в АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 15 серпня 2025 року о 22 год. 46 хв. в с. Кіпті, дорога М-01 98 км, Чернігівського району, Чернігівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 210990, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія, по місцю зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 ARHE-0221, проба позитивна 1,46 проміле.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Сіренко М.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі за відсутністю в діях його довірителя складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Акцентує увагу на тому, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому огляд було проведено неналежною посадовою особою, в зв'язку з чим, на думку апелянта, процедура проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння була порушена. Крім того, посилається на те, що останнього не було відсторонено від керування транспортним засобом, а тому вважає, що його було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, за обставин наведених у протоколі.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, (далі Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №424453 від 15.08.2025 року, ОСОБА_1 15 серпня 2025 року о 22 год. 46 хв. в с. Кіпті, дорога М-01 98 км, Чернігівського району, Чернігівської області, керував транспортним засобом ВАЗ 210990, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія, по місцю зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 ARHE-0221, проба позитивна 1,46 проміле (а.с.4).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Як убачається з інформації з роздруківки приладу «Аlkotest 6820» прилад № ARНЕ-0221, результат продуття ОСОБА_1 зазначеного спеціального технічного приладу становить 1,46 проміле, де останній поставив свій підпис, що свідчить про його згоду, на той період часу, із даними результату проведеного огляду (а.с.3).
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, апеляційним судом було досліджено відеозапис працівників поліції, на якому зафіксовано розвиток подій, що передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.6).
З даного відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та при спілкуванні з водієм, у нього були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння та було запропоновано пройти відповідний огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 погодився пройти огляд саме на місці зупинки транспортного засобу з використанням алкотестеру «Драгер»», результат позитивний - 1,46 проміле. Після отриманого позитивного результату ОСОБА_1 підтвердив факт вживання алкоголю, прохав поліцейських не викликати працівників ВСП, а також неодноразово намагався домовитись не оформляти на нього адмінматеріали за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, про що був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправомірної вигоди працівникам поліції.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу, а тому, огляд на стан сп'яніння повинен був проводитись посадовою особою ВСП не є переконливими, з огляду на те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Належить врахувати, що порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння закріплений законодавцем саме в ст. 266 КУпАП, чим і користувались працівники поліції у цій справі.
Апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте, ОСОБА_1 та його захисник не скористались процесуальною можливістю та не звертались зі скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також, ОСОБА_1 та його захисником не надано відомостей про те, що останні зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб працівників поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.
При цьому, в апеляційній скарзі міститься посилання на те, що працівниками поліції, в порушення вимог ст. 266 КУпАП, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, однак, дана обставина спростовується актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 16.08.2025 року (а.с.8).
Крім цього, слід зазначити і те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції свою вину визнав.
Щодо клопотання захисника про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому є всі підстави зупинити провадження по справі, не є переконливими, з огляду на таке.
Так, 01.05.2022 року законодавцем були внесені зміни у чинний КПК України щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану.
Згідно зі ст.335 КПК України у разі, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Апеляційний суд зауважує, що у КУпАП такі зміни цим законом не були внесені. Це свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Це обумовлено тим, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
На відміну від провадження у справі про адміністративне правопорушення, де визначено, що участь особи є обов'язковою тільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені частиною 1 статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4-172-9, 173, частиною 3 статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП, стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Враховуючи зазначене, застосування норм КПК України до правовідносин у даній справі за аналогією закону не видається можливим.
Також слід зауважити, що строки притягнення до кримінальної відповідальності є більш тривалими, ніж строки накладення адміністративного стягнення, та порядок їх обчислення є різним. Так, у КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Отже, чинним КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов'язаних з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо), і це передбачено ст.277 КУпАП.
Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення.
Тому, розгляд даної справи без невиправданої затримки буде відповідати інтересам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Водночас, згідно з ч.2 ст.268 КУпАП, не передбачено обов'язкової участі особи, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи.
Крім того, у справі приймає участь захисник - адвокат Сіренко М.О., якому надано всі права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що є достатнім для здійснення захисту ОСОБА_1 .
Відтак, твердження апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію захисника слід розцінювати, як намагання його довірителем уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і апеляційний суд.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Сіренка М.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач