Єдиний унікальний номер справи: 766/10850/24
Номер провадження: 11-кп/819/123/26
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
17 лютого 2026 року Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання: ОСОБА_5
за участі прокурора: ОСОБА_6
адвоката: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024000000001139 у порядку спеціального судового провадження (in absentia) за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 19 вересня 2025 року щодо :
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Олександрівка Локтевського району Алтайського краю російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, -
Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 19 вересня 2025 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, з позбавленням права обіймати будь-які посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, органах державного управління, місцевого самоврядування та суб'єктах господарювання державної та комунальної форми власності, а також займатись діяльністю, пов'язаною з виборчим процесом, на строк 15 років, з конфіскацією всього належного йому майна.
Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_8 обчислено з дня його фактичного затримання на виконання цього вироку.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін до моменту затримання ОСОБА_8 на виконання цього вироку.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, органах державного управління, місцевого самоврядування та суб'єктах господарювання державної та комунальної форми власності, а також займатись діяльністю, пов'язаною з виборчим процесом, обчислено з моменту відбуття ОСОБА_8 основного покарання у виді позбавлення волі.
Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
Цим вироком судом встановлено, що ОСОБА_8 , будучи громадянином України, усвідомлюючи факт окупації збройними силами російської федерації території Херсонської області, безпосередньо перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, в м. Генічеськ, переслідуючи особисті інтереси, з ідеологічних мотивів, діючи добровільно, з прямим умислом, спрямованим на зайняття посади депутата, з метою утвердження окупаційної влади російської федерації на території Херсонської області та на шкоду інтересам держави України, не пізніше ніж 23 серпня 2023 року надав згоду на включення його до списків для участі у незаконних виборах до так званої «Херсонской областной думы первого созыва» від політичної партії «коммунистическая партия российской федерации» та узяв участь у незаконних виборах до зазначеного незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території Херсонської області.
10 вересня 2023 року, відповідно до постанови так званої «Избирательной комиссии Херсонской области» №22/145 «О результатах выборов депутатов Херсонской областной Думы первого созыва», політична партія «коммунистическая партия российской федерации» отримала 10,56% голосів виборців, які взяли участь в незаконному голосуванні. Чотири «кандидати в депутати» отримали мандати (місця) у так званій «Херсонской областной Думе первого созыва», одним з яких став ОСОБА_8 , тобто його було обрано депутатом так званої «Херсонской областной Думы первого созыва».
Як депутат так званої «херсонской областной думы первого созыва» та як так званий (мовою оригіналу) «первый секретарь Генического райкома» через канал в месенджері «Telegram» з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснював діяльність на шкоду України, використовуючи наративи, вигадані владою російської федерації, тим самим безпосередньо підтримуючи інформаційну складову гібридної війни російської федерації проти України.
Суд кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 111-1 КК України як добровільне обрання громадянином України до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території (колабораційна діяльність).
Суд першої інстанції зазначив, що доказів на підтвердження інших об'єктивних ознак складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, - «добровільне зайняття посади в окупаційній адміністрації держави-агресора» та/або «участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території», та/або «публічні заклики до проведення таких незаконних виборів на тимчасово окупованій території» не надано.
Вимоги і узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 19.09.2025 року щодо ОСОБА_8 скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 3 ч.1 ст. 284 КПК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що в основу вироку судом покладені недопустимі та неналежні докази , які не доводять вину ОСОБА_8 .
Докази винуватості ОСОБА_8 базуються не на офіційних джерелах, які отримані у спосіб, який не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.
Зокрема, суд першої інстанції в основу обвинувачення поклав протоколи огляду відкритого ресурсу мережі Інтернет, а саме низку сайтів держави-агресора, які на території України заборонені. Вказане унеможливлює перегляд фото та відеофайлів безпосередньо в судовому засіданні.
Зазначає, що відповідно до ст. 123 Закону України « Про медіа» на території України забороняється поширювати аудіовізуальні медіа-сервіси на замовлення та сервіси провайдерів аудіовізуальних сервісів держави агресора, що включені до Переліку таких сервісів країни агресора.
Будь-якого дозволу на проведення такої слідчої дії як огляд сайтів держави-агресора матеріали справи не містять, тому на думку захисника вказана слідча дія не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки інформація отримана незаконним шляхом.
Крім того, звертає увагу, що огляд вказаних інтернет ресурсів не доводить, що зафіксовані події відбулись саме на території Херсонської області під час її тимчасової окупації.
Зазначає, що суд у вироку послався на висновок експерта №СЄ-19/111-24/16820-ФП від 25 березня 2024 року, яким встановлено особу ОСОБА_8 на фото та відеозображеннях розміщених в мережі інтернет та зафіксованих у протоколі огляду комп'ютерних даних. Однак, на думку сторони захисту, експерту надано недостатньо вихідних даних для можливості проведення повної та достовірної експертизи. Крім того, експертом встановлена відповідність лише одних зображень з іншими щодо особи ОСОБА_8 , однак походження всіх наданих експерту відео- фотозображень не встановлена.
Вказує, що матеріали справи не містять висновку експерта про те, що відеозображення, які надані експертам, є оригіналами та не містять ознак фальсифікації або монтажу. Є незрозумілим, яким чином експерт досліджував Інтернет - сайти, використання яких на території України заборонено.
Зазначає, що, поклавши в основу доведеності вини обвинуваченого протоколи пред'явлення для впізнання за участю свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , суд не дотримався принципу безпосередності дослідження доказів, зазначені свідки безпосередньо в судовому засіданні не були допитані для з'ясування факту їх знайомства із ОСОБА_8 або підстав обізнаності в його особі, факту перебування свідків на той час в Херсонській області.
Пред'явлення для впізнання здійснене з порушеннями норм КПК України, свідки не зазначили за якими рисами та ознаками вони впізнають ОСОБА_8 , за яких обставин та в який період, вони знають його риси обличчя та ознаки до моменту процедури впізнання.
Також захисник посилається на те, що ОСОБА_8 не був повідомлений належним чином про місце, дату та час судових засідань, йому невідомо зміст пред'явленого обвинувачення, чим порушено його право на захист, оскільки він не мав змоги самостійно представляти та захищати свої інтереси в суді.
В матеріалах поданого клопотання прокурора відсутні відомості про те, що обвинувачений перебуває у міжнародному розшуку або на тимчасово окупованій території, або на території держави-агресора. Були відсутні відомості щодо його повідомлення про час і місце судового розгляду. Повідомлення про підозру ОСОБА_8 вручене з суттєвими порушеннями норм КПК України.
Зазначає, що ОСОБА_8 не набув статусу підозрюваного, не є особою, що оголошена в міжнародний розшук. Також було порушене право ОСОБА_8 на вільний вибір захисника.
Суд допустив формальний підхід до повідомлення обвинуваченого про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення в газеті « Урядовий кур'єр» та на сайті офісу генерального прокурора, офіційному сайті суду , чим завадив дотриманню прав на змагальний процес за участю захисника вільно обраного обвинуваченим.
Суд допустив формальний підхід до розгляду справи, не дослідив жодного доказу, що має значення для справи, не встановив їх походження, не допитав безпосередньо свідків .
На думку сторони захисту винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину не доведено допустимими, належними та переконливими доказами поза розумним сумнівом ( матеріали справи містять копії документів, походження яких невідоме, відеозаписи мають невідоме джерело походження, а ідентифікація обвинуваченого проведена не була).
Також зазначає, що обвинувачений у добровільному порядку отримав громадянство іншої країни, а тому не є суб'єктом злочину, передбаченого ст.111 КК України.
Вказує, що судом не було дотримано стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та безпідставно визнано ОСОБА_8 винуватим за відсутністю належних та допустимих доказів його вини.
Позиція учасників.
Адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Обвинуваченого ОСОБА_8 було повідомлено про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги з дотриманням правил, передбачених ч.8 ст.135 та ст.323 КПК України, зокрема шляхом надсилання повідомлення за останнім відомим місцем реєстрації (проживання) обвинуваченої та шляхом публікацій повідомлення про виклик до суду в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур'єр»), а також шляхом розміщення повістки про виклик до суду на вебсайті Херсонського апеляційного суду та направлення процесуальних документів, що підлягають врученню обвинуваченому захиснику.
Обвинувачений до суду не з'явився, заяв про відкладення апеляційного розгляду від нього не надходило, у зв'язку з чим апеляційний розгляд у даному кримінальному провадженні здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) з обов'язковою участю захисника.
Заслухавши доповідь судді , пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Мотиви суду.
Здійснюючи апеляційний розгляд в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.
Як видно із вироку, що оскаржується, висновок про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст .111-1 КК України суд побудував на сукупності доказів, які безпосередньо дослідив під час судового розгляду та відповідно до положень ст. 94 КПК оцінив за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.
Вбачається, що судом у повному обсязі досліджено докази, які були надані сторонами кримінального провадження під час судового розгляду та наведена оцінка у вироку цим доказам.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження забезпечено передбачений ст. 22 КПК принцип змагальності сторін та свободи у поданні ними суду своїх доказів, суд навів оцінку дослідженим доказам згідно з вимогами ст. 94 КПК України , навів мотиви врахування одних доказів і відхилення інших доказів, проаналізував доводи сторони захисту .
Докази, надані сторонами кримінального провадження суд першої інстанції безпосередньо і неупереджено дослідив у повному обсязі.
Обставин, які б завадили сторонам скористатися своїми процесуальними правами у наданні інших доказів, за результатами апеляційного перегляду не встановлено.
Із вироку вбачається, що суд надав належну оцінку сукупності досліджених письмових доказів:
Протокол огляду від 10.10.2023 року відкритого ресурсу мережі Інтернет за посиланням - https://www.kherson_izbirkom.ru/, а саме сайту «Избирательная комиссия Херсонской области», з якого вбачається, що на цій сторінці розміщено інформацію про діяльність так званої « Избирательной комиссии Херсонской области » при окупаційній адміністрації держави- агресора російської федерації; розміщено інформацію про кандидатів на виборах так званих «депутатов Херсонской областной Думы первого созыва» та « депутатов муниципальных округов Херсонской области первого созыва» при окупаційній адміністрації держави агресора , що проводилися окупаційною владою на тимчасово окупованій території Херсонської області в період з 30.08.2023 року по 10.09.2023 року ; розміщено інформацію про результати виборів так званих «депутатов Херсонской областной Думы первого созыва»; розміщено постанову так званої «Избирательной комиссии Херсонской области о результатах выборов» від 10.09.2023 №22/145 «О результатах выборов депутатов Херсонской областной Думы первого созыва», протокол так званої «Избирательной комиссии Херсонской области о результатах выборов» від 10.09.2023, «Список избранных депутатов Херсонской областной Думы первого созыва от Всероссийской политической партии «коммунистическая партия российской федерации», в якому серед інших за пунктом 2 зазначений ОСОБА_8 ;
- Протокол огляду від 08.02.2024 року відкритого ресурсу мережі Інтернет вебресурс соціальної мережі «Telegram», в якому зафіксовано хід проведення а також результати проведення огляду за дорученням слідчого публікацій на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » а саме:
- за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_3 міститься публікація із фотозображенням групи людей з червоними прапорами, які містять символіку КПРФ, серед яких є ОСОБА_8 та текстова інформація наступного змісту: «События прошедших дней дали понять - враг готов прибегнуть к самым подлым и грязным методам. Именно поэтому наш долг - оказывать всю возможную помощь нашим отважным бойцам»;
- за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_3 міститься публікація на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в месенджері «Telegram», від 23.08.2023 об 09 год. 10 хв., у якій міститься відеоматеріал за участю ОСОБА_8 та текстова інформація наступного змісту: «В День российского флага первый секретарь Генического районного комитета КПРФ Херсонской области ОСОБА_12 сделал заявление в котором рассказал всю правду о киевском режиме и годах жизни, проведенных в условиях ненависти и национализма». Також він привітав усіх з днем прапора російської федерації, який підняв на своєму будинку та повідомив, що йде в депутати з метою боротьби з фашизмом;
- за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_3 міститься публікація на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в месенджері «Telegram», від 10.09.2023 об 17 год. 19 хв., у якій міститься відеоматеріал за участю ОСОБА_8 та текстова інформація наступного змісту: «Мы против неофашизма. Мы против всего, что несет за собой разруху, проблемы и несчастья в семьи. Мы - за мир на этой земле…Чем ближе итоги выборов, тем больше провокаций и угроз со стороны киевского режима поступает в адрес наших кандидатов и избирателей». Також ОСОБА_8 розповідає про перші вибори в даному регіоні на нових територіях російської федерації та те, що він проти неофашизма;
- за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_3 міститься публікація на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в месенджері «Telegram», від 18.10.2023 об 18 год. 11 хв., у якій міститься фотоматеріал за участю ОСОБА_8 та текстова інформація наступного змісту: «В рамках чествования ветеранов Вооруженных сил в новых регионах россии, первый секретарь Генического райкома, депутат Херсонской областной Думы, ОСОБА_12 вручил памятную медаль «100-лет СССР» за личной подписью Председателя ЦК КПРФ ОСОБА_17 80-летнему жителю села Стрелковое, полковнику в отставке, выпускнику Военно-воздушной академии имени Гагарина ОСОБА_14 …во время проживания в городе Мелитополе Запорожской области, весной 2014 года он, в составе участников митинга в поддержку перехода города под юрисдикцию россии, непосредственно вывешивал Красное Знамя и Андреевский флаг на здании мэрии»;
- за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_6, міститься публікація на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» в месенджері «Telegram від 24.12.2023 об 08 год. 37 хв., у якій міститься фотоматеріал щодо участі ОСОБА_8 як депутата незаконного органу у так званій «Ёлке Желаний» та текстова інформація наступного змісту: «Вслед за Первым Секретарем Херсонского регионального отделения КПРФ ОСОБА_16 к Новогодней эстафете «Ёлка Желаний» присоединились депутаты фракции КПРФ Херсонской областной Думы ОСОБА_15 и ОСОБА_8 »;
Надано оцінку суду і висновку судової портретної експертизи №СЄ-19/111-24/16820-ФП від 25.03.2024 року, об'єктом дослідження якого був диск, на який в ході проведення огляду комп'ютерних даних 08.02.2024року були експортовані зафіксовані у протоколі огляду публікації із фото та відео зображеннями на вебресурсі соціальної мережі «Telegram» на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» . Згідно з висновком експерта у відеофайлах «IMG_7662.MOV» «IMG_8273.MOV» , «IMG_9147.MOV» графічних файлах «photo2023-10-18_18-11-13.jpg», «photo_668@18-10-2023_18-11-14.jpg» «photo_669@18-10-2023_18-11-14.jpg» та у зображенні особової картки Державної міграційної служби України на ім?я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на аркуші паперу та у файлі графічного документа «пономарьов.pdf» зображена одна й та сама особа.
Також вбачається, що судом взято до уваги протоколи пред'явлення для впізнання за фотознімками із свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 15.04.2024, 16.04.2025, 23.04.2025 відповідно , з яких вбачається, що зазначені свідки вказали на фотознімок, в якому , які впізнали ОСОБА_8 , як особу, яку обрано депутатом так званої «херсонской областной думы первого созыва» під час незаконних виборів, що проводилися окупаційною владою російської федерації.
Суд визнав покладені в основу вироку докази належними і допустимими, та такими , що у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
На підставі оцінки сукупності покладених в основу вироку доказів суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_8 діючи на шкоду України, свідомо, добровільно, шляхом виборів зайняв посаду депутата в незаконному органі влади створеному на тимчасово окупованій території і його дії кваліфікував за ч. 5 ст. 111-1 КК України як добровільне обрання громадянином України до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території (колабораційна діяльність).
В апеляційній скарзі захисник наводить доводи про неналежність, недопустимість покладених в основу вироку доказів , порушення права обвинуваченого на захист, ненабуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного, відсутність визначених кримінальним процесуальним законом підстав для здійснення спеціального судового провадження .
Відповідно до положень ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Аналізуючи зазначені доводи і вимоги апеляційної скарги , колегія суддів враховує наступне.
Як видно із матеріалів провадження 04.06.2024 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України . У зв'язку із тим, що на час повідомлення про підозру ОСОБА_8 за інформацією оперативного підрозділу перебував на тимчасово окупованій території, сторона обвинувачення забезпечила публікацію повідомлення про підозру ОСОБА_8 та повісток про його виклик на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора від 27.05.2024 року та в газеті Урядовий кур'єр 24.05.2024 року .
Постановою слідчого від 04.06.2024 року підозрюваного ОСОБА_8 оголошено у розшук, як такого, що не з'явився на неодноразові виклики слідчого та перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2024 року щодо підозрюваного ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою порядку ч. 6 ст. 193 КПК України у зв'язку з тим, що він перебуває на території тимчасово окупованій державою-агресором.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2024 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України року народження у кримінальному провадженні № 12024000000001139. Таке рішення вмотивоване тим, що матеріалами клопотання доведено, що ОСОБА_8 переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
З цієї ухвали вбачається, що захисник підозрюваного- адвокат ОСОБА_7 не заперечував проти задоволення клопотання слідчого про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_8 .
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України № 1207-VII від 15 квітня 2014 року (зі змінами) «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначені КПК.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
За приписами ч. 2 ст. 297-1, ч. 3 ст. 323 КПК спеціальне досудове розслідування та судовий розгляд може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), на підставі ухвали слідчого судді, суду у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, ст. 111-1 КК, стосовно підозрюваного, обвинуваченого крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
За приписами ч. 3 ст. 323 КПК України повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов'язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що судом першої інстанції у цьому провадженні повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_8 у всі судові засідання публікувалися в газеті Урядовий кур'єр, на вебсайті Херсонського міського суду Херсонської області та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора оголошення про виклик в судове засідання.
В судовому засіданні 12.12.2024 року за участі захисника - адвоката ОСОБА_7 судом постановлено ухвалу про розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 у порядку спеціального судового провадження, зважаючи на те, що обвинувачений перебуває на тимчасово окупованій території, на виклики до суду не з'являється.
На виконання вимоги кримінального процесуального закону, як убачається з матеріалів провадження, під час досудового розслідування, повістки про виклик ОСОБА_8 , повідомлення про підозру, інші процесуальні документи опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та розміщені на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Повідомлення про дату, час і місце розгляду справи судом, здійснено також шляхом публікації оголошень у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та оприлюднення на офіційних веб-сайті суду першої інстанції, що узгоджується з вимогами статей 297-5, 323 КПК.
Не є прийнятними доводи апеляційної скарги про те, що були відсутні підстави для спеціального судового провадження , оскільки матеріали кримінального провадження не містять документів про оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук .
У даному кримінальному провадженні було встановлено, що ОСОБА_8 перебуває на тимчасово окупованій території України .
Переховування обвинуваченої особи на тимчасово окупованій території , відповідно до положень ч. 3 ст. 323 КПК є самостійною підставою для проведення судового розгляду щодо злочину , передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України за відсутності обвинуваченого (in absentia).
З ухвали слідчого судді від 20.06.2024 року та ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 12.12.2024 року вбачається, що підставою для здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження стало перебування ОСОБА_8 на території України, тимчасово окупованій державою-агресором з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що узгоджується з приписами ч. 3 ст. 323 , ч. 2 ст. 297-1 КПК, тому доводи апеляційної скарги про те, що спеціальне судове провадження може бути здійснено лише за умови оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук є необґрунтованими.
Колегія суддів також враховує, що захист ОСОБА_8 здійснював професійний адвокат, чим було забезпечено виконання вимог п. 8 ч. 2 ст. 52, ч. 3 ст. 323 КПК України та реалізовано визначені ст. 20, 22 КПК України засади змагальності кримінального процесу та забезпечення права на захист.
Судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 відбувався за участю захисника - адвоката ОСОБА_7 , який ефективно здійснював захист інтересів обвинуваченого, а саме приймав безпосередню участь у судових засіданнях, висловлював свою думку, заперечення, надавав пояснення, заявляв клопотання, виступав у судових дебатах, оскаржив вирок суду в апеляційному порядку , брав у ньому активну участь.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо порушення права обвинуваченого на захист колегія суддів за наведеного вважає необґрунтованим.
Слід зазначити, що навіть після закінчення строків на апеляційне оскарження обвинувачений не позбавлений права подати апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на оскарження судових рішень, якщо причини його неявки виявляться поважними, ( ч. 3 ст. 400 КПК України ) під час апеляційного оскарження обвинувачений також не буде позбавлений можливості ставити питання про усунення порушень, які на його думку, були допущенні під час спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги про недопустимість покладених в основу письмових доказів колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 , п 1 ч. 1 ст. 99 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп'ютерні дані.
Згідно з ч. 1 ст. 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на виконання відповідних доручень слідчого , наданих у порядку ст. 40, 41 КПК проведено огляди інтернет-сторінок і телеграм-каналів, зроблено скриншоти й завантажено відеофайли, фотознімки, файли з документами як електронних документах , та які експортовані на диски, які є додатками до протоколів огляду, оформлених відповідно до вимог КПК. Диски, які є додатками до протоколу, досліджені в ході судового розгляду .
Огляди зазначених інтернет ресурсів та телеграм-каналів проведено із дотриманням вимог ст. 237 КПК, зафіксовано (за допомогою функцій скриншоту, друку та запису на технічні носії інформації) зміст відображеної на інтернет ресурсах і в телеграм-каналах як електронних документах інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.
Розміщені публікації, фотознімки та відеосюжети згідно із протоколами огляду містять не тільки фотозображення, відеозображення і текстові публікації при відеосюжетах та фотозображеннях , за змістом яких ОСОБА_8 приймає участь як «( мовою оригіналу) первый секретарь Генического районного комитета КПРФ Херсонской области», як кандидат в депутати, та як депутат так званої «Херсонской областной думы» , у різних заходах в Генічеському районі Херсонської області, тобто на тимчасово окупованій території Херсонської області, організованих країною агресором, що узгоджується з іншими письмовими доказами .
Обґрунтованих підстав для визнання вказаних вище протоколів, у яких зафіксовано хід і результати оглядів інтернет ресурсів та телеграм-каналів, недопустимими і неналежними апеляційна скарга не містить.
КПК України не вимагає отримання дозволу на проведення огляду відкритих та загальнодоступних інтернет ресурсів, зокрема інтернет-ресурсів держави - агресора.
В апеляційній скарзі не наведено переконливих обґрунтування того, що інформація, яка міститься у публікаціях, фотозображеннях та відеозображеннях , зазначених у протоколах огляду не відповідає дійсності, зокрема, що вона містить ознаки фальсифікації та/або навмисного спотворення даних.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять висновку експерта про те, що відеозображення, які надані експертам, є оригіналами та не містять ознак фальсифікації або монтажу, то колегія суддів враховує, що орган досудового розслідування та сторона обвинувачення самостійно обирає засоби доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України. Випадки, коли слідчий чи прокурор зобов'язані призначити експертизу, передбачені ч. 2 ст. 242 КПК України.
Сторона захисту заявляючи про можливе спотворення, фальсифікацію розміщеної в інтернет ресурсах інформації, публікацій у змагальній процедурі не була позбавлена можливості заявити під час проведення як досудового розслідування так і в суді під час судового розгляду клопотання про призначення експертизи з технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису, разом із тим, як свідчать матеріали справи таким правом не скористалася.
Обмеження інтернет провайдерам доступу до низки російських інтернет ресурсів, соціальних мереж, які є відкритими та на яких розміщені сторінки та офіційні сайти органів окупаційної влади та органів окупаційної адміністрації не тягне за собою недопустимість протоколів огляду , покладених в основу вироку та не спростовує посилання суду на те, що публікації, огляд яких здійснено у цьому провадженні, є загальнодоступними.
Доводи апеляційної скарги про недопустимість висновку судової портретної експертизи №СЄ-19/111-24/16820-ФП від 25.03.2024 року, колегія суддів вважає необґрунтованими. Вбачається, що об'єктом дослідження експерта був диск, на який в ході проведення огляду комп'ютерних даних 08.02.2024 року були експортовані зафіксовані у протоколі огляду відео та фотозображення, а не інтернет ресурс, як про те вказує захисник.
Зі змісту висновку експерта вбачається, що наданих йому на дослідження зображень було достатньо для порівняльного дослідження. Будь-яких клопотань експерта про надання додаткових даних чи відомостей матеріали провадження не містять.
Доводи апеляційної скарги про те, що особа обвинуваченого не була ідентифікована, не є прийнятними, сукупність покладених в основу вироку доказів та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, серед яких витяг- інформація про особу ДМС підтверджують , що кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК вчинене саме ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виходячи з положень ст. 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів провадження вбачається, що суд в судовому засіданні дослідив фактичні дані, що містяться у протоколах пред'явлення впізнання за фотознімками зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , тобто дотримався вимоги ст. 23 КПК щодо безпосереднього дослідження доказів. З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перед проведенням цієї слідчої дії були допитані слідчим , після чого за їх участю було проведено пред'явлення для впізнання за фотознімками.
Сам факт того, що в судовому засіданні не був допитаний свідок , за участі якого було проведено впізнання за фотознімками не є безумовною підставою вважати ці письмові докази неналежним або недопустимими, оскільки зазначені докази були отримані у передбачений кримінальним процесуальним законом спосіб, є самостійними джерелами доказів відповідно до ст.84,ч.2ст.99 КПК України .
Вбачається, що судове засідання відкладалося у зв'язку з неявкою свідків, стороною обвинувачення явку свідків не було забезпечено. Орган досудового розслідування самостійно обирає засоби доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України та в силу принципу змагальності обстоює свою правову позицію шляхом надання доказів та допиту заявлених свідків.
Натомість захисник, як видно із технічного запису судового засідання, не наводив заперечень проти закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і при цьому жодних клопотань, наполягань про виклик та допит свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 для з'ясування зазначених в апеляційній скарзі обставин захисник не заявляв. Не заявлено захисником такого клопотання і під час апеляційного провадження.
Як вбачається з вищевказаних протоколів, пред'явлення особи для впізнання за участю перелічених свідків проведено у відповідний процесуальний спосіб, перебіг проведення слідчої дії та її результати зафіксовано у протоколах.
Зі змісту протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вбачається, що вказані свідки повідомили ознаки за якими впізнають ОСОБА_8 , а саме за загальними рисами обличчя, формою вилиць, підборіддя, носа, бровами. Вказані свідки впізнали ОСОБА_8 як особу якого обрано депутатом «херсонской областной думы первого созыва », під час незаконних виборів що проводилися окупаційною владою держави агресора на тимчасово окупованій території Херсонської області в період часу з 30.08.2023 року по 10.09.2023 року.
Протоколи пред'явлення для впізнання за фотознімками із зазначеними свідками, як видно із вироку оцінені судом у сукупності з іншими доказами, і вони не є вирішальними та визначальними, на яких побудований висновок суду про винуватість ОСОБА_8 .
У ст. 94 КПК визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно усталеної практики Верховного Суду доказування тих чи інших обставин злочину, як правило, ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх у тому числі непрямих доказів. І саме на такому аналізі та оцінці всіх доказів й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.
Факт проведення незаконних виборів та участі у цих виборах ОСОБА_8 , що тривали з 30 серпня 2023 року по 10 вересня 2023 року, до незаконного органу влади - «Херсонская областная дума первого созыва» створеного на тимчасово окупованій території підтверджується сукупністю відомостей, що зафіксовані у протоколі огляду інтернет ресурсів від 10 жовтня 2023 року, зокрема сайту так званої «Избирательной комиссии Херсонской области», на якому розміщено список зареєстрованих кандидатів в депутати так званої «Херсонской областной думы первого созыва», інформацію про результати таких виборів , документи якими затверджені результати «виборів» та списки обраних депутатів серед яких зазначений ОСОБА_8 .
Посилання апелянта на недопустимість протоколу огляду від 10.10.2023 року сайту так званої «Избирательной комиссии Херсонской области » та розміщених на ньому документів через ненадання органом досудового розслідування оригіналів цих документів, колегія суддів відхиляє, враховуючи той факт, що вказана документація велася саме окупаційною владою на тимчасово окупованій території України, та враховуючи положення ч. 5 ст. 99 КПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_8 добровільно набув громадянство іншої країни, а отже не є суб'єктом кримінального правопорушення не заслуговують на увагу.
Згідно інформації про особу з витягу ДМС ОСОБА_8 є громадянином України.
Положеннями Закону України «Про громадянство України», визначено підстави і порядок набуття та припинення громадянства України. Датою припинення громадянства України у всіх випадках є дата видання відповідного Указу Президента України. Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України несе всі обов'язки громадянина України (ст. 20 Закону).
Враховуючи положення статей 2, 17 - 20 Закону України «Про громадянство України», ч. 4 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_8 не є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України , так як не є громадянином України, колегія суддів відхиляє, оскільки матеріали провадження не містять доказів втрати ОСОБА_8 громадянства України у встановленому чинним законодавством порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги захисника не спростовують висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, які ґрунтуються на сукупності належних і допустимих доказах, покладених в основу вироку доказах з дотриманням вимог ст. 23 КПК на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно дост. 94 цього Кодексу.
Беззаперечних доводів, які би ставили під сумнів законність умотивованість висновків суду щодо наявності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України апеляційна скарга не містить.
Доводів про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_8 покарання, захисником в апеляційній скарзі не наводиться.
Колегія суддів, враховуючи положення ч. 1 ст. 404 КПК за наведеного вище, дійшла висновку, що вирок суду щодо ОСОБА_8 з підстав та доводів апеляційної скарги скасуванню не підлягає, тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали безумовною підставою для скасування вироку не встановлено.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України , апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Залишити без змін вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 19 вересня 2025 року щодо ОСОБА_8 .
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення із цього часу протягом 3-х місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4