Справа №523/19451/25
Провадження №1-кс/523/141/26
16 лютого 2026 року слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , в режимі відео конференції за участю прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , у присутності підозрюваного, розглянувши у судовому засіданні у залі суду м. Одесі клопотання старшої слідчої Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білолісся, Одеської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії (номера обслуги) зенітно-артилерійської групи зенітно-ракетного відділення прикордонної зенітної ракетно-артилерійської застави прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «солдат».
За змістом клопотання зареєстрованого та проживаючого за адресом: АДРЕСА_1
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України, -
Встановив:
В провадженні Пересипського районного суду міста Одеси знаходиться клопотання старшої слідчої Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
За змістом клопотання, ОСОБА_7 , набувши з 1.12.2024 року статусу військовослужбовця за призивом під час мобілізації та відповідно наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ за №62-ОС від 23.01.2025 року проходячи військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії (номера обслуги) зенітно-артилерійської групи зенітно-ракетного відділення прикордонної зенітної ракетно-артилерійської застави прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст.9, 11, 12, 14, 16, 49, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, 3.03.2025 року о 9:00 годині самовільно залишив місце розташування підрозділу прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходиться у АДРЕСА_2 , проводячи час на власний розсуд до моменту затримання, тобто до 13.02.2026 року, не пов'язаного з його обов'язками військової служби.
За даним фактом відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України 19.03.2025 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025150020001410.
14.08.2025 року відносно ОСОБА_7 було складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України за кваліфікуючими ознаками, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненого в умовах воєнного стану.
Також встановлено, що 13.02.2026 року о 19:00 годині ОСОБА_7 був затриманий, що підтверджується протоколом затримання особи від 13.02.2026 року.
Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_7 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: висновком службового розслідування; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими матеріалами у їх сукупності.
Старша слідча Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , мотивуючи клопотання тим, що підозрюваний здійснив тяжкий злочин в умовах воєнного стану, санкція статті якого передбачає призначення покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, підозрюваний ухилявся від військової служби, переховувався від органів досудового розслідування, знаходячись на волі, фактично має можливість вжити заходів щодо незаконно впливу на свідків, які є його спів службовцями, з якими він знайомий; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом штучного затягування проведення досудового розслідування; не виключається ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим є підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, яким відомі обставини злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала клопотання слідчого, так як вважала мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вмотивованими та такими, що дають право слідчому судді задовольнити клопотання слідчого та застосувати найбільш суворий запобіжний захід, оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ст.407 ч.5 КК України, будучи військовослужбовцем, в умовах воєнного стану грубо порушив військову дисципліну, ухилявся від військової служби, перебував у розшуку, поведінка підозрюваного на думку прокурора дає підстави вважати, що він може переховуватись від органів досудового розслідування, умисно ухилятися від явки до суду та слідчого з метою уникнення притягнення кримінальної відповідальності, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Більш м'які запобіжні заходи, на погляд прокурора не забезпечать належної поведінки підозрюваного.
Слідчий ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання у повному обсязі.
Захисник ОСОБА_4 , в захист інтересів ОСОБА_7 , заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, звертаючи увагу суду, що підзахисний вину визнає, здійснює всі дії що б продовжити службу, що в свою чергу знижує ризик протиправної поведінки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину, певні недоліки здоров'я, зазначаючи, що ризики не доведені, є лише припущенням, що є підставлю для відмови в задоволенні клопотання, водночас вказуючи, що не визначення розміру застави є правом, а не обов'язком суду.
Підозрюваний ОСОБА_7 приєднався до думки захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, захисника, допитавши підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню за наступними підставами.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 згідно клопотання слідчого є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування, незаконного впливу на свідків шляхом здійснення погроз з метою зміни ними показів на свою користь, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, та попередження вчинення ним нового злочину.
Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі конкретні обставини.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею ст.194 ч.1 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім цього поза увагою слідчого судді не залишилися імперативні приписи ч.8 ст.176 КПК України , відповідно яких під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів, які є вагомими для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам та забезпечити належної поведінки ОСОБА_7 .
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України не встановлено.
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, однак, виходячи зі змісту клопотання, свідомо вчинив умисне кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, тривалий час переховувався, наявність утриманців не знайшла свого документального підтвердження у ході судового засідання, враховуючи особисте ставлення підозрюваного до інкримінованого злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки ОСОБА_7 .
Разом з цим статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При цьому зі змісту положень ст.183 ч.4 п.5 абзац 3 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя не вбачає підстав щодо визначення розміру застави, також з урахуванням позиції сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до висновку щодо утримання підозрюваного в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 182-183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Постановив:
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, а саме до 21.03.2026 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 21.03.2026 року.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_11