Справа № 640/17829/20 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.
17 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108616), в якому просить суд визнати незаконним і скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції у Київській області від 25.06.2020 №405 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, до Головного управління Національної поліції в Київській області 05.05.2020 з Територіального управління Державного бюро розслідувань, надійшло звернення ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій окремих працівників Бородянського ВП.
Так, 18.03.2020 о 22.03 до Ірпінського ВП ГУНП в Київській області зі спеціальної лінії 102 надійшло повідомлення від Кучерук (з органів охорони здоров'я ) про те, що за адресою: м. Буча, Київської області біля магазину "Цархліб" до ОСОБА_2 , 1977 рок народження, чіпляється невідомий та не дає сісти до її автомобіля марки FIAT, номерний знак НОМЕР_2 .
Вказана подія, була зареєстрована до ІТС ІПНП за № 6770 від 18.03.2020, а на місце був направлений вільний наряд працівників Ірпінського міжрайонного міськрайонного відділу управління поліції охорони сержанта поліції ОСОБА_3 та старшого сержанта поліції ОСОБА_4 .
Прибувши на місце події, працівники поліції побачили ОСОБА_2 , у якої було відібрано письмову заяву та пояснення з цього приводу.
Крім того, на місці був присутній чоловік, на якого вказувала заявниця, однак останній категорично відмовився надавати будь-які пояснення та документи, які б посвідчували особу.
У зв'язку з чим, працівниками Ірпінського міжрайонного відділу поліції УПО в Київській області, був здійснений телефонний дзвінок до чергової частини Ірпінського ВП ГУНП в Київській області, направлення на місце події допоміжного наряду для надання допомоги.
Надалі старший інспектор-черговий СРПП № 2 Ірпінського ВП майор поліції ОСОБА_5 повідомив про вищевказаний перебіг подій чергову частину Головного управління, а саме: інспектора відділу організації реагування УОАЗОР ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_6 , яким на місце події було направлено наряд групи реагування патрульної поліції з позивом ГУДОК - 105 у складі: поліцейського СРПП № 2 Ірпінського ВП старшого сержанта поліції ОСОБА_7 та поліцейського СРПП № 3 Бучанського ВП Ірпінського ВП старшого сержанта поліції ОСОБА_8 , які прибувши на місце події виявили працівників Ірпінського міжрайонного відділу поліції охорони, заявницю та невідомого чоловіка.
Із пояснень співробітників, невідомому чоловікові відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", було надано вказівку надати документи, які посвідчують його особу, на що останній дістав посвідчення працівника поліції, виданого на ім'я рядового поліції ОСОБА_1 .
Надалі про вищевказану подію працівники сектору реагування патрульної поліції доповіли майору поліції ОСОБА_9 та у зв'язку з тим, що працівниками поліції охорони самостійно прийняли заяву, пояснення у заявниці та опитали ОСОБА_1 , працівники сектору реагування патрульної поліції поїхали обслуговувати наступний виклик.
Після того, як виклик був опрацьований, всі матеріали працівниками поліції охорони були передані до чергової частини Ірпніського ВП, при вивченні яких було встановлено, що один з учасників події є працівником поліції.
Вивченням ІТС ІПНП було встановлено, що 18.03.2020 до Ірпінського ВП не надходили звернення ОСОБА_1 щодо незаконної торгівлі чи порушень карантинних звернень.
За порушення службової дисципліни, статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут НПУ" від 15.03.2018 за № 2337-VIII, статті З, підпунктів 1, 2 частини 1, часини 2, статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.12.2016 за № 1576/29706, п. 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, які виразились у не вжитті будь - яких заходів щодо інформування про факт можливого вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення найближчого органу поліції з метою прийняття рішення відповідно до законодавства України, проявлення нещирості під час службового розслідування, позивача було притягнуто до відповідальності і застосовано стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, про що було винесено наказ №405 від 26.06.2020.
Незгода позивача із результатами службового розслідування, а також із наказом № 405, зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновок за результатами службового розслідування щодо позивача затверджено начальником ГУНП в Київській області з порушеннями строків проведення службового розслідування, встановлених статтею 6 Закон №2337-VIII.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом № 580-VIII.
Частиною першою статті 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Закону № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України, який відповідно до преамбули визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин першої, другої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно з частинами першою та п'ятнадцятою статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
За приписами частин сьомої, дев'ятої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно з частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Під час перегляду рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед у перевірці, чи прийняте таке рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Наявність чи відсутність в діях позивача складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування.
Таким чином, у межах розгляду даної справи колегія суддів надає правову оцінку виключно у контексті дотримання відповідачем певної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним під час процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок на предмет їх достатності, тобто чи діяв відповідач на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
В позовній заяві позивач вказує на те, що протиправність винесеного наказу №405 від 25.06.2020 року вказує на те, що спірний наказ був прийнятий із порушенням процедури та вимог ЗУ «Про Національну поліцію України», «Про дисциплінарний статут Національної поліції».
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів , погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції"(далі - Закон № 2337-VIII) службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУНП в Київській області від 14.05.2020 № 795 "Про призначення службового розслідування" службове розслідування за фактом можливих неправомірних дій окремих працівників Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області було призначено 14.05.2020 року.
Частина четверта статті 16 Закону № 2337-VIII передбачає, що службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Матеріалами справи підтверджено, що висновок за результатами службового розслідування щодо позивача затверджено начальником ГУНП в Київській області 25.06.2020, тобто з порушеннями строків проведення службового розслідування, встановлених статтею 6 Закон №2337-VIII.
Колегія суддів, зауважує, що ні до суду першої інстанції , на до суду апеляційної інстанції не було надано наказ про продовження строків проведення службового розслідування.
Згідно частини десятої статті 14 Закон № 2337-VHI Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 розділу VІ Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Згідно пункту 7 розділу VІ Порядку висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що відповідно до наказу №795 від 14.05.2020 року про призначення службового розслідування, для проведення службового розслідування була створена дисциплінарна комісія у складі: голови -старшого інспектора відділу інспекцій з особового складу УКЗ ГУНП в Київській області, лейтенанта поліції Волошиної В.П; членів комісії -старшого інспектора відділу інспекцій з особового складу УКЗ ГУНП в Київській області капітана поліції Бойка С.С. і старшого оперуповноваженого в ОВС Київського обласного управління ДВБ НА України майора поліції Кравчука В.Л .
З висновку службового розслідування, проведеного в межах компетенції за фактом можливих порушень службової дисципліни керівництвом і окремими працівниками Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області, затвердженого 25.06.2020 начальником Головного управління Національної поліції в Київській області, підполковником поліції А. Нєбитовим, вбачається, що висновок, в порушення вимог пункту 7 розділу VІ Порядку, підписано лише головою дисциплінарної комісії Волошиною В.
Колегія суддів, зазначає, що вказані обставини свідчать про порушення відповідачем процедури прийняття висновку про проведення службового розслідування, як наслідок, останній не може вважатися таким, що складений відповідно до вимог Закону № 2337- VІІІ і Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України.
Згідно з вимогами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у справах Burdov v. Russia,no. (59498/00, § § 37-38,ECHR 2002), Yvonne van Duyn v.Home Office (Case 41/74 van Duyn v.Home Office) зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. При цьому, якщо держава схвалила певну концепцію, то суб'єкт владних повноважень вважатиметься таким, що діє протиправно, якщо він відступить від встановлених обов'язків, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у суб'єктів відповідних правовідносин стосовно суворого додержання уповноваженим державою суб'єктом владних повноважень такої політики чи поведінки.
З урахуванням того, що висновки службового розслідування відносно позивача, які стали підставою для винесення оскаржуваного наказу, зафіксовані з порушення процедури та строків його проведення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції у Київській області від 25.06.2020 №405 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 та ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма