Справа №522/951/26
Провадження №2/522/4962/26
про залишення позовної заяви без руху
18 лютого 2026 року суддя Приморського районного суду міста Одеси Донцов Д.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі Арабаджи Катерини Георгіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, про визнання права власності на частку квартири,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі Арабаджи Катерини Георгіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, про визнання права власності на частку квартири, в якій просить суд:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2
частини квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована по договору купівлі-продажу на Одеської універсальної товарної біржі «GIP» у «Журналі реєстрацій біржових угод з нерухомістю, реєстраційний №97/0494 від 05 вересня 1997 року.
Ознайомившись з матеріалами справи вважаю, що позов підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).
Стаття 187 ЦПК України регламентує дії суду перед відкриттям провадження у справі, а саме, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 3. ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Позивач у позовній заяві зазначила ціну позову - 3000 грн.
Однак, враховуючи заявлену вимогу майнового характеру про визнання права власності на частку об'єкту нерухомого майна, майна, позивачу слід надати оцінку вартості майна та зазначити це у позові.
Згідно з ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Предметом даного позову є вимога майнового характеру про визнання права власності на частку об'єкту нерухомого майна.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно пункт 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн., однак позивачу необхідно визначити ціну позову з наданням оцінки майна та у випадку, якщо визначена ціна позову передбачає більший розмір судового збору, позивачу необхідно доплатити різницю між фактично сплаченою сумою та сумою судового збору, обчисленою відповідно до ціни позову.
Таким чином, позивачеві слід усунути недоліки позовної заяви в цій частині наступним способом: визначити ціну позову з наданням оцінки майна та у випадку, якщо визначена ціна позову передбачає більший розмір судового збору, позивачу необхідно доплатити різницю між фактично сплаченою сумою та сумою судового збору, обчисленою відповідно до ціни позову.
Оплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758
Код класифікації доходів бюджету22030101
Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).
На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі Арабаджи Катерини Георгіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, про визнання права власності на частку квартири - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений термін, заява буде вважатися неподаною і повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Донцов Д.Ю.